Одеському політеху – ім’я Павла Скоропадського

Одним із беззаперечних здобутків Гетьманату Павла Скоропадського історики вважають розбудову закладів освіти, науки і культури. Якщо говорити про вищу освіту, то за рішенням Скоропадського були відкриті нові університети в Києві, Кам’янці-Подільському. Також у вересні 1918-го був заснований Одеський політехнічний інститут (нині – національний університет, найстаріший вищий технічний навчальний заклад на півдні України). Цей факт і взяли на озброєння активісти Одеського міського осередку ВО «Свобода», які виступили зі зверненням до Президента, прем’єра та міністра освіти і науки України про надання Одеському політеху імені Павла Скоропадського (подібну ідею ще 2008 року висувала одеська «Просвіта», проте, як бачимо, вона не була втілена).До речі, з добою Другого Гетьманату пов’язано і становлення одеського сільськогосподарського інституту, якому за часів гетьманської влади міська влада виділила необхідну ділянку землі з усіма будівлями.

Багато в чому стримано й критично сприймаючи діяльність ВО «Свобода», ми все ж не могли не звернути увагу на цю ініціативу, адже також вважаємо: наближення постаті Павла Скоропадського до широкого загалу українців – на часі.

Як виникла одеська ініціатива? Голова міського осередку «Свободи» Сергій СОЛТАСЮК розповідає «Дню»: «До уваги нашого однопартійця Олександра Беседкова натрапила інформація, що до заснування Одеського політеху причетний Гетьман Скоропадський, який, до речі, заснував Академію наук України. Саме Олександр висунув пропозицію попрацювати в цьому напрямку. Незважаючи на досить суперечливе ставлення багатьох українців до постаті Скоропадського через певні моменти, на мою думку, ця пропозиція надважлива, як і будь-яка інша ініціатива, що наповнює наше середовище державотворчим змістом. Особливо це важливо в такому стратегічному місті, як Одеса, історична і топонімічна спадщина якого спотворювалась десятиліттями на користь московського загарбника, викресливши зі свідомості громадян імена десятків славетних українців, доля яких в тому числі пов'язана з Одесою».

Юрист, координатор одеського осередку «Свободи» з питань національної пам’яті Олександр БЕСЕДКОВ, обґрунтовуючи свою ідею, звертається до здобутків Гетьманату: «Період Гетьманату Павла Скоропадського тривав лише неповних 8 мiсяцiв 1918 року, але на тлi подiй XX сторiччя це, напевно, найспокiйнiший та найзаможнiший проміжок нашої недавньої iсторії, коли ми мали реальний шанс відбутися як повноцінна держава, а не як покруч на кшталт т.зв. УРСР. У такому випадку не було би нiяких мiльйонних жертв та руйнувань, яких Україна зазнала вiд рiзних окупантiв, тому що не вiдбувся б проект пiд назвою «СССР», а вiдповiдно й не було би голодоморiв та iншого винищення української людностi. Та й Другої свiтової вiйни б теж не було. Але, на жаль, тодi, в 1918 році, так несприятливо склалися рiзного роду обставини, що Українська Держава не встояла. Однiєю з основних причин було те, що українське суспiльство було заслiплене та дезорiєнтоване соцiалiстичними iдеями, тому не сприйняло консервативних iдей гетьмана та його найближчих соратникiв, не оцiнило той шанс, який давала нам iсторiя. Хоча цi iдеї є цiлком природнiми для українцiв, якi є давньою хлiборобською нацiєю з сильним прошарком воїнiв-аристократiв. З подiй 1918 року, напередоднi їх сторiччя, ми маємо зробити нарештi належнi висновки».

Та чи «прийметься» ця ідея в досі дуже складному з погляду ментальної пам’яті місті? Чи готовий до цього сам виш?

Правовим підґрунтям звернення одеситів до зазначених вище високопосадовців є Закон України «Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України в 20 ст.» та указ Президента «Про відзначення сторіччя Української Революції», розповідає «Дню» Сергій Солтасюк. «Також проведено попередні перемовини з деякими чиновниками з МОНу та УІНП, які позитивно поставилися до нашої ініціативи. Наразі збираємо підписи на підтримку присвоєння імені Гетьмана Скоропадського Одеському політеху від небайдужих одеситів, викладачів, студентів, політичних партій та громадських організацій, – продовжує Сергій. – Після того як закінчимо паперову роботу і будуть першочергові натяки на схвалення цієї пропозиції найвищими високопосадовцями, за участі провідних істориків Одеси плануємо організувати конференцію для викладачів та студентів ОНПУ, журналістів і адміністрації вишу. В цьому є надзвичайна необхідність, адже в Одесі ні для кого не таємниця, що частина викладачів та деякі представники ректорату ОНПУ мають відверті проросійські погляди, підтримували свого часу так званий антимайдан та «русскую весну» в Одесі, тому, очевидно, вони вже розпочали дискредитацію цієї пропозиції у викладацькому та студентському середовищі». Водночас «свободівці» налаштовані традиційно рішуче: «Будь-яким антидержавним проявам буде чинитись належний опір», – говорить Сергій Солтасюк.

Ми також звернулися за коментарем до керівництва Одеського національного політехнічного університету, проте отримали відповідь через приймальню: цього питання не коментуємо. Пригадуючи історії інших перейменувань вишів, не можемо не згадати тезу головного редактора «Дня» про те, що ім’я означає відповідальність. І якщо у вищому навчальному закладі ще до нього не «доросли», можливо, не варто форсувати, щоб не отримати протилежного до намірів ефекту. Водночас це не знімає питання належної просвітницької роботи, яку всіляко підтримує та проводить і газета «День» через свої ініціативи.