Податкова обіцяє партнерство по Iнтернету

Якщо вірити пану Азарову, главі Державної податкової адміністрації України, в новому році, країну чекають великі зміни. Дебати навколо формування Податкового кодексу захлеснули промисловців і підприємців, чиновників і фахівців фондового ринку. Перші особи податкових структур обіцяють, що в новому столітті справи підуть на краще, і діалог з платниками податків набуде теплих та дружніх тонів. Останні, як показало дослідження питання, проведене «Днем» в Запорізькій області, вітають такий підхід. Однак захисний інстинкт, що виробився протягом 9 років незалежності, поки що не дозволяє більшості платників податків дивитися в майбутнє наївними очима. Настороженість залишається. Промисловці і підприємці, особливо ті, кому довелося випробувати на власній кишені недосконалість законодавчого поля разом з далекими від досконалості діями податківців, виступають за посилення відповідальності співробітників підрозділів ДПАУ за неправомірні дії.

Декілька конкретних прикладів. У червні 2000 року, Податкова адміністрація регіону перевіряла акціонерне товариство «Запоріжабразив». У результаті, підприємству було виставлено штраф в розмірі 13 млн. грн. Доки тривали судові спори, пеня збільшила суму ще на 5 млн. За словами голови правління комбінату Анатолія Берези віднесли інвестиції, отримані «Запоріжабразивом» від власника контрольного пакету акцій в розряд валового прибутку. Робилися неодноразові спроби арештувати рахунки. Діяльність підприємства опинилася під загрозою. 14 листопада, обласний арбітражний суд визнав дії Податкової адміністрації неправомірними.

«Якщо розглядати проблеми існуючого податкового законодавства, — сказав А.Береза, — я хотів би звернути увагу не стільки на його досконалість, скільки на інший аспект теми. На мій погляд, в нашій Податковій адміністрації не накопичено позитивний досвід, традиції коректного виконання існуючого законодавства. Адже все одно, що виконувати некоректно — положення єдиного збірника законів або ж те, що ми маємо сьогодні. Різниці немає. Якщо брати історію з нашим підприємством, рішення Податкової адміністрації про стягнення з підприємства 18 млн. грн. було прийнято поза будь-якими законами. Зворотну інвестицію обкласти податком на прибуток — це щось надоригінальне. Я не злобую, просто, на мій погляд, не зовсім це добре, коли Державна податкова адміністрація в певні моменти виступає самостійним гравцем» — підкреслив голова правління ВАТ «Запоріжабразив».

Тетяна Ефіменко — глава Запорізької державної податкової адміністрації, в свою чергу, не згодна з думкою Анатолія Берези. За її словами, перевірка комбінату проводилася в період його приватизації, і діючі на той час законодавчі акти дозволяли застосувати до підприємства штрафні санкції. «Ми сліпо, як і годиться, слідували закону, — пояснила вона. — Однак арбітражний суд вважає, що ми не праві. Бо інші нормативні документи забороняють оподатковувати інвестиції. Таких колізій у нас досить багато. На мій погляд, Податковий кодекс покладе різночитанню кінець. У нас повинні бути єдині, що не перечать один одному, закони. Стабільність дуже важлива. Ми повинні одинаково розуміти правила гри, щоб я могла абсолютно чітко утверджувати ті або інші позиції, а підприємства беззастережно їх виконувати».

Ще приклад. У жовтні, Президент України наклав вето на затверджений у Верховній Раді законопроект «Про стимулювання вітчизняного автомобільного ринку». Ввезення потриманих іномарок продовжує до цього дня залишатися прибутковим тіньовим бізнесом. Як свідчать статистичні дані, кожний другий автомобіль, що ввозиться в Україну, минає систему оподаткування. Вітчизняні виробники, що стомились доводити на всіх рівнях влади необхідність посилення, а точніше — впровадження діючих у всьому світі правил імпорту іноземної продукції, «проїдають» статутні фонди. «Ми сподіваємося, — ділиться з «Днем» голова ради директорів ЗАТ «АвтоЗАЗ — ДЕУ» Олег Папашов, що в новому році оновлений законопроект Президент все- таки підпише. На відміну від багатьох країн, де бюджет має істотне поповнення за рахунок імпорту автомобілів, Україна має значно менше податкових надходжень від ввезення машин, ніж від власного виробництва автомобільної техніки. Ми сподіваємося, що Податковий кодекс усуне цю несправедливість».

Щодня з недосконалістю податкового законодавства стикаються оператори ринку цінних паперів. Взяти хоч би такий парадокс, як податок на прибуток від облігацій внутрішньої державної позики! Виходить, що держава «карає» людей, які дають їй гроші для розв’язання бюджетних проблем. На думку голови Запорізького територіального управління державної комісії з цінних паперів і фондового ринку В’ячеслава Власова, парадокси в системі оподаткування, що часто суперечать здоровому глузду, відштовхують потенційних інвесторів української економіки, особливо іноземних. Замість того, щоб стимулювати притік капіталу, його рух через сегмент ринку корпоративних прав, держава лобіює інтереси зростання банківських депозитних внесків, заманюючи тих, у кого є гроші, високими процентними ставками. Насправді ж, коли приходить пора розрахунків, держава пропонує інвестору систему векселів, інших механізмів, які нерідко набувають кримінального відтінку за своїм використанням. «Сьогодні існують абсолютно неймовірні моменти — говорить В’ячеслав Власов. Ще в 95 році, наприклад, за рішенням Кабінету Міністрів основні фонди було збільшено в 50 разiв. Сьогодні, для того, щоб перенести цю різницю на статутний фонд, підприємству потрібно платити податок. Смішно? На мій погляд, один з важливих напрямів, який в обов’язковому порядку повиннен бути відображений в Податковому кодексі України — пільгові умови для фінансових інвесторів. Необхідно вирішити проблеми формування статутних фондів підприємств, не обкладати податками емісійний прибуток, забезпечити безподаткову репатріацію прибутку інвестора, як це існує в тій же Польщі», — підкреслив Власов.

Наступний аспект теми торкається взаємовідносин податківців з представниками малого і середнього бізнесу. Перший етап введення електронно-касових апаратів, внаслідок безперестанних скандалів і страйків, увінчався невдачею. На зміну прийшов фіксований податок. «Серед чесних підприємців, — говорить Тетяна Ефіменко, глава державної податкової адміністрації Запорізької області, — безліч і тих, яких я б назвала паршивими вівцями. Формально вони виплачують фіксований податок. Насправді ж їх обороти такі, при яких податок повинен бути нормальним! Яким чином нам діяти в тих випадках, коли людина має набагато більші об’єми прибутку, ніж передбачені законом для фіксованого податку? Уряд звичайно ж поквапився і вдався до крайності. Впровадження електронно- касових апаратів проблема складна, як технічно, так і морально. Проте гострота питання не знята з порядку денного. Ми будемо шукати альтернативні шляхи виходу з ситуації».

Проблема взаємовідносин представників малого і середнього бізнесу з податковими органами посилюється непостійністю форм платіжних доручень. З цього приводу в редакцію «Дня» звертається безліч людей. Схема банальна: підприємець готується до звіту. Годинами і днями вистоюючи чергу у всілякі інстанції, кінець кінцем, він подає податковому інспектору цілу купу бланків форм звітності. Останній, часто, заявляє, що така-то форма вже змiнилася мовляв, — що ви принесли? Пропонує купити нову форму, а з метою освіти — відвідувати семінари, «вхід» на які коштує більше ста гривень. Плюс до всього двотижневе навчання з видачею свідоцтва тягне ще на 1590 гривень. Грошей шкода. Однак турбує інше. Проблему свідоцтво вирішує не надовго. Форми звітності змінюються постійно: по 2—3 рази на рік.

Перша особа Податкової адміністрації Запорізької області — Тетяна Ефіменко згодна з тим, що паперовий бюрократизм розрісся до неймовірних масштабів. За її словами, сьогодні вирішується питання комп’ютеризації системи розрахунків з бюджетом. В області випробовується єдина комп’ютерна система, в якій задіяний 141 платник крупних податків. Обмін інформацією і платежі здійснюються без участі податкового інспектора, через Інтернет. «Коли ми налагодимо прийом документації на прикладі промислових підприємств, тоді до комп’ютерної мережі будуть підключені міські і районні інспекції регіону».

І останній нюанс. У багатьох платників податків сформувалося неадекватне відношення до збирачів податків. Імідж державного службовця, який повинен приносити бюджету мільйони, підірвано. Передусім, офіційно мізерною заробітною платою. Податківці (нарівні з співробітниками ДАІ) стали об’єктом кепкувань, героями численних анекдотів. Проте Тетяна Ефіменко жорстко стоїть на позиції: тому, хто здатний проміняти честь державного службовця на дрібні подачки або великі хабарі — немає місця в податкових органах. Чи стане це головною «догмою» нового податкового законодавства, побачимо.