«... Не рубите, мужики!»
Природні чинники Закарпатської екокатастрофи
Повенева навала на Карпатський регіон, на жаль, не є винятком. За останнє сторіччя там зафіксовано 19 катастрофічних повеней, 16 селевих потоків, 25 снігових лавин і 12 вітровалів, що завдали неабиякої шкоди народному господарству.
Природні особливості гірських територій, мізерний шар грунту, сформований на гірських породах, зливи, спричиняли повені та селеві потоки. Це обумовлено, перш за все, розподілом опадів, річна сума яких становить 600—700 мм, а в горах збільшується до 1200—1600 мм. Максимальна кількість опадів припадає на високогірні райони Карпат, які охоплюють райони ріки Тиси та її приток — Тереблі й Ріки, а також на високогірні ділянки масиву Чорногори.
Скорочення лісового покрову в горах призводить до екологічного зубожіння територій. Прикладом можуть слугувати гори Греції, де в античні часи росли змішані ліси. Внаслідок непомірних вирубувань і випасу худоби вони безслідно зникли, а непокриті грунти знесли селі, оголивши материнську породу, вапняки й граніти, які більше ніколи не вкрилися смарагдовою зеленню.
Ліси Карпат, площа яких тільки в Закарпатській області на одного жителя втричі — вчетверо більша, ніж у середньому в Україні, небезпідставно вважають одним із найбільших багатств країни.
Внаслідок антропогенного впливу, особливо хижацької заготівлі у 1948—1960 роках, коли вирубки втроє-вчетверо перевищували нормативи, деревина своєчасно не вивозилася й багато сировини просто пропадало. На місці вирубаних лісів висаджувалися переважно смереки, що не могли запобігти катастрофічним вітровалам, а також збільшенню величини річного стоку, який формується нерівномірно.
Значний вплив на екологічну ситуацію мало омолодження карпатських лісів, а також порушення дернини трелюванням, прокладанням магістральних трубопроводів, ліній електропередач.
Насамперед, необхідно розглядати ліс як стабілізуючий і регулюючий фактор
вологи в екосистемі Карпат і прилеглих до них територій. Вирубування лісів без урахування гідрологічного режиму та крутизни схилів може спричинити безповоротні зміни у ландшафтах гір, ще більші регіональні катастрофи. Тому необхідно, на мій погляд, щоб крім Міністерства лісового господарства ситуацію контролювало й регулювало Міністерство охорони навколишнього середовища та ядерної безпеки Украї-
ни i Міністерство сільського господарства та продовольства.
№242 17.12.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету обов'язкове. © «День»