Податок на собак

Тільки депутати Київської міської ради затвердили нові правила утримання кішок та собак, як проти їхньої частини виступили громадські організації та громадяни. Найбільше негативу викликало рішення про обов’язкову щомісячну оплату комунальних послуг за тварину, оскільки, за словами комунальників, вони спричиняють «додаткове навантаження на каналізаційні мережі». Як розповіли фахівці Дніпровського центру ідентифікації тварин, оплата за домашнього вихованця залежить від групи тварини. Група ж визначається за зростом: чим вища тварина — тим більші комунальні послуги на неї нараховуватимуться (ця вимога стосується собак).

— Комісія визначила чотири групи домашніх тварин, і їхня приналежність до певної групи вказуватиметься в посвідченні і в особистому номері, який видаватиме Центр ідентифікації тварин, — пояснили «Дню» в Дніпровському центрі ідентифікації тварин. — Також у посвідченні вказуватиметься розмір оплати комунальних послуг за конкретну тварину. Якщо собаку зарахують до першої групи, її господар сплачуватиме за неї на місяць дві гривні, якщо до найвищої, четвертої, — вісім гривень. За кожну тварину слід сплачувати окремо.

До такого ноу-хау Київради дуже скептично поставилася президент Міжнародної організації захисту тварин «SOS» Тамара Тарнавська, яка вважає, що зобов’язання платити комунальні послуги за собак призведе до того, що в Києві збільшиться кількість викинутих на вулицю тварин. Адже є люди, які тримають вдома по кілька собачок, і «членські внески», хай невеликі, стануть для них зайвим фінансовим тягарем.

За новими правилами, кішки й собаки мають належати повнолітній людині або юридичній особі, а власник собаки протягом 30 днів з моменту купівлі тварини повинен зареєструвати її в комунальному підприємствi «Центр ідентифікації тварин» (при цьому власнику тварини мають видати посвідчення та номерний знак — спеціальний жетон). Що стосується реєстрації кішок, то, на думку депутатів Київради, це особиста справа господаря.

Ще одним «прогресивним» рішенням стало обов’язкове прибирання екскрементів за своїми чотириногими друзями. Є велика ймовірність того, що це рішення залишиться тільки на папері, оскільки, по-перше, наші громадяни не звикли це робити, а по-друге, як пояснили в Дніпровському центрі ідентифікації тварин, оскільки комунальні послуги з власників тварин знімає балансоутримувач будинку, то він і зобов’язаний прибирати за тваринами. Міліція ж, за їхніми словами, до цієї справи ніякого стосунку не матиме.

Загалом це правило дуже скидається на Закон України «Про заборону куріння в громадських місцях». Документ є, але дотримуватися його буде дуже складно. Хоча б через звичку людей діяти по інерції... Так, Київрада визначила 30 порід собак як потенційно небезпечних, зокрема добермана, німецьку й кавказьку вівчарок, ротвейлера, американського бульдога, англійського мастифа, бультер’єра, аргентинських та німецьких догів тощо. Та змусьте їхніх власників надягти на собаку намордник! Почуєте, що на ній «діти катаються», що вона «добра» чи «я свого собаку знаю»... А їх, за новими правилами, слід вигулювати на короткому повідку (до 1,2 метра) і лише в наморднику. До речі, поводок обов’язковий абсолютно для всіх собак.

У нових правилах є й «гуманістична» частина: Київрада заборонила власникам собак в стані алкогольного сп’яніння вигулювати їх, розводити й використовувати собак для боїв, розводити тварин з патологіями і для використання їхнього м’яса і шкурок, викидати трупи в сміттєві контейнери й хоронити в непристосованих для цього місцях.

Але заборонами навряд чи можна виховати гуманне ставлення до тварин (і людей) та змусити їх дотримуватися закону. На думку незалежних експертів, система заборон і оплата комунальних послуг за тварин — це елемент старої радянської системи, цілком неефективної.

— Ці нові правила нічого не дають ні людям, ні тваринам і продовжують стару політику «зловити, покарати, вбити», — вважає Тамара Тарнавська. — В українців слід виховувати гуманний підхід до тварин. Знаю, що в Європі нині вже говорять про права тварин і їхні права люди поважають. Нещодавно я відвідала з трьома тваринками Австрію, Німеччину й Угорщину. Спокійно жила з ними в трьох готелях, показавши документи, платила за них невелику суму і не було ніяких проблем. Проблеми почалися в Ужгороді, де мене не пустили в жоден готель — не допомогли й довідки про здоров’я тварин. Візьмемо навіть Київ — куди в нас можна піти з твариною? Усе заборонено.

Закономірно, що найбільший осуд у захисників тварин викликала вимога Київради сплачувати за домашніх вихованців комунальні послуги. На їхню думку, Центр ідентифікації тварин підтримуватиме «будь-яке збирання коштів, тому що це комунальне підприємство, яке зацікавлене не в захисті тварин, а в тому, як, використовуючи їх, заробляти кошти». Тамара Тарнавська зазначила, що буде опротестовувати ці рішення, навіть звертаючись до Президента. Саме ж рішення вже вступило в силу.