Персональному комп’ютеру виповнюється 20 років
У квітні цього року в США за участю компаній Intel та IBM були завершені роботи над прототипом першого устаткування для виробництва комп’ютерних чіпів з використанням вакуумного ультрафіолетового випромінювання, які за своєю швидкодією перевищуватимуть у десятки разів наймогутніші сучасні чіпи. Це дасть можливість створювати мініатюрні супершвидкі комп’ютери. Представництво Intel працює в Україні за цілим рядом програм з 1993 року. Одна з програм — це програма з підтримки українських локальних складальників персональних комп’ютерів в Україні. У рамках цієї програми Intel співпрацює з 250 фірмами в Україні. Ці фірми мають можливість день у день разом зi світовими лідерами в області персональних комп’ютерів знайомитися і використовувати всі новинки, створені компанією Intel.
Наприкінці квітня Київський національний університет імені Тараса Шевченка спільно з компанією Intel оголосив про запуск першої в Україні інтернет-лабораторії на базі новітнього процесора Intelи Pentiumи 4.
Головна мета створення цього унікального об’єкта — забезпечити могутню технологічну основу для розробки програмного забезпечення в сфері електронного бізнесу і комерції. Запуск інтернет-лабораторії стане першим прецедентом у галузі використання лабораторії в рамках академічних та освітніх програм.
Ринок України цілком готовий до впровадження електронного бізнесу і хочеться вірити, що Україна незабаром стане повноправним членом світової електронної спільноти.
КОМЕНТАР
Іван СЕРГIЄНКО, академік НАН України, директор Інституту кібернетики імені В.М. Глушкова, генеральний директор Кібернетичного центру НАН України:
— Сьогодні в Україні діє довгострокова Національна програма інформатизації нашого суспільства. ЇЇ виконання супроводжується відповідним створенням наукових засад, програм, які вирішують ту чи іншу народногосподарську проблему. В нашому житті комп’ютер дуже часто відіграє надзвичайно важливу роль для прийняття оптимальних рішень, бо він надає можливість розробляти математичні моделі складних процесів. На цей рік на інформатизацію різних галузей нашого господарства виділено чималі кошти — близько 200 млн. гривень, але на суто наукові розробки цих грошей виділено недостатньо. Сьогодні різні комерційні структури намагаються самотужки розробляти математичні моделі складних процесів або взагалі не використовують таку можливість для оптимізації виробництва, бо справа ця вимагає роботи цілого колективу науковців. Маючи достатньо коштів, колектив нашого інституту міг би на високому рівні вирішувати ці проблеми. До речі, в країнах Європейського Союзу чверть населення працює на інформаційному ринку, бо вкладання грошей в розвиток інформаційних технологій дає якісну віддачу досить швидко. На майбутнє в нашому інституті плануються розробка математичних моделей складних процесів у системі управління, розробка математичних методів для розв’язання задач управління народним господарством та інше. Наш інститут разом з податковою адміністрацією розробив систему «Пільги», за допомогою якої можна відслідковувати надання пільг як окремим громадянам, так і організаціям. Інститутом також були розроблені система прогнозування розвитку економіки України на перехідний період, система прогнозування нестандартних ситуацій на атомних станціях, система проектування складних об’єктів та інші. Враховуючи необхідність комп’ютеризації шкіл в нашій державі співробітники нашого інституту разом з Інститутом штучного інтелекту Міністерства освіти і науки України розробили електронний підручник з кібернетики.
Широка комп’ютеризація всіх ланок народного господарства в нашій країні вимагає якнайшвидшого розв’язання проблеми розробки стандартів та захисту інформації. Дещо стосовно захисту інформації на електронних носіях зроблено вже групою академіка Коваленка, яка працює над розробкою методів криптографії.
