«Паперові» ліси Житомирщини

Однак прокурорська перевірка, що проводилась протягом II кварталу поточного року під керівництвом заступника прокурора області Віктора Титова із залученням працівників обласної і районних прокуратур, фахівців Державної екологічної служби, контрольно-ревізійного управління тощо виявила низку фактів, які ставлять під сумнів як наведену статистику, так і сумлінність виконання лісокористувачами положень законів щодо охорони, використання і відтворення лісів. Про це сказав на засіданні колегії облпрокуратури В.Титов. До речі, там же заступник прокурора навів деякі дані науковців, що не часто звучать на загалі. Так, із його слів, нині темпи зникнення лісів у світі становлять 15 мільйонів га щороку, а на кожного жителя планети на кінець ХХ століття припадало трохи менше, ніж 1 га лісу. Лісистість України становить 15,6% , що значно нижче оптимальної і майже втричі менше за лісистість Західної Європи. Україна нинi є найменш лісистою (!) європейською державою, яка не може забезпечувати власних потреб у деревині, а ліси як основний компонент біосфери нездатні утримувати екологічну рівновагу на території країни. За оцінками фахівців, для досягнення оптимальних показників необхідно збільшити їхню площу на 2 — 2,5 млн. га. І наші ліси значно молодші. Навіть на Житомирщині, що належить до найбільш заліснених регіонів, показник лісистості нижче розрахунково-оптимального для даної зони, необхідного для досягнення збалансованості між обсягами лісоспоживання і екологічними вимогами, який складає 37,1%. Тут також основні площі займають молоді і середньовікові насадження, а частка стиглих насаджень, які можливо використовувати для промислової експлуатації, визначається в 7% вкритих лісом площ при нормі 15 — 20%. І на одного жителя області припадає всього 0,74 га лісу, що значно менше, ніж у світі. Водночас за 2000 — 2002 роки тільки в лісах ДЛГО «Житомирліс» площа рубок головного (тобто промислового) користування і суцільних санітарних рубок істотно збільшилась. (Санітарні рубки — це коли дерева зрізаються задля розрідження посадок або в разі їхнього зараження хворобами чи шкідниками.) Збільшились і об’єми заготовлюваної деревини. І робиться це передусім в найбільш заліснених районах. Проте лісогосподарники (в даному випадку мова йде про вже згадане об’єднання «Житомирліс») у своїх статистичних викладках показують, що протягом 2000 — 2002 року кожного сезону новий ліс насаджувався на площах 240 — 400 га більших, ніж вирубувався, з тенденцією до нарощування різниці. Це означає, що засаджувалися не тільки всі вирубані ділянки, але й інші. Працівники лісгоспів пояснюють, що заліснюються галявини тощо. Згадані цифри, говорить В.Титов, беруть за основу, коли планують вирубки лісу. Однак, за його словами, картина не така райдужна, як на папері, і виявлено факти викривлення статистичних даних щодо стану лісовідновлення.

Оглядом лісонасаджень на місці за участю працівників екологічної служби та лісового господарства встановлено, що багато цих посадок гине, вони не доглядаються належним чином, не підсаджуються і не пересаджуються, але в звітах по лісовідновленню залишаються, причому залишаються як та порода дерев, яка була посаджена. Такі факти виявлено в Можарівському і Тхоринському лісництвах Словечанського держлісгоспу, Кам’янському лісництві Олевського держлісгоспу. Причому на окремих ділянках площею від 2 до 8 га там або взагалі не знайдено посадок тієї культури, що значиться в документах, головним чином такої цінної породи, як дуб, або виявлено в значно менших кількостях. Водночас, згідно зi звітами Словечанського держлісгоспу, приживлюваність лісових культур із року в рік є понаднормативною. На думку фахівців, не буде дубових лісів і з багатьох дубових посадок 20 — 25 річного віку. В процесі перевірки виявлені також факти, коли для виконання плану під вирубку відводиться ліс не того віку, що слід (частіше недостиглий), вирубка однієї породи деревини (того ж дуба) прикривається іншою.

Прокурор вважає, що одним із суттєвих порушень Лісового кодексу України з боку ряду державних лісогосподарських підприємств об’єднання «Житомирліс» є те, що вони проводять спеціальне використання лісових ресурсів (ті ж вирубки), не маючи Державного акта, яким надається право використовувати землі лісового фонду. Розповсюдженою стала практика переуступки держлісгоспами лісорубних квитків, тобто документів на право вирубки лісосировини, іншим підприємницьким структурам, чим, на думку прокуратури, теж порушуються вимоги Лісового кодексу та іншого законодавства. При цьому, за підрахунками економістів контролюючих органів, лісогосподарські підприємства позбавляються можливості отримати власні прибутки у сотні тисяч і мільйони гривень, а бюджет недоотримує солідні суми податку на додану вартість, плюс створюються передумови для зловживань працівників лісового господарства. Водночас прибуток підприємців, які отримали названі квитки, може скласти до 300 — 500 відсотків.

Органами прокуратури в області порушено ряд кримінальних справ проти лісників та інших посадовців лісгоспів, в тому числі — обласного комунального підприємства «Житомироблагроліс» (іншого великого лісокористувача), за ознаками скоєння ними різних злочинів, передусім незаконних вирубок у значних розмірах або незаконне надання права на вирубки іншим підприємствам і особам. До того ж, більш як 18 тисяч гектарів лісу, що належав розформованим колгоспам, в порушення законів і рішень обласної влади, досі не передано «Житомироблагролісу» і залишаються без відповідального користувача. Результат — там відбувається безконтрольне вирубування значних масивів. Є претензії у прокуратури і до Державної екологічної служби області, яка, на її думку, не забезпечує належний контроль за додержанням законності у сфері використання лісових ресурсів.

У свою чергу генеральний директор ДЛГО «Житомирліс» Володимир Ткачук у своєму виступі на тій же колегії розцінив більшість висновків облпрокуратури як недостатньо обґрунтовані. Суть його аргументації наступна. Об’єднання за рік проводить лісовідновлення на площах 3,5 тисячі га і планує до 2015 року довести цей показник до 4,5 тисячi га. Внаслідок цього заліснення області наблизиться до оптимального. Недостатність державного фінансування (коштів у 2003 році виділено 10% від потреби) приводить до необхідності вести активну господарську діяльність. Санітарні рубки необхідні для збереження основних масивів лісу від ураження шкідниками (внаслідок складної економічної ситуації і несприятливих погодних умов ця пошесть розповсюджується) і проводяться із санкції лісопатологів та державної екологічної служби. Лісосіки під вирубки визначаються документами відповідних державних органів — Iнституту «Укрліспроект», Держкомлісу і облдержадміністрації. Спостерігається дефіцит споживачів лісу (!?). Майже половина державних лісогосподарських підприємств має Державні акти на право користування лісовими площами, отримати їх іншим лісгоспам заважає брак коштів. Головною причиною переуступки лісорубних квитків є дефіцит робочих рук у підрозділах об’єднання. Робиться це на законних підставах і узгоджується з вищестоящими інстанціями, а підрахунки втрат лісогосподарських підприємств від подібних операцій викликають заперечення. Є сумніви щодо професiоналiзму і об’єктивності вибіркового визначення стану нових лісонасаджень під час прокурорських перевірок, коли фіксувалися недоліки щодо їхнього догляду, на окремих фактах не можна робити далекосяжних висновків.

Генеральний директор «Житомироблагролісу» Ігор Рибинський з прокурорами не сперечався (мабуть через те, що підпорядкована йому структура кілька місяців тому перевірялася облрадою, а прокурорська перевірка її майже не торкнулася). За його словами, нинi під опікою цього підприємства перебуває 312 тисяч га лісових угідь (це втричі менше, ніж у «Житомирлісу»). За час існування організації, тобто з 2000 року, заліснено близько 3,5тисячі га площ. Утім, за результатами згаданої перевірки облради («День» про це писав), «Житомироблагроліс» було піддано жорсткій критиці за провали і зловживання в лісоохоронній роботі, зокрема, за те, що багато лісонасаджень існували тільки на папері, тобто у звітах.

Позиція прокурора області М.Черненка — питання дотримання законності стосовно охорони і раціонального використання лісових багатств повинні бути не тільки справою місцевих прокурорських органів, але й галузевих, таких як природоохоронна і транспортна прокуратури; законність переуступок лісовирубних квитків необхідно з’ясувати на рівні Генпрокуратури, районним прокурорам на підвідомчих територіях потрібно забезпечити належний нагляд і притягнення до суворої відповідальності, аж до кримінальної, винних у порушенні відповідних законів.

Безумовно, дієвий контроль таких великих лісових масивів, як на Житомирщині, є проблемою як для лісогосподарників, так i для природоохоронних і правоохоронних органів — навряд чи хто з їхнiх представників може добратися до кожного куточку лісу. Однак цей же фактор є сприятливим як для маніпуляцій із статистичною звітністю, фактичними об’ємами вирубок, лісонасаджень, приросту деревини, площами уражень лісу шкідниками і хворобами, так і для інших зловживань з боку окремих керівників і працівників лісогосподарств, а також вищестоящих органів, включаючи столичні. Тому є підстави думати, і згадана прокурорська перевірка дає привід для цього, що насправдi лісу на Житомирщині, та й в Україні менше, ніж про це говорять представники лісової галузі, і що примарними можуть виявитися бадьорі звіти про зростання лісових ресурсів. За цих умов тим більше обережного підходу вимагають плани нарощування потужностей лісозаготівельної і лісопереробної галузей як засобу зростання економічного потенціалу області, про що останнім часом говорять деякі керівники Житомирської облдержадміністрації.

Сам же прокурор В.Титов у бесіді з «Днем» говорив, що поки на рівні держави не буде зацікавленості у збереженні лісів, а на перший план ставитимуться фінансові інтереси, то ці питання будуть вирішуватися дуже важко. І, на його думку, може статися так, що усвідомлення важливості цієї проблеми прийде до більшості з нас занадто пізно, та краще, щоб це сталося якомога раніше. Відверто кажучи, поділяти песимістичний сценарій прокурора не хотілося, але ж думати так у нього було досить підстав.