Невидима пастка

Ковід не лікують антибіотиками — цю фразу зараз повторюють як мантру лікарі з усіх-усюд — під час консультацій з пацієнтами та в соцмережах. Однодумці з ними і чиновники в МОЗ, котрі у новому протоколі лікування коронавірусу радять медикам, які безпосередньо лікують хворих на COVID-19, не зловживати антибіотиками. Як розповідав у «Фейсбуці» лікар-інфекціоніст Євген Дубровський (працює у столичній міській лікарні №4, опорній для лікування коронавірусу), доводилося рятувати пацієнтів, котрим призначали по два-три антибіотики одразу — без попереднього аналізу та без прямих показань.

ДРАЙВЕР ФАРМРИНКУ — АНТИБІОТИКИ

Чому саме зараз увага експертів прикута до цієї теми? «Споживання антибіотиків впродовж 2020 року зросло майже в 40 разів за деякими групами. Ми відзначаємо значне зростання споживання антибіотиків, зокрема тих, які купуються не за призначенням лікаря... Хочу звернути ще раз увагу — безконтрольне вживання антибіотиків тягне за собою формування антибіотикорезистентності, ми повинні вже говорити про віддалені наслідки цього», — пояснював нещодавно головний санітарний лікар Віктор ЛЯШКО.

Про зростання споживання антибіотиків зазначають і фармацевти. За даними  аналітичної системи дослідження ринку «PharmXplorer»/»Фармстандарт» компанії «Proxima Research», фармацевтичний ринок продовжує активно розвиватися: останніми тижнями фіксуються темпи зростання на рівні більше, ніж 20%, а основним драйвером зростання ринку стали антибіотики. «З початку червня їхня частка в загальній структурі ринку збільшилася з 5 до 13% у грошовому та з 5 до 10% в натуральному вираженні», —  повідомляє сайт apteka.ua.

Їх купують люди самі — для профілактики, для перестраховки або з причини, що певні препарати допомогли сусідам чи родичам. Але самолікування, та ще й антибіотиками, ніколи не схвалювалося експертами. На жаль, інколи їх призначають і лікарі — без попередніх аналізів. Зауважмо, у випадку з ковідом антибіотики можуть призначатися лише для лікування бактеріальної пневмонії, що може бути ускладненням після захворювання на COVID-19, але аж ніяк не йдеться про пряме лікування коронавірусу.

Через попит на антибіотики їхні запаси тануть в аптечній мережі. Як зазначають у  МОЗ, поки що ситуація під контролем. Нещодавно міністерство провело зустріч з представниками виробників лікарських засобів, дистриб’юторів та аптечних закладів, де вирішувалося питання вчасного та достатнього забезпечення препаратами пацієнтів. Досі антибіотики можна купити в аптеці без рецептів, що теж стимулює українців до необачного самолікування.

БІЛЬШЕ ХВОРОБ СТАЮТЬ НЕВИЛІКОВНИМИ

Зрештою, неконтрольований прийом антибіотиків призводить до розвитку антибіотикорезистентності, тобто до нечутливості мікроорганізмів до препарату. За прогнозами ВООЗ, які були здійснені ще до початку пандемії, до 2050 року кількість випадків смерті від антибіотикорезистентності патогенів може досягти 10 млн осіб на рік, а втрати світової економіки перевищуватимуть 100 трлн доларів щорічно.

Що це означає на практиці? Деякі хвороби людство не зможе долати так, як це вдається зараз. А це туберкульоз, холера, сифіліс та інші бактеріальні інфекції. Як пояснюють лікарі, це трохи віддалений наслідок, але вже зараз стає довше і дорожче лікувати інфекційні захворювання та післяопераційні ускладнення. «Люди помирають від пневмонії, туберкульозу та інших хвороб, викликаних бактеріями, які без резистентності мали б легко лікуватись медикаментами, — пояснюється на «Фейсбук»-сторінці ініціативи «Твій сімейний лікар». — Негативний прогноз: все більше бактерій стають стійкі до антибіотиків і дедалі більше бактеріальних хвороб стають смертельно небезпечні. Наша з тобою відповідальність: не допустити цього».

Боротися із антибіотикорезистентністю значно тяжче, ніж навіть винайти вакцину від ковіду. На це науковцям та фармацевтам знадобилося менше, ніж рік, на розробку антибіотиків треба 10—14 років. Бо щоб відкрити та зареєструвати новий антибактеріальний препарат, потрібні інноваційні технології та мільйони доларів.

 «Деяким фармкомпаніям невигідно вкладати кошти у виробництво нового препарату, тобто ми залежні від фарміндустрії, — пояснювала під час онлайн-лекції начальниця Науково-дослідної частини Київського національного університету імені Тараса Шевченка, докторка біологічних наук, професорка кафедри супрамолекулярної хімії та біохімії Інституту високих технологій КНУ імені Тараса Шевченка Ганна ТОЛСТАНОВА. — Щоб отримати дозвіл від компанії, яка дозволяє вихід на ринок будь-якого лікарського засобу, проходить до 14 років. І це коштує приблизно 2 млрд доларів, щоб препарат вивести на ринок. Тобто інвестиції дуже великі, і не завжди на це йдуть фармкомпанії, адже дуже часто на етапі клінічних досліджень лікарський препарат може показати побічні ефекти, які несумісні із застосуванням, тоді всі витрачені кошти будуть зведені нанівець».

За словами пані Ганни, ВООЗ, яка також аналізує всю ситуацію та розуміє необхідність стимулювання науки, наукових розробок, пошуку нових антибіотичних препаратів, провела масштабні переговори з 20 провідними фармацевтичними компаніями щодо плану створення нових антибіотиків. Нині на етапі доклінічних досліджень перебуває 252 антибактеріальні агенти. Але це ще не означає, що світ врятований від антибіотикорезистентності.

НАВЧИТИ РОЗУМНОМУ ВИКОРИСТАННЮ

До речі, зараз ВООЗ вводить в обіг нову термінологію — антимікробна резистентність, тобто нечутливість до мікробів, до яких належать віруси, бактерії, гриби (загалом мікроорганізми, у яких змінюється чутливість до препаратів, які впливають, пригнічують їхню життєдіяльність під впливом певних ліків). «Чому ця проблема набула такого розголосу, що ВООЗ навіть запровадила всесвітній тиждень усвідомленого застосування антимікробних препаратів? Коли розвивається антимікробна резистентість, ми не можемо вилікувати хворобу, — пояснює Ганна Толстанова. — В аптеці ми можемо купити будь-який лікарських препарат, крім тих, які впливають на психічні розлади. Це призводить до того, що ми розвиваємо нечутливість до тих лікарських засобів, які застосовуємо і які наявні в аптеці. До антимікробної резистентності призводить використання м’яса, яке містить антибіотики, надмірне користування дезінфікуючими засобами».

«ВООЗ був розроблений глобальний план для вирішення проблем стійкості до антибіотиків та інших протимікробних препаратів. Один із пунктів цього плану — покращення обізнаності та розуміння, до чого це може призвести. Обізнаність — через ефективне піклування, різні освітні заходи та навчання, — додає науковиця. — Наша країна має план для забезпечення раціонального використання антимікробних препаратів. Відповідно до цього плану посилюється контроль за антибіотиками, обмежується їхнє використання у тваринництві та рослинності тощо».

З одного боку, на державному рівні проблему розуміють, як приклад — МОЗ вирішило запровадити електронний рецепт на антибіотики, які поки що будуть діяти паралельно з паперовими. З іншого боку, реального контролю за відпуском антибіотиків не ведеться. А багаторічне зловживаннями цими препаратами, яке загострилося під час пандемії, стало глобальним викликом для всього людства. Приміром, у США понад 70% коронавірусних пацієнтів лікувалися антибіотиками, хоча, за даними американських та британських дослідників, супутню бактеріальну інфекцію мають лише 3-5% хворих на COVID-19. Вочевидь, для уникнення нечутливості до антибіотиків світові доведеться знову об’єднувати зусилля, як і в боротьбі з ковідом.