«Пік форми і головні здобутки — ще попереду»

У розпалі — новий сезон світової першості з біатлону. І українські спортсмени вже мають перші вагомі нагороди. Зокрема, вболівальники пам’ятають, як жіноча збірна України з біатлону виборола золоту медаль у естафеті на другому етапі Кубка світу. Тоді, залишивши позаду німкень та француженок, наші дівчата отримали «золото». І присвятили його... загальнодержавній акції протесту, вигукнувши під час вручення: «За Євромайдан!» Утім, як зітхають уболівальники, яскраві та емоційні виступи українських спортсменів були кращими, ніж трансляція на ТБ. Жоден український телеканал не показав перші два етапи Кубка світу в прямому ефірі!

Про результати старту в новому сезоні українських біатлоністів, відсутність трансляції та особливості підготовки (спортсменів і телевізійників) до Олімпійських ігор у Сочі «День» розмовляв із відомим спортивним коментатором, головним редактором каналу Xsport Олександром МАЩЕНКОМ.

— Перший та другий етапи Кубка світу з біатлону українські глядачі практично не побачили. Анонсувалося, що змагання транслюватиме канал Xsport, який купив субліцензійні права на трансляцію у НТКУ. Але показу не було. Чому, і хто відповідальний за те, що українські глядачі були позбавлені можливості побачити перемоги своєї команди?

— Канал Xsport справді отримав субліцензію на трансляцію Кубку світу з біатлону у Першого Національного, і за умовами договору, сигнал ми отримуємо не напряму від бродкастера, а через НТКУ. А от Перший Національний у потрібний момент сигнал не отримав. Причина відома — борги перед EuropeanBroadcastingUnion. Так сталося, що наші глядачі виявилися заручниками ситуації. Тому питання «хто винен?» — до керівництва державного телеканала. Щойно сигнал дали, ми одразу внесли зміни в програму, і всі перегони з Франції показали у прямому ефірі, з коментарями тренерів і фахівців. Так плануємо робити й надалі.

— Початок сезону українська жіноча збірна почала на дуже високому рівні. Які перспективи на Олімпіаду і чи не пройдуть спортсменки пік форми до того часу? Цікава ваша думка як експерта.

— Причин такого високого грудневого результату багато. По-перше, покоління в жіночій збірній — якщо брати команду в цілому — на сьогодні найталановитіше серед суперників. Скажімо, у Норвегії є Бергер і Флатланд, у Франції Брюне і Дорен, у Білорусі Домрачьова — але з однієї-двох зірок естафету не складеш і Кубок націй не виграєш. У нас усі чотири спортсменки-естафетниці — й сестри Семеренко, й Олена Підгрушна, й Юля Джима — дуже високого рівня, і ще — непогана лава запасних. За командним потенціалом наш гідний суперник на сьогодні — тільки Німеччина.

Друге — це стабільність і послідовність підготовки. Якщо простіше, і тренери, і менеджмент, і самі дівчата чітко прорахували всю роботу, все прописано, розкладено по поличках. Навіть відхід одного з ключових тренерів за рік до Ігор не вплинув фатально — від Королькевича команда багато взяла, але й «самі з вусами» (після завершення минулого сезону білоруський тренер Володимир Королькевич, який тренував українських біатлоністок, перейшов до складу російської збірної. — Ред.).

Ну, і слабкий старт минулорічних зірок трохи допоміг — конкуренція в жіночому Кубку світу дуже зросла. Щодо перспектив — у січні чекати таких одкровень, як у грудні, від українок, мабуть, не варто. Якщо все правильно зроблять, саме той пік форми, про який усі говорять, треба чекати якраз у першій половині лютого.

— Вам доводиться відразу після жіночих перегонів, які майже завжди успішні, зменшувати градус емоцій, коментуючи чоловічі змагання. Складно перелаштуватися? Взагалі, в чому причина кризи чоловічого біатлону, на вашу думку?

— Перелаштуватися не важко, а от зрозуміти, що відбувається з чоловічою командою, часом складно. Якщо судити з передсезонної підготовки, результати мали бути трохи іншими. Але треба визнати — потенціал у чоловічої збірної не такий, як у дівчат. Якщо уважно роздивитися результати, розумієш, що не все так погано. Лідери — Андрій Дериземля і Сергій Семенов — не провалюють себе у швидкісних показниках. Проблема в пошуку балансу — коли «біжиться, але не стріляється», або навпаки, це означає, що у спортсмена є можливості, але звести все в одному перегоні не виходить. Треба заспокоїтися й повірити у себе. Я думаю, чоловікам двох піків форми, як жінкам, досягти не вдасться. Тому побачити справжній рівень чоловічої команди вийде тільки в Сочі.

— Українські біатлоністки, які перемогли в естафеті на етапі Кубка світу в Австрії, підтримали акції мирного протесту в Україні, вигукнувши: «За Євромайдан!» Ви спілкувалися зі спортсменами, як думаєте, це настрої всієї команди? Як ви ставитесь до того, що спортсмени публічно висловлюють свою громадянську позицію?

— Спортсмени, як і всі громадяни, звичайно, мають право висловлювати свою позицію. Але важливий нюанс — цього не варто робити під час змагань, хоч би як кортіло. Це наріжне правило олімпійського руху — спорт поза політикою. Серед твоїх суперників можуть бути люди з іншими політичними симпатіями, або, наприклад, інших релігійних переконань чи сексуальної орієнтації. Твої гострі реакції можуть образити, можуть порушити принцип рівності всіх спортсменів на змаганнях.

Взагалі, з політикою і спортом — штука тонка. Як бачите, зараз більшість спортсменів, особливо діючих, від публічних оцінок утримуються — пам’ятаючи уроки минулих революцій. Можливо, це і правильно — спортсмени для всіх таборів, для всіх регіонів країни «свої», «наші». В такі часи, як зараз, особливо розумієш значення фрази «спорт об’єднує націю». Але якщо спортсмен хоче сказати те, що думає, треба вийти і сказати: тільки поза змаганнями, для цього є купа можливостей. Головне — говорити чесно й відверто!

— Чи не хотілось вам особисто, коментуючи змагання, згадати про події в Україні?

— Я думаю, професіоналізм коментатора полягає в тому, щоб чітко й об’єктивно робити свою роботу. А моя робота — чесно розповідати вам про спорт. Той самий, що поза політикою. Для висловлення поглядів є достатньо місця, достатньо медіа та інших можливостей. А моя професія не передбачає суб’єктивізм — тільки у відношенні до перемог українських спортсменів.

— Анонсується, що канал Xsport транслюватиме хокейні матчі на Олімпійських іграх у Сочі. Водночас світом лунають заклики бойкотувати їх, тим самим продемонструвавши неприйняття путінського режиму. Роблячи свій вибір на користь Олімпіади, телеканал зважає на громадську думку?

— Наш канал справді транслюватиме в повному обсязі весь хокейний турнір Олімпійських ігор — вперше в історії українського телебачення. Олімпійський хокей цього року, після торішнього чемпіонату світу, зважаючи на амбіції господарів, на паузу в НХЛ, обіцяє бути «бомбовим»! Ми також відряджаємо на Ігри знімальну групу, яка передаватиме всі найсвіжіші навколоспортивні історії, інтерв’ю, весь ексклюзивний контент. Звичайно, будемо розповідати про соціальний бік Ігор, про те, що Олімпіада залишить після себе для Росії й для світу. Але наш контекст буде тільки спортивний.

Щодо бойкоту — ви помітили, що їхати на Ігри відмовляються лише політики? А політики на Іграх зазвичай відвідують не змагання, а переговори та світські раути. Спортсмени не відмовляються, бо для них Сочі-2014 — це тільки спорт, це головні змагання чотириріччя. От і для нас також. Міжнародний олімпійський комітет запевнив увесь світ, що на аренах Ігор не буде ні політики, ні дискримінацій. Для нас цього достатньо, аби подарувати своїм глядачам 15 днів супервидовища під назвою «Олімпійський хокей 2014».