Перейти до основного вмісту

Під «прикриттям» бігбордів

Архітектор Микола Жаріков про те, як виправити помилки минулого і гідно зустріти гостей ЄВРО в столиці
01 квітня, 00:00

Чимдалі менше часу залишається до ЄВРО-2012. Рахунок іде вже не на роки, а на дні. Як Київ підготується до цієї спортивної події, в тому числі й до прийому численних гостей? Щодо першого, то всі сумніви вже позаду. Аеропорт, футбольна арена та все інше, що з цим пов’язане, мабуть, буде зроблено. У різних ЗМІ повідомляється про підготовку обслуговуючого персоналу, набір волонтерів, вивчення англійської мови та інше. Важко визначити ступінь цієї підготовки, але приймемо, як кажуть, на віру.

Однак є одне з головних завдань підготовки, не менш важливе, ніж спортивне і мовне, — прийом гостей у центрі міста. Не футболом же єдиним житимуть вони весь цей час. Куди піде ця маса людей у вільний час знайомитися з Києвом? Так, як завжди, до Софії, Лаври, музею Великої Вітчизняної війни, захоче помилуватися містом із Дніпра. Решта часу — центр: Печерськ, Хрещатик, Володимирська, Андріївський, Контрактова, вул. Сагайдачного...

Нещодавно Президент України В. Янукович, спілкуючись із народом, сказав: «Київ — це обличчя України!».

А робота передбачається величезна. Скільки занедбаних, недоглянутих фасадів будинків, у тому числі й пам’яток архітектури, тротуарів, доріг. Скільки захаращених кіосками й бігбордами площ, вулиць? У мерії кажуть, що дали доручення районам готуватися до наведення порядку, складати плани. Але, по-перше, за мера Л. Черновецького їх відучили від самостійності. Щоб не «ділитися владою», усе взяло на себе місто. По-друге, за такого стану організувати виконання величезної роботи з ремонту фасадів, та ще й старих, та ще й пам’яток архітектури, — завдання «непід’ємне». Іноді думаю: невже до ЄВРО-2012 дотягне в такому страшному вигляді «червоний» будинок на розі вулиць Володимирської та Прорізної, у якому раніше планували влаштувати готель «Лейпциг»? Або будинок №12 на вул. Б. Хмельницького — «дім-бомж» у центрі столиці, до під’їзду якого зазирнути страшно. У Європі стан фасадів будинків є ознакою благополуччя їхніх власників і країни в цілому. За кордоном навіть збанкрутілий хазяїн намагається за цим стежити, щоб не показати своє погане становище. Нещодавно новий заступник О. Попова одесит Михайло Кучук, обговорюючи цю тему, сказав, що ті будинки, які не встигнуть упорядкувати, закриють бігбордами!

Вже сьогодні можна сказати, що таке буде в найпопулярніших місцях центру міста, там, де ці бігборди прикривають нашу «неспроможність» уже багато років. Це будинок поруч із «Олімпійським», на розі вулиць Червоноармійської та Саксаганського, будинок колишнього центрального гастроному на Хрещатику, а також потворне місце за адресою Хрещатик, 5, що недалеко від готелю «Дніпро» та Українського дому, місця прийому гостей ЄВРО. До речі, щось подібне було в Києві й на Євробачення. Пам’ятаєте цей бум із підготовкою? У пресі з’явилося фото мера О. Омельченка, який вказує перстом, де він побудує концертний зал. Закінчилося все тим, що «пошарпаний» фасад Палацу спорту закрили маскувальною зеленою сіткою, а в самому палаці встановили якесь «наддороге» обладнання, що й назвали гарною підготовкою. Щоправда, обійшлося... без «напливу» гостей. За радянських часів за таку компрометацію країни багато хто втратив би свої посади. Зараз усім усе пробачають. Л. Черновецького за провал справ у місті ніхто не покартав, а призначений йому в заступники із підготовки до ЄВРО-2012 Президентом В. Ющенком Є. Червоненко частіше бував на різних телешоу, ніж на об’єктах ЄВРО.

Думаю, що чекають на нас проблеми і в оцінці гостями наших досягнень у забудові історичного центру столиці. Впевнений, що багато туристів, у тому числі й фахівці з архітектури, дивлячись на висотки, що тут виросли, особливо на схилах Дніпра, або, побачивши хмарочос на Кловському спуску, що «затьмарив» Лаврську дзвіницю в силуеті Києва, ставитимуть киянам те ж саме, що й зараз, запитання: «Як ви таке допустили?» Не виключено, що одним із пояснень лиха, що спіткало столицю, буде розповідь про правління президентів Л. Кучми та В. Ющенка, їхніх київських мерів О. Омельченка, Л. Черновецького та, звісно ж, архітекторів-догідників.

Такі запитання й відповіді будуть і в місцях скупчення туристів — на Львівській площі та біля готелю «Турист», де перед його головним входом виріс торговий центр. Такий самий побудований на Львівській площі, у сквері на місці басейну. До речі, усе «творилося» під кодовою назвою «Реконструкція басейну»?!. Це його будівництвом, як повідомляли пресі, обурювався прем’єр-міністр М. Азаров, проїжджаючи одного разу поруч. Усі чекали, що заборонить. Очевидно, не зміг глава уряду призупинити авантюрне будівництво з оманливою назвою. «Дах» виявився міцний. Але ж Президент вище «даху»? Один дзвінок, і скверик врятовано. Для киян радість невимовна. Але ні... Щось у нас не так... Не виключено, що у дні ЄВРО-2012 може з’явитися ексклюзивний туристичний маршрут до ще більш незаконного будівництва на місці тепер уже колишнього скверу по вул. Б. Хмельницького, напроти Театру російської драми, за п’ять метрів від вікон мешканців. Вони й розкажуть освіченим європейцям про свою шестирічну боротьбу за свої права бачити у вікнах світло й гуляти у скверику з дітьми. Покажуть і як їх тут «замурували» глухою стіною.

Як людина творча, нещодавно дозволив собі уявити на цю тему сценарій, за яким обурені побаченим волелюбні французи залишають ЄВРО-2012 на знак протесту й на підтримку вимог жителів знести незаконну будову. Отоді, оскандалившись, влада й прийме таке рішення. Закордонні й деякі наші ЗМІ терміново повідомлять про цю історію. Й тоді Ганна Герман (адже питання ідеологічне) дасть роз’яснення, що вони неправильно зрозуміли жителів, що це було дослідне будівництво на «виживання в корупційних умовах», що виникли з ініціативи міських депутатів і чиновників за участю бізнес-структур, що дослід завершено і сквер буде відновлено. Французи повернуться, щоб піти на фінальний матч Україна-Франція. На жаль, для фанатів, що повернулися, місць у готелях не виявиться, їх займуть ті, хто до цього влаштовувався на приватних квартирах і вокзалах. Фанів усе ж таки оселять. Де б ви думали? — У відремонтованому під 5 зірок готелі «Прип’ять» із видом на мертве місто й саркофаг. Це МНС, що організувало там туристичний бізнес (нещодавно преса повідомила, що перші екскурсії вже провели), підготувало його до ЄВРО. До речі, тепер його назва — Міністерство надзвичайних ситуацій і туризму. Фанатів доставлять вертольотами МНС і туризму в Київ із посадкою на президентському вертодромі, що на Парковій алеї . Будувався він, як повідомляли ЗМІ, й для користування МНС під час надзвичайних ситуацій. Польотами, мабуть, керуватиме Є. Червоненко.

За повідомленнями ЗМІ, у країні буде сформована нова служба порятунку — «Українські ангели». Ця остання фраза — вже не вигадка. Такий проект задумав голова МНС Віктор Балога разом із новопризначеним головою департаменту авіації МНС Євгеном Червоненком. За словами останнього, це зроблено, щоб «налагодити службу порятунку, зокрема напередодні ЄВРО-2012». Що ж, досвід у нього великий. Річні стажування на посадах губернатора Запорізької області та міністра транспорту. Та й міністрові туризм справа рідна. До того ж усе тепер з екстримом. Екскурсії в зону, порятунок людей на особистих вертольотах 16 українських мільйонерів. У добру путь, «Ангели»!

А тепер серйозно. Про проблему готелів. Ще в 2008 р., засумнівавшись у балачках мера Л. Черновецького про будівництво готелів, я поцікавився в одного із чиновників — учасника, як я зрозумів, формально проведених нарад у мерії — з приводу цього питання. У мене на столі — документи КМДА про підготовку до ЄВРО-2012, датовані 2008 і 2010 рр., з пооб’єктним переліком підготовки готелів. У першому, складеному 2008 року, з понад 300 позицій мене багато що здивувало. І географія їх розташування десь, як кажуть, «казна-де», і різні хитрощі в самих назвах, щоб потрапити до списку для отримання офіційної підтримки.

Під виглядом готелів, а вірніше апартаментів у споруджуваних офісних будинках, до списків підготовки до ЄВРО-2012 вносилися об’єкти, які споруджують для інших потреб в історичних місцях столиці, зелених зонах, що не підлягають такій забудові. Цікаво, що ні керівництво мерії, ні керівництво тодішнього Кабінету Міністрів, що розглядали списки, не побачили в цьому, м’яко кажучи, підтасовки.

Ось деякі пункти цих списків:

№24 — будівництво готельного комплексу «Ібіс» (категорія 4*), м. Київ, пров. Лаврський, 9, ТОВ «Еліт-Сервіс», компанія «XXI століття».

№26 — будівництво готельного комплексу (категорія 3*), м. Київ, проспект М. Бажана та вул. Ревуцького. Компанія «XXI століття», ТОВ «Мрія Інвест».

№34 — будівництво готельного комплексу (категорія 4*), м. Київ, вул. Різницька/Московська, 2/32—34. ТОВ «КАН».

№45 — будівництво готельного комплексу (категорія 4*), м. Київ, вул. М. Грушевського, 30. ЗАТ «Мандарин Плаза» (в іншому списку — ТОВ «Класик»).

Невелика анотація до кожного з них.

№24 — готельний комплекс із апартаментами, тобто квартирами. Ні що інше, як елітне житло у 5—8 поверхів, лише за 12 м від будівель Києво-Печерської Лаври.

№26 — «поблизу озера Вирлиця» — і сміттєспалювального заводу також.

№34 — ніякий це не готельний комплекс, а офісний будинок з апартаментами нагорі лише на «19 номерів», тобто квартир. Поряд із Лаврською дзвіницею. Буде вище неї!

№45 — 30-поверховий будинок за Китайським посольством; у разі його будівництва посольству буде «дуже незатишно». Жителі навколишніх будинків протестують проти його будівництва.

А чого вартий такий пункт у переліку:

«Будівництво чотиризіркового апартамент-готелю «Жуків острів» на 26 номерів (?!) у складі котеджної забудови мікрорайону «Чапаєвка Північна». Замовник: обслуговуючий кооператив «Колектив індивідуальних забудовників «Коник». Як кажуть, — без коментарів.

Цього року список споруджуваних об’єктів зменшився до 26-ти. І не тому, що щось побудували. А тому, що за два роки зрозуміли, нарешті, його неспроможність.

Тож будівельні плани виявилися дутими, хоча й пройшли читання у найвищих інстанціях.

Єдиним помітним споруджуваним у центрі Києва об’єктом залишається п’ятизірковий готельний комплекс на бульварі Т. Шевченка, 28—30 на 585 місць. Роботи ведуться напружено, закінчують зводити каркас. За рік мають завершити будівництво й запустити в експлуатацію готель у п’ять зірок!? У міжнародній практиці тільки на «обкатування» готелю потрібен рік. Зауважимо, що будівництво його почалося задовго до рішення про проведення ЄВРО-2012. Тож виручать хіба що раніше побудовані готелі. Виручив же нас стадіон у Донецьку, побудований зовсім не за планами зверху Р. Ахметовим.

Дивно, що не видно й не чутно нічого з чиновницьких звітів про наші колись кращі готелі «Україна» та «Дніпро». Зараз вони ледь тягнуть на чотири зірки. Ще під час правління Л. Кучми і його видатного господарсько-фінансового діяча І. Бакая ми втратили частину цієї власності. Ми тепер не повноцінні власники «України» та «Дніпра», а співвласники. До речі, спробуйте розібратися, хто хазяїн площі, де ми незабаром відзначатимемо 20-річчя Незалежності й через рік прийматимемо гостей ЄВРО. Але це до слова. Хоча припускаю, що й на ній гості, оцінюючи архітектурно-художній вигляд площі, поставлять те саме запитання: «Як ви могли таке допустити!?»

І про пробки в центрі столиці. Таких місць тут багато. Але головні — на трасі бульвар Л. Українки — бульвар Т. Шевченка, Європейська площа, Бессарабка, вул. Мечникова тощо. Оголошене будівництво естакад на набережній і Столичному шосе, що безумовно необхідно, ситуацію в центрі не поліпшить. А вона, скажемо прямо, критична. Не можна не відзначити, що до цього привели її колишні градоначальники — О. Омельченко та Л. Черновецький, не роблячи нічого для покращання транспортної обстановки у центрі, а тільки погіршуючи її. Перший відзначився будівництвом підземного торговельного «Метрограду» (замість транспортного тунелю на Бессарабці) й спорудженням скляних монстрів, що залучили у центр додаткову кількість транспорту. Другий — повною нездатністю керувати міським господарством. У 2008 році, бачачи таке неподобство, що явно загрожувало підготовці до ЄВРО-2012, я розробив ряд проектних пропозицій, у том числі й щодо транспортних розв’язок у центрі столиці. Благо, особливих зусиль мені це не вартувало. Багато років як архітектор разом із колегами брав участь в обговоренні та вирішенні цих проблем.

Звернувся до прем’єр-міністра Ю. Тимошенко й мера м. Києва Л. Черновецького із пропозицією розглянути їх. Робив це неодноразово, але безуспішно. З такими пропозиціями до них звернулася й «Громадська рада сприяння розвитку інфраструктури центру м. Києва до ЄВРО-2012». Результат був той самий. Шкода, що цими пропозиціями не зацікавилось і нове керівництво КМДА. А там, окрім усього, була і пропозиція щодо скорочення на рік строків будівництва метро на Троєщину з економією 100 млн. доларів і мільярдів гривень на рік при експлуатації! Необхідно терміново розглянути наявні проектні пропозиції після трирічної бездіяльності та знайти кошти. Допомогу уряду в закінченні будівництва розв’язки на Московській площі та станцій метро відчули і схвалили всі. Думаю, що екстрене втручання (у хорошому сенсі слова) у реанімацію транспортних артерій центру, життєво необхідних столиці й для здоров’я киян, буде сприйняте з іще більшим схваленням. Та хіба тільки це? За 20 останніх років столиця більше втратила, ніж здобула. Багато високих чиновників бачили не її, а себе в ній. Прикладів різного характеру й масштабу можна наводити безліч. Один сумний факт із Музеєм історії Києва, що шість років «лежить» у скринях, чого вартий. Настав час повернути традицію піклування про Київ. Є тому й гарний привід — підготовка до ЄВРО-2012. Зробити цей рік роком відродження справжньої любові до своєї столиці, а відтак, і до України.

Delimiter 468x90 ad place

Підписуйтесь на свіжі новини:

Газета "День"
читати