Озеленення – проти зміни клімату
Вчені дослідили, де в Києві найспекотніше, і як цьому зарадити
Роботу провели: фахівці Національного університету «Києво-Могилянська академія», Наукового центру аерокосмічних досліджень Землі та Національного екологічного центру України за підтримки Євросоюзу. За оцінками вчених, у наступні роки збережеться зростання літніх температур, а також — збільшення сили теплових хвиль. Активізація цих процесів спостерігається протягом кількох останніх років. За висновками NASA, серпень 2016 року став найтеплішим у світі за всю історію спостережень. Прогнози на майбутнє невтішні: навіть якщо світ втримає зростання температури Землі в рамках двох градусів, тенденція до збільшення сили теплових хвиль збережеться.
«Цього року Україна підписала та ратифікувала Паризьку угоду, яка передбачає не тільки скорочення викидів вуглекислого газу, а й реалізацію певних заходів з адаптації до змін клімату. Заходи різні, вимагають різних зусиль, але в даному випадку ми оцінюємо роль зелених зон в цій адаптації, — говорить виконавчий директор громадської організації Українській екологічний клуб «Зелена хвиля» Олександра ХАЛАЇМ. — Ідея дослідження полягала в тому, щоб оцінити, наскільки ми можемо вдосконалити функціонування існуючих зелених зон в Україні, з огляду на небезпеку змін клімату. Ми поставили за мету оцінити, як місцева влада, комунальні підприємства, що відповідають за створення і розвиток таких зон, можуть підвищити адаптаційну спроможність територій витримувати хвилі спеки та забезпечувати адаптацію людей до екстремальних умов».
Під час дослідження, що відюувалися в липні та серпні цього року, вчені проаналізували температурний режим у районах Києва з різними площами озеленення, вивчили, які дерева поглинають більше вуглецю, сформували теплову карту міста. Також експерти проаналізували нормативно-правову базу, яка регулює створення зелених зон.
«Щоб створити теплову карту столиці, ми робили теплову зйомку з безпілотного апарата. Для дослідження обрали житлові квартали з рівним рівнем озеленення, також — декілька бульварів, використовували тепловізор. Знімки показали, що температура дерев і газонів у спеку значно нижча за температуру інших поверхонь, вона не прогрівається більше, ніж на 30 градусів. При цьому поверхня дерев холодніша за температуру газонів. Отже, садити дерева доцільніше, з точки зору адаптації міст до змін клімату. Ми побачили, що більшість дерев при плюс 35 градусах за Цельсієм створюють затінення, де температура не перевищує 25 градусів. До речі, затінок сприяє тому, що знижується температура і навколо такої зони», — продовжує Олександра ХАЛАЇМ.
У Голосіївському районі науковці оцінювали, як різні паркові види дерев — липа, каштан, акація, тополя, клен — поглинають вуглекислий газ, та які з них краще створюють затінок. З’ясували, що коли в Києві встановлюється денна температура в межах 30—35 градусів, поверхня асфальту розігрівається до 40—45 градусів Цельсія, інколи доходить навіть до 50 градусів. У цей час у затінку — на 20 градусів нижче. Також виявилося, що найкраще поглинає СО2 у спеку тополя, за нею йдуть каштан і акація, гірше роблять це липа та клен. За даними експертів, згідно з нормами, відсоток зелених насаджень у Києві має становити не менш ніж 25% від усієї площі. У багатьох районах, зокрема Оболонському, на Троєщині та Позняках, наразі він становить 5—15%.
За тепловим навантаженням на місто фахівці Інституту геологічних наук НАН України ділять Київ на дві частини: перша — та, що в ареалі Дніпра, друга — віддалені від річки та промислові райони.
«В акваторії Дніпра температура нижча, ніж в інших частинах. У промислових зонах під час спеки ми спостерігаємо вищі температури — вони становлять понад 35°С. Цей температурний режим некомфортний для організму людини, можна сказати, — небезпечний, — акцентувала науковий співробітник Інституту геологічних наук НАН України Ганна КРИЛОВА. — Проаналізувавши температуру в Києві за останні 30 років спостереження, ми виділили чотири температурних зони — із максимальною, високою, середньою та низькою температурами. Максимальна та висока температури встановлюються там, де зараз ведеться активна забудова висотками, і там, де забудова недавно завершилася, — де дуже мало або зовсім немає зелені. Середня температура — в районах зі старою забудовою, де зелені зони є давно. Низька — у паркових зонах».
Вчені спрогнозували, які райони столиці будуть найспекотнішими через десять років. За їхніми оцінками, це Солом’янський та Шевченківський райони: тут очікується приріст температури на 1,5 градуса. У Голосіївському районі цей приріст не становитиме й 0,5 градуса. А сьогодні найтепліше — на Оболоні та Троєщині.
Нині експерти, спираючись на дослідження, розробляють рекомендації для Київської міської державної адміністрації та комунального об’єднання «Київзеленбуд» щодо адаптації міста до високих температур.
