Оплески – історії!
Музейники і громадські діячі створили освітній проект для дітей з ДонбасуНезабаром відбудеться третя відеолекція у рамках проекту «Історія без меж». Щоп’ятниці співробітники Національного музею історії України через Skype проводять такі уроки для старшокласників з Донецької і Луганської областей. Це ініціатива НМІУ (у музеї проектом опікуються Тетяна Сосновська, Світлана Яценко, Марія Кривенко) і голови громадської організації «Культурно-освітня фундація «Лібері Лібераті» Максима Потапчука. До проекту вже долучилося десять шкіл — при тому, що організатори планували почати з кількох.
«НА ТАКУ ІНІЦІАТИВУ ЧЕКАЛИ ДАВНО»
На першому уроці співробітники НМІУ провели віртуальну екскурсію виставкою до 100-річчя Української революції, що недавно відкрилася в музеї. Показували військовий одяг, грошові одиниці, зброю, речі відомих людей тієї доби, жовто-блакитні прапори 1917—1918 років.
«Мене вразило, що після першої лекції авдіївські школярі почали аплодувати. Вітали лекторів, а потім дружньо пішли і поклали квіти до пам’ятника Тарасу Шевченку, — ділиться Максим Потапчук, станичний краматорського Пласту, голова громадської організації «Культурно-освітня фундація «Лібері Лібераті». — Це свято для міст Донеччини. Такий самий настрій був у школах Краматорська, Костянтинівки, Сєверодонецька. Після кожної лекції бачимо у Facebook багато коментарів від вчителів, батьків, дітей. Пишуть, що на такий проект чекали давно».
Другу лекцію теж присвятили Українській революції, а саме — добі Центральної Ради. «Порадилися з вчителями насамперед на Донеччині і погодили, що саме теми, пов’язані зі 100-річчям Української революції, будуть цікаві, тому і присвячуємо їм уроки, — пояснює Максим Потапчук. — Зараз діти проходять це за шкільною програмою. Ще школярам цікаві герої УНР, які народилися на Донеччині і Луганщині: у Бахмуті, Покровську, інших містах і селищах цього краю. А таких багато — сотників, полковників, учасників Зимового походу».
«ДЛЯ НАУКОВЦІВ ЦЕ ВЕЛИКЕ ЗАДОВОЛЕННЯ»
За словами Максима, він давно мріяв об’єднати київських науковців і дітей з прифронтових міст для спілкування. Власне, комунікація істориків і школярів — основна мета проекту. Діти можуть спілкуватися з музейниками напряму, надсилати їм запитання на електронну пошту або у соцмережах (до речі, активні обговорення лекцій відбуваються на сторінці проекту в Facebook).
«Найактивнішим дописувачам, авторам найцікавіших запитань будемо дарувати книжки. А авдіївські пластуни оголосили, що п’ятьох найактивніших школярів відзначать поїздками до Холодного Яру», — розповідає Максим Потапчук. Між іншим, освітній проект є повністю волонтерським.
Лектори до таких занять ставляться з трепетом. «Коли наукові співробітники музею дізналися, що спілкуватимуться з діточками зі сходу України, хвилювалися, бо такий досвід мають вперше, — коментує Максим. — Бачу, що вони підходять до лекцій з душею. Навіть відчуваю іноді у тембрі голосу лектора хвилювання. Для науковців це велике задоволення».
КАНІКУЛИ ТЕЖ БУДУТЬ
До проекту «Історія без меж» охоче долучаються прифронтові міста. Серед його учасників — навчальні заклади Красногорівки, Авдіївки, Костянтинівки, Покровська, Краматорська, Слов’янська, Сєверодонецька. «Вирішили почати з кількох, але замість двох взяли участь вісім, дев’ять, потім десять шкіл. Телефонують і запитують: «Чому починаєш такий проект без нас?», — сміється Максим Потапчук. — А далі — хто погодиться, той і братиме участь. Шукатимемо школи, які захочуть з нами співпрацювати».
Щоб навчальний заклад зміг взяти участь у відеоуроці, потрібні доступ до інтернету і проектор. Деякі ще не змогли долучитися до ініціативи через проблеми зі зв’язком. Максим Потапчук зауважує, що це питання поступово вирішуватимуть, шукатимуть меценатів, щоб забезпечити школи необхідним.
Поки є плани до кінця року — лекції проводитимуть щотижня, з перервою на літні канікули. Уроки розраховані на старшокласників, але ініціатори вже замислюються над тим, щоб робити лекції і для учнів середньої школи — такий попит є.
Взагалі організаторам проекту телефонують з різних куточків України і кажуть, що теж хочуть взяти участь у подібних відеоуроках. Тож лекції почали викладати у відкритий інтернет-доступ. Максим Потапчук констатує: «Ці відео переглядає багато українських навчальних закладів. Зацікавленість у таких уроках спостерігаємо наживо».