«Нескорений» – це про нього

Наприкінці вересня в Канаді відбудеться третій чемпіонат «Ігри Нескорених-2017», у якому за перемогу змагаються поранені військовослужбовці. Серед держав, які вже зголосилися до участі у змаганнях, будуть представлені збірні сімнадцяти країн: Афганістану, Австралії, Канади, Данії, Естонії, Франції, Грузії, Німеччини, Іраку, Італії, Йорданії, Голландії, Нової Зеландії, Румунії, США та Великобританії. Уперше у змаганнях візьме участь і збірна України. До української команди, яка поїде у Торонто, збирається увійти і легендарний марафонець із Вінниці Микола Рудик. Під час обстрілів на Майдані взимку 2014 року він дістав важке поранення і ледь не став одним із Небесної Сотні, але польські лікарі врятували йому життя. Після тривалої реабілітації Микола намагається повернутися у форму і щиро вірить, що зможе достойно представити Україну на міжнародному рівні.

Микола Рудик неодноразовий чемпіон України з марафонського бігу, майстер спорту міжнародного класу з легкої атлетики. На його рахунку десятки перемог і власний рекорд — 42 кілометри 195 метрів він подолав за 2 години, 12 хвилин, 29 секунд. За фахом Микола лікар-реабілітолог, але тривалий час служив у прикордонних військах. Про події на Майдані взимку 2014 року дізнався, коли був на змаганнях у Парижі. Каже, що повернувся в Україну найперший рейсом. Був помічником коменданта наметового містечка.

У ніч з 18 на 19 лютого Микола отримав поранення — куля снайпера влучила в око і застрягла в голові. Чоловіка врятувала нинішній міністр освіти України Лілія Гриневич, вона доставила пораненого до Олександрівської лікарні. Звідки чоловіка доправила до Варшави. І польські лікарі дістали кулю, що застрягла за кілька міліметрів від мозку. Зір на одному оці відновити не вдалося, частина обличчя паралізована, а контузії час від часу проявляється сильним головним болем, та попри це Микола поступово тренується і вже успішно пройшов відбірні тури. У травні в Києві відбудуться фінальні змагання, і вінничан докладає максимум зусиль, щоб потрапити у збірну.

«Поляки казали, що я «спортовець дужий», дивувалися силі волі до життя і наполегливості. Вірю, що залишався живим не просто так. Значить, маю бути корисним для українців і України, — переконує чоловік. — Зараз потроху роблю дихальні вправи, займаюся фізкультурою за можливості, гуляю з собакою. Бувають дні, особливо на зміну погоди, коли у мене страшенно болить голова. Але дзвінок друзів — як таблетка. Телефонують часто і звідусіль — з Америки, Франції, Росії, Ізраїлю, Польщі, батьки діток, яких лікував масажами. Додають наснаги і бойові побратими, з якими проходили відбірні тури для участі в чемпіонаті. Чимало з них на протезах, мають ті чи інші проблеми зі здоров’ям, але всі вірять у перемогу саме нашої збірної».

Микола Рудик розповідає, що до програма змагань складається з таких видів спорту, як стрільба з луку, гольф, волейбол сидячий, паверліфтинг, велоспорт, плавання, автоспорт, веслування на тренажері, теніс на візку, регбі у візку, баскетбол у візку та легка атлетика. У останній категорії він і братиме участь. Каже, якби снайпер не вибив око, то точно змагався би за першість у стрільбі з лука, бо мав гарні результати з цього виду спорту.

«Тренер каже, щоб я готувався до забігу у 1500 метрів. Я марафонець і, якби років чотири тому мені сказали пробігти цю дистанцію, я б засміявся. Та зараз, після травми, для мене це нелегке завдання. Найбільше боюся, щоб в голові не запаморочилося і я знепритомнів. Розумію, що підвести своїх не маю права, тому потроху починаю тренуватися вже зараз, — каже чоловік. — Остаточний відбір і формування команди відбудеться у травні 2017 року. Щиро вірю, що потраплю у збірну, бо хочу бути корисним своїй державі і привезти ще хоча б одну перемогу».