Почому нині «зайці»

«МИ ШТРАФУЄМО ТIЛЬКИ ОДНОГО З 15 «ЗАЙЦIВ»

Тролейбусники, щоб дати пасажирам побільше можливостей обілетитись, ввели три системи оплати: в кіосках, у кондукторів і водіїв. Але спритний пасажир витлумачив і це по-своєму: кондуктору можна сказати, що талон уже куплено в кіоску, а якщо ж кондуктора немає — сказати (контролеру), що чекав-виглядав касира всю дорогу... Практика показує: не можна нашому пасажирові давати таку свободу вибору, не можна! Повинна бути єдина система оплати, як скрізь у цивілізованому світі. Пасажир не повинен чекати, коли до нього прийде кондуктор, а підходити до нього сам — раз не зміг заздалегідь придбати талон у кіоску. Він зобов’язаний заздалегідь забезпечити свій майбутній проїзд, точнісінько так, як і в поїзді.

Становище з безквитковими проїздами вже перейшло до рангу стихійного лиха, справжнього нашестя «зайців», якого міський транспорт не витримує.

— Ми штрафуємо тільки одного із 15 затриманих безбілетників, — констатував начальник відділу контролю державного комунального підприємства «Київенерготранс» Кім Гольдман. — За півріччя оштрафували приблизно сім тисяч чоловік на суму 300 тисяч гривень. Але ця статистика торкається тільки виявлених безбілетників...

Але це ще не все. Є й пільговики.

УЗАКОНЕНЕ «СВАВIЛЛЯ»

— У нас понад 40 відсотків населення їздить за всілякими посвідченнями, що дають право на безкоштовний проїзд, — розводить руками Кім Менделевич.

А в Київському міському територіально-виробничому об’єднанні «Автотранспорт» підрахували, що серед пасажирів автобусів більш як 50% — пільговики. У що це виливається?

— 4 мільйони 408 тисяч гривень щомісяця (!) втрачають автобусні підприємства міста від перевезення пільгових категорій населення, — підсумувала начальник фінансово-економічного відділу КМТВО «Автотранспорт» Людмила Парахнюк. У цій цифрі — 28 незакуплених автобусів типу «ЛАЗ».

На сьогодні в Україні користуються пільгами на безкоштовний проїзд 27 (!) категорій громадян у міському електротранспорті й 33 — в автобусах. (Це — після того, як дев’ять категорій було скасовано. — Авт.). Всілякими законами й постановами на міський транспорт покладено обов’язок перевозити своїм коштом пенсіонерів, інвалідів, ветеранів, а також працівників міліції, прокурорів і слідчих, їхніх заступників і помічників, співробітників Служби безпеки, відповідальних працівників Управління державної охорони, народних депутатів і кандидатів у депутати. Сам собою напрошується висновок, що більшість пільгових категорій становлять люди, спроможні за себе заплатити, або їхні «серйозні» організації цілком можуть придбати їм проїзні документи.

— Так воно й повинно бути. А то вже до абсурду дійшло, — продовжує пан Гольдман. — Наприклад, пільгами на безкоштовний проїзд користується й особовий склад державної пожежної охорони «під час виконання службових обов’язків»... Хтось бачив людину з брандспойтом, котра поспішає на пожежу саме в тролейбусі?

Безквитковий проїзд дозволено патронажним сестрам міського Товариства Червоного Хреста, головлікарі поліклінік почали виписувати посвідчення й дільничним лікарям, медсестрам. Як зізналися в тих же «Київелектротрансі» та «Автотранспорті», лише «Союз Чорнобиль» більш-менш регулярно перераховує гроші за своїх пільговиків та Київська міська держадміністрація виділяє гроші для придбання бензину й дизпалива. Де вже тут казати про оновлення рухомого складу! Ті трамваї, тролейбуси й автобуси, які виходять на маршрути, в більшості своїй «живі» завдяки сумлінності ремонтних служб — і тільки. Тому транспортники категорично виступають за скасування всіх пільг без винятку. Провести грошову компенсацію для соціально незахищених громадян мають відповідні соцзабезівські підрозділи, впевнені вони. Кожен мусить виконувати свої обов’язки, а не бути «меценатом на чужий кошт».

ЩО Ж УСЕ-ТАКИ РОБИТИ IЗ «ЗАЙЦЯМИ»?

Бувалі контролери згадують, що «зайці» були й раніше, — коли ще проїзд коштував 5 копійок і зарплату всім працюючим платили добропристойно. Це просто когорта людей така — все б їм хитрувати на чужий кошт. Зараз для її процвітання існує сприятливий грунт на шкоду тим, хто дійсно потребує.

«Це в нас тільки так можна, а ось в інших країнах...», — обурювалися контролери. А як «воюють» із «зайцями» в цивілізованих країнах?

Ближчий нам був би досвід сусідки Польщі за її недавніх важких часів. Як ми критично ставилися до їхньої практики контролю на транспорті за допомогою поліцейських і вівчарок! Це незабаром минуло, зате тепер їхній міський транспорт працює настільки чітко і з таким рівнем обслуговування, що нам і не снилося. Відправлення о 7.48, а потім о 7.59 (не о 8.00) — як вам таке подобається? А в них все о’кей: автобус саме без дванадцяти й за хвилину восьма й від’їде... До контролерів пасажири ставляться з трепетною повагою. Якщо хто й попався — викладе штраф за безквитковий проїзд (само собою), та й за моральні збитки контролеру заплатить. І — за простій транспорту довше передбаченого.

У цивілізованій Голландії контролери мають права поліцейських і виходять на службу з... наручниками. Якщо хто надумається опротестувати штраф — тут же «примкнуть»до сидіння й відвезуть «куди слід». Штраф «заєць» там заплатить такий, що наступного разу вважатиме за краще бігти попереду трамвая, ніж їхати в ньому без квитка.

Про це контролери з «Київелектротрансу» чули від голландських колег, котрі недавно приїжджали до Києва. Ті ще сильно дивувалися, як це наші контролери виходять працювати абсолютно непідготовленими. У Голландії контролер навчається професії цілий рік у спеціальній школі. Й фізично там його теж готують.

Нашим же «зайцям» такий стан справ важко пояснити з тієї простої причини, що немає механізму такого пояснення. Контролер має право тільки перевіряти проїзні документи й стягувати штраф. Якщо йому його дадуть, звичайно. У кращому випадку використають як «телефон довір’я» й почнуть навантажувати власними проблемами. У гіршому... Так, нерідкі й синці, й каліцтва, і до лікарняного ліжка доходить.

Наших «зайців» займати не можна. Об’єднавшись, вони перетворюються на «вовків», забуваючи, хто в салоні господар. Контролер же просто не має права «рукоприкладствувати». Навіть з метою самозахисту. Для цього, мовляв, є міліція. Та де ж вона? Її на транспорті якраз і немає, коли розгораються конфлікти... Ось і возять трамваї-тролейбуси всю цю «заячу» братію задарма. Виходить, як у класика, — «За моє жито мене ж і бито...».