«Норд-Ост» — протистояння Півночі та Сходу?
Якщо відійти від географічного трактування, то назва вистави «Норд-Ост» символізує суть розіграної драми, що перейшла у трагедію. У цій «виставі» виступили дві сторони — Nord (Росія) і Ost (Чечня), але втягнутими виявилися сотні виконавців аж ніяк не за власним бажанням. Напевно, це ознака стану сучасного світу. Хоча бажання все швидше забути якраз і призводить до систематичного повторення драм і трагедій подібної режисури. Останні ж події несуть велику кількість таємниць, які навряд чи будуть розкриті найближчим часом. А через це мають право на існування різні версії і припущення. Отже, поговоримо про таємниці, точніше — про зовнішні прикмети їхнього існування.
Чому жоден вибуховий пристрій не спрацював, адже бойовики відчули надходження газу і не важко було спрогнозувати наступні події? Те, що у них був час, розповіла одна із заручниць (телеканал НТВ). Хоча б висадили вікна або частину стіни для провітрювання! Більшість бойовиків було розстріляно пострілом у голову, коли вони вже були у непритомному стані, але частину захоплено. Де вони і хто вони? Відомостей немає, навіть когось одного не показали. Чи не мають вони приголомшуючої інформації і чи не «працюють» з ними зараз? Відсутність повідомлень зi сторони Nord зрозуміла — велика кількість загиблих саме через обраний метод розв’язання проблеми стає значною перешкодою на шляху святкування перемоги. Відсутність же повідомлень сторони Ost викликає роздуми щодо того, що все «не так склалось, як бажалось». Можливо, кожна сторона має приховану інформацію, але не знає, наскільки вона відкрита іншій, і вичікує чергового ходу, щоб у ньому знайти промах суперника і скористатись для свого переможного ходу.
Загадка «шахідок» не менш інтригуюча. Безсловесні, з сумним поглядом, у театралізованому вбранні, вони сприймались як жахливі потойбічні постаті, готові на все. Але тоді чому замість того, щоб виконати свою місію смертниць у момент завершення операції, деякі з них, за інформацією іншої заручниці (теж телеканал НТВ), почали скидати свій одяг iз «поясом шахіда» і перевдягатись у речі заручниць? Таким чином, багато що говорить за те, що з боку Ost був великий блеф, не до кінця зрозумілий навіть виконавцям, а організатори, схоже, розраховували на інший перебіг подій. Один із варіантів — тільки налякали заручників. Але всі загинули так, щоб звинуватити сторону Nord; сама ж акція є спробою донести світу проблеми сторони Ost. Але не обійшлось без прямих жертв у результаті дій сторони Ost. Вбито декілька заручників, які почали руйнувати міф про серйозні наміри, атмосферу страху, жорстке захоплення. Саме ці речі були для Ost найнебезпечнішими, їм було необхідно, щоб все виглядало «по-справжньому». Значить, насправді так не було? Організатори задумали одне, виконавці не знали головної сюжетної лінії, а тому розгубились у нестандартній ситуації? І для Ost зараз час вичікувань — про що дізнається Nord і як цим скористається. Чому ж мовчить Nord? Значить, є козирна карта в Ost? Що це за карта?
Ще декілька непомічених повідомлень. Один із визволителів зі сторони Nord заявив, що весь будинок нашпигований вибухівкою, але достатньо навіть невеликої її кількості, щоб зруйнувати все навкруги. Навіщо такий «задній хід»? А інший говорив про «розтяжки», якими оповите все навкруги. Цікаве повідомлення. Навіщо бойовикам розтяжки, якщо тільки вони мали свободу пересування? Якщо навіть були розтяжки, то чому при штурмі (а саме проти цього вони могли бути застосовані) жодна не спрацювала? Де ж вони були, якщо їх треба знімати вже після штурму?
Висновок перший: усе це вигадки для того, щоб ізолювати будинок і провести певні дії таємно. І ці дії пов’язані з вибухівкою? Таку кількість вибухівки треба вивозити спеціальним транспортом. Але журналісти, що чергували біля місця трагедії постійно, цього не помітили. Вибухівку вивезли «рафіками»? Згадаємо розмови про вибухівку у зв’язку з підривами будинків у Москві та інших містах. Багато припущень про тип, методи перевезення і т . ін. Зараз — мовчання! Висновок другий: вибухівки не було, принаймні у такій кількості! Усе це були муляжі з цукру, борошна чи чогось подібного. Ось чому не було вибухів навіть для провітрювання будинку, ось чому не спрацювали «пояси шахіда», ось чому все це тихенько вивезли звичайним транспортом, ось у чому велике відчуття провини з боку Nord, ось яка козирна карта Ost. Але використати її зараз неможливо, бо тоді треба розкрити, що молоді чеченці загинули не як герої, а як жертви політичної помилки керівництва Ost. Із тих же причин не розкриває цієї таємниці Nord, бо тоді операція зі звільнення є провалом роботи відповідних структур не тому, що обрали такий метод (при наявній інформації, можливо, він і був вірний), а тому, що не отримали своєчасно необхідної інформації для адекватного методу.
Таємниця навколо протистояння Nord — Ost сьогодні задовольняє обидві сторони. Політики ведуть свою гру, у якій гинуть люди, особливо молоді, з обох боків, і не треба ідеалізувати якусь одну сторону — кожна використовує красиві гасла, які у дійсності закінчуються смертю і взаємною ненавистю. Тероризм починається зі зневаги до людей та обману. І, на жаль, наявність тероризму вигідна деяким брудним політикам з обох боків, а програють прості люди. Як навчити людей бути пильними? Як використати силу людей, які об’єднуються, на користь тiльки людей? А може, для декого це не потрібно і краще навіювати «золоті сни»?
