Озером Сасик-Сиваш займеться РНБО

Голова Постійної комісії з аграрних та земельних питань, екології та раціонального природокористування Олег Русецький уже після публікації в нашій газеті статті «Сасик — ім’я лиха…» («День», №78) провів перше після вступу на посаду в новому складі парламенту нараду, на якій обговорювалися проблеми озера Сасик-Сиваш. Олег Русецький повідомив, що питання про надзвичайну ситуацію, яка склалася в районі греблі озера Сасик-Сиваш, включено до порядку денного чергового засідання РНБО України. Відкриваючи нараду, Олег Русецький відзначив, що вона проводиться за дорученням голови Верховної Ради Криму Анатолія Гриценка з метою визначення єдиного підходу та координації дій для невідкладного вирішення проблем озера Сасик-Сиваш, недопущення надзвичайної ситуації в районі міст Саки та Євпаторія і збереження техногенної та екологічної безпеки регіону.

Як голова комісії, Олег Русецький підкреслив, що проблема існує не перший рік, до того ж другий рік триває затягнення процесу, в результаті на початку 2005 року ситуація в районі озера Сасик-Сиваш різко погіршилася. Справді, Верховна Рада та Рада міністрів Криму за останні роки проводили кілька засідань з цього питання. Було розроблено і введено в дію спеціальну програму заходів з ліквідації надзвичайної ситуації, яка склалася в районі греблі Сасик-Сиваш. І хочa вона насамперед передбачає вирішення питання передачі системи розподільних дамб з балансу Сакського хімічного заводу, але питання не вирішується. Це державне підприємство зараз є банкротом. А оскільки озеро Сасик-Сиваш відноситься до категорії лікувальних водних об’єктів загальнодержавного значення, було прийнято рішення передати систему дамб на баланс водогосподарської спеціалізованої організації Державного комітету з питань водного господарства України. Це дозволило б вирішити проблему з фінансуванням проектно-дослідницьких робіт та проектно-кошторисної документації й поетапного будівництва, тим більше, що в бюджеті Криму немає коштів на зміцнення та реконструкцію цієї масштабної споруди. Адже її довжина становить понад 8,3 кілометра. Але проект передачі системи дамб в управління Держкомводгоспу України досі перебуває на узгодженні у відомствах, які займаються цим питанням.

Учасники наради, які виступали на засіданні, говорили про те, що для прискорення вирішення проблеми необхідно об’єднати зусилля всіх профільних відомств і прискорити роботу з відновлення греблі, інакше наслідки її прориву можуть бути невідворотними. Зокрема, за інформацією заступника голови Сакської районної державної адміністрації Михайла Бєлокрилова, гребля зараз — в аварійному стані, вона має промоїни, які іноді сягають двох метрів. Водночас через відсутність водовідвідного каналу та насосної станції виключена можливість пониження рівня води в озері, що призводить до змішування солоної та прісної частин озера. Внаслідок цих процесів, говорить Михайло Бєлокрилов, погіршуються цілющі властивості води та якість грязей, які, за деякими оцінками, мають більшу цінність та лікувальну ефективність, ніж грязі Мертвого моря. Крім того, рівень води в озері зараз піднявся на 1,2 метра, i надалі зберігається загроза його постійного підвищення. Таким чином, стверджують фахівці, якщо греблю не вдасться зберегти, постраждає прибережна зона, понад десятка населених пунктів Сакського району, високовольтні лінії електропередач, а також 14 кілометрів автошляху та залізничного полотна, які з’єднують Сімферополь та Євпаторію. Водночас імовірний прорив греблі, якщо він станеться, спричинить засолення грунтів і затоплення до 500 гектарів орних угідь.

Учасники дискусії говорили про те, що проблема вимагає не косметичних, а кардинальних заходів. Вони зазначають, що аби уникнути безповоротних наслідків на озері Сасик-Сиваш, насамперед необхідно побудувати зливний водовідвідний канал та насосну станцію, що дозволить знизити рівень води до нормативних показників. Ці заходи дадуть можливість відразу ж усунути підтоплення населених пунктів, і у другу чергу, усунути загрозу подальшого ускладнення ситуації та запобігти її катастрофічному розвитку. Враховуючи складність ситуації та відсутність часу, фахівці інституту «Кримкомунпроект» заявили, що вони готові у найкоротший строк розробити всю необхідну документацію і провести техніко-економічні розрахунки.

Однак головне, на думку учасників наради у Верховній Раді Криму, те, що потрібно провести всі основні роботи до настання зими. Розрахунки показують, що тільки для зміцнення всіх аварійних ділянок греблі необхідно 3,2 мільйона гривень. Таких коштів у бюджеті автономії немає. У 2006 році з резервного фонду України передбачається виділити для порятунку озера Сасик-Сиваш лише 320 тисяч гривень. Зрозуміло, що цього вистачить тільки на першочергові заходи. На весь комплекс заходів — від виконання проектно-дослідницьких робіт до проведення комплексу аварійно- відновних заходів — необхідно 15 мільйонів гривень.

Зараз постійна комісія ВР Криму з аграрних та земельних питань проводить збір пропозицій компетентних у цій проблемі відомств. Вони будуть узагальнені на наступному засіданні комісії, яке проведе голова Верховної Ради Анатолій Гриценко, і представлені в РНБОУ.