Не можна боротися зі злом за допомогою зла
«Погибели предшествует гордость, и падению — надменность».
Притчи гл. 16, стор. 18
Чи можна говорити, що «не було уявлення про саму загрозу, її можливості, масштаби...», якщо близько двох тисяч років тому людство було попереджене:
«И восплачут и возрыдают о ней цари земные, блудодействовавшие и раскошествовавшие с нею, когда увидят дым от пожара ее,
Стоя издали от страха мучений ее и говоря: горе, горе тебе, великий город Вавилон, город крепкий! Ибо в один час пришел суд твой».
«Торговавшие всем сим, обогатившееся от нее, станут вдали, от страха мучений ее, плача и рыдая. И говоря: горе, горе тебе, великий город, одетый в виссон, и порфиру, и багряницу, украшенный золотом и камнями драгоценными и жемчугом!
Ибо в один час погибло такое богатство. И все кормчие и все плывущие на кораблях, и все корабельщики и все торгующие на море стали вдали.
И видя дым от пожара ее, возопили, говоря: какой город продобен городу великому!
И посыпали пеплом головы свои и вопили, плача и рыдая: горе, горе тебе, город великий, драгоценностями которого обогатились все, имеющие корабли на море! Ибо опустел в один час.»
Откровення, гл. 18, стор. 9—10, 15—19
Далі знову цитую Віктора Зам’ятіна:
«Не було навіть натяків на методи та технології боротьби, тим більше, — запобігання тероризму». Неправда. Були не те що натяки, були прямі вказівки:
«Вы слышали, что сказано: «око за око и зуб за зуб».
А Я говорю вам: не протився злому. Но кто ударит тебя в правую щеку твою, обрати к нему и другую;»
«Вы слышали, что сказано: «люби ближнего твоего и ненавидь врага твоего». А Я говорю вам: любите врагов ваших, благословляйте проклинающих вас, благотворите ненавидящих вас и молитесь за обижающих вас и гонящих вас».
То, можливо, провина самих людей у тому, що вони і після цих слів протягом двадцяти століть зі злом борються за допомогою того ж таки зла? Повертаючись тепер до Сполучених Штатів і до американської трагедії, можна, звичайно, заперечити: «Але ж США — не теократична держава». Це факт. Але також загальновизнаним фактом є те, що основою західної цивілізації є християнство. Поширеною є також думка про те, що в США домінують люди, яких називають WASP (білий, англосакс, протестант). То, може, проблема тоді в іншому? Може, не є християнами багато хто з них, хто себе так називає? Може, не вірують більшість тих, хто вважає себе віруючими? Можливо, Америка була б іншою країною і не було б цієї жахливої трагедії, якби свого часу не вбили Мартіна Лютера Кінга? Може, світ був би іншим, коли б живі були Улоф Пальме, принцеса Діана, отець Олександр Мень? Цей світ і нині відторгає таких людей, як колись він зробив усе, щоб відторгнути Сина Божого — Ісуса Христа.
І ще раз цитую Віктора Зам’ятіна: «Американська трагедія вимагає абсолютно нових поглядів на співробітництво». Думаю, це також невірно, тому, що:
«Что было, то и будет; и что делалось, то и будет делаться, и нет ничего нового под солнцем».
Екклесиаст, гл. 1, стор.9
Особисто ж я вважаю, що трагічні події в Сполучених Штатах Америки є ще одним нагадуванням усім нам, що живуть нині на Землі:
«Покайтеся, і віруйте в Євангеліє!»
Євангеліє від Марка, 1, 15.
