«Один із перших прикладів електронної демократії»

Максимально відкриті вибори, 35 місць замість близько 200 — це перші великі відмінності майбутньої громради від попередньої. Має змінитися не лише кількість, а й якість органу: замість лобістів фармкомпаній там будуть представники пацієнтських організацій, волонтери, які знають проблеми людей у різних регіонах.

Уперше членів Громадської ради при МОЗ обирала власне громадськість, а не самі кандидати до структури. Загалом кандидатів було 113, у голосуванні, проведеному 28 квітня, взяли участь 14 739 осіб — несподівано багато як для таких подій (за такою моделлю, наприклад, обирали Громадську раду при Мінекології і загалом зареєстрували 4214 голосів), та водночас навдивовижу мало, враховуючи 42-мільйонне населення країни.

Минулої п’ятниці, 12 травня, відбулися установчі збори з формування Громадської ради при МОЗ, на яких підписали протокол за результатами інтернет-голосування. Протягом тижня після цього у Міністерстві охорони здоров’я мають затвердити наказ щодо громради, де будуть прописані положення про її роботу — відтоді структура існуватиме офіційно. Втім, люди, які працюватимуть у громраді, не чекають на завершення паперових процедур і вже беруться до роботи.  

«МОЖНА ХОЧА Б СПРОБУВАТИ ЩОСЬ ЗМІНИТИ»

«Чесно кажучи, не було віри, що це вийде, — зізнається Тимофій БАДІКОВ, голова правління громадської організації «Батьки за вакцинацію», який має стати членом громради. — Ми робили все, щоб вперше за 20 років членів громадської ради обирало суспільство, а не так, щоб у кулуарних колах вирішували, хто з ким працюватиме. У принципі це один із перших прикладів електронної демократії. Раніше у громадській раді були представники фармацевтичного бізнесу, якихось косметологів, багато представників нетрадиційної медицини і фейкових організацій, котрих спеціально проводили туди, щоб вони голосували одне за одного. А тут реальні люди довірили свої голоси реальним представникам громадськості».

Найбільше голосів — 3284 під час виборів учасників громадської ради отримала Леся ЛИТВИНОВА, співзасновник волонтерського центру допомоги переселенцям «Фролівська, 9/11». «За останній час — три роки війна триває, страшно казати — кожен другий дзвінок надходить з проханням допомоги щодо медицини. Людина може не їсти, але не може не лікуватися. І можна до безкінечності допомагати точково, але зрештою сили у всіх вичерпаються. Такі питання треба вирішувати системно. У нас справді величезні проблеми з медициною. У якихось напрямках ситуація краща, а у чомусь, наприклад, з онкологією, катастрофа. З паліативною допомогою — пекло. Мене заносило у хоспіс — їй-Богу, краще померти під парканом. А тут є хоч якась надія, — говорить Леся Литвинова. — Я ризикнула взяти участь у цій справі саме тому, що МОЗ погодилося провести відкриті вибори. З’явився шанс, що у громаду не пройдуть або пройдуть не в таких кількостях представники фармкомпаній. Знаєте, скільки заявок від них було подано? Страшне. І вони ще подаватимуть позови до судів з вимогами визнати вибори недійсними, вже кілька скарг є. Подивимось, що буде. У будь-якому разі, сидіти і чекати, що хтось щось зробить за тебе, — смішно. Можна хоча б спробувати щось змінити».

«ДОМОВИЛИСЯ, ЩО РАЗ НА ДВА ТИЖНІ ДОВЕДЕТЬСЯ ЗУСТРІЧАТИСЯ»

Скорочення кількості членів громадської ради має підвищити її ефективність. «Колектив у 200 людей — нереальний, він ніколи не збереться. Кажуть, що попередня громрада за два роки зібрала кворум двічі, але ніхто не може згадати, чи справді це було, — посміхається Леся Литвинова. — Хоча нашу громраду ще не затвердили, офіційно її ще не існує, ми вже налагодили контакти між собою, створили групу у соцмережі, домовилися, що раз на два тижні доведеться зустрічатися за будь-яких обставин. Враховуючи, що приблизно третина її учасників з регіонів, ми, наприклад, створимо скайп-конференцію і не будемо мучитися. Невеликим колективом вирішувати проблеми значно легше». 

За словами Тимофія Бадікова, учасникам майбутньої громадської ради вже навіть вдалося вирішити проблему реального пацієнта. Людина написала, що у медзакладі від неї вимагають благодійний внесок, без якого не хочуть лікувати. Пацієнта сконтактували з юристом, який допоміг вирішити питання.

«Зараз важливо визначитися щодо юридичних питань і перших пріоритетів, — продовжує Тимофій Бадіков. — Мета, яку пропоную я, — створити дієвий інструмент спілкування громадськості з міністерством. Визначитися, з якими організаціями у регіонах співпрацювати, щоб реально доносити всі проблеми людей, думати, як їх вирішувати, і просити міністерство відреагувати на ці звернення. Не на одиничні випадки, а — і це ми беремо на себе — робити загальний зріз по блоках, системно працювати по них і просити результативних змін. Час покаже, як ми зможемо об’єднатися, які завдання будемо вирішувати, але великий плюс у тому, що до складу громадської ради потрапили справжні громадські діячі».