«Обласні ради поспішають ухвалювати «мовний» закон, навіть не дочекавшись роз’яснень від уряду»

«Парад» регіональних мов, який нині крокує південно-східними областями України, не оминув і Херсонщини. 17 серпня на сесії облради в рамках реалізації в області Закону України «Про засади державної мовної політики» було надано російській мові статус регіональної. За таке рішення проголосували 50 депутатів із 55-ти зареєстрованих на сесії. Проти було четверо, один депутат утримався. Як зазначив голова обласної ради Віктор Пелих, згідно із даними Всеукраїнського перепису населення в області, 24,9% жителів регіону вважають рідною російську мову, що дає підстави зробити її регіональною. У рішенні також зазначено: «У Херсонській області російську мову традиційно використовують як засіб комунікації населення незалежно від етнічного походження». Міська рада Херсона також не забарилася зі своєю позицією. 21 серпня на позачерговій сесії, незважаючи на мітинг опозиційних сил і заклики депутатів від «Батьківщини» не голосувати за впровадження регіональної російської мови, більшість депутатського корпусу, яку в раді має Партія регіонів, підтримала скандальний закон. Та чи продумано механізми реалізації цього закону, скільки на це потрібно бюджетних коштів і яка ситуація з іншими нацменшинами Херсонщини, які також відтепер мають право надавати своїм мовам статус регіональних? Ці питання поки що залишаються відкритими.

Незабаром після рішення облради на інформаційних сайтах Херсона поширилася новина про те, що в окремих районах області регіональними можуть визнати турецьку й татарську мови. Зокрема, у Чаплинському районі, за даними останнього перепису, проживає приблизно три тисячі турків. А в смт Новоолексіївці Генічеського району із десяти тисяч місцевого населення понад третина — кримські татари. Голова Генічеської РДА Сейтумер Німетуллаєв уже висловив підтримку щодо надання кримськотатарській мові регіонального статусу в Новоолексіївці, про що повідомив Микола Костяк, голова Херсонської ОДА. Утім, як розповів «Дню» Новоолексіївський селищний голова Олександр Бурковський, із кримськими татарами в селищі ніколи не було протистоянь, і поки що ніхто із їхньої громади не має наміру звертатися із мовним питанням до влади.

Святослав МОГИЛІВСЬКИЙ, політичний оглядач ТРК «ВТВ ПЛЮС», Херсон:

— На мій погляд, автори «мовного» закону припустилися великої стратегічної помилки або, швидше, вчинили злочин, про який вони навіть не думали. Цей закон зіштовхує лобами українську культуру й мову із російською. І ця боротьба на теренах України йде на взаємознищення. Тож два найбільші у світі слов’янські етноси перебувають у протистоянні, яке у глобальному вимірі абсолютно програшне для обох народів. Якщо перенести цей процес зі стратегічного виміру на площину реальної політики, то бачимо дивні речі. Обласні ради чомусь поспішають ухвалювати на своїх територіях цей закон, навіть не дочекавшись роз’яснень від уряду щодо того, як його реалізовувати. Щодо мов інших нацменшин, то розуміємо невипадковість висловлювання нардепа від Партії регіонів Михайла Чечетова про те, що цей закон стосуватиметься загалом тільки російської мови, а інші вісімнадцять, мовляв, розбирати не будуть. Так, в Ізмаїлі болгарській громаді уже відмовили у праві реєстрації своєї мови як регіональної. Складна ситуація у Чернівецькій і Закарпатській областях, де молдавани, румуни й угорці також можуть звертатися із проханням надати їхнім мовам регіонального статусу. Спостерігаємо принцип вибірковості, адже ухвалення рішення про регіональну мову залежить від міських, районних і селищних рад, а отже — від політичної більшості в них, які захищають інтереси своїх сил, а не нацменшин. Як відбуватиметься цей процес на Херсонщині, поки що однозначно сказати важко. Усе залежатиме від активності громад різних народностей, які проживають в нашій області. Утім, зважаючи на темпи запровадження «мовного» закону, це цілком продуманий план технологій виборчої кампанії від провладної партії. У гонитві за мобілізацією електорату ми наступаємо на мінне поле, яке скоро вибухне. Цей закон не вирішив жодної мовної проблеми, а лише породив безліч нових.