«Подібних пам’яток Україна практично не має, не має їх і Європа»

Володимир-Волинський є одним із найдавніших міст України, заснований 988 року  київським князем Володимиром Великим, мав свої замки, які однак не дійшли до наших часів. Проте тут найкраще збережені земляні оборонні вали, котрі разом із замчищем є  пам’яткою  національного значення. Нещодавно у Володимир-Волинській міській раді відбувся круглий стіл, де обговорили — наразі тільки ескізний — проект «Реставрація, пристосування та музеєфікація пам’ятки містобудування та архітектури — «Земляні вали замку ХІІІ — ХVІ століть», і пам’ятки археології — «Городище — Вали ІХ — ХІІІ століть». На малюнку, як кажуть, картинка виглядає заманливою. Та лише на виготовлення ескізного проекту міська рада виділила 150 тисяч гривень, а реалізація проекту вартуватиме не один мільйон. Головне, що нема інвестора, який би взяв і вклав кошти. То заради чого усі ці рухи?

Володимир ПИКАЛЮК,  директор державного історико-культурного заповідника «Стародавній Володимир»,  каже: «Наше місто давно потребує об’єкта, який би був туристичною родзинкою. Ми маємо, звісно, Успенський собор XII століття, Василівську церкву-ротонду та інші древні і направду цікаві об’єкти сакрального мистецтва. Але у самому центрі міста височіють десятиметрові земляні вали, котрі — так, є пам’яткою національного  значення,  але мало приваблюють туристів. Проект же передбачає реставрацію валів, реставрацію  будівлі колишньої царської тюрми для дирекції заповідника  та створення тут інтерактивного  музею, повну археологію городища. Де на це все брати кошти? Маємо надію на грант у межах співпраці Польщі, України та Білорусі».

Та навіть один грант, якщо його ще отримають, погоди не зробить, про що знає і Володимир Пикалюк. Як він каже, археологія валів потребуватиме орієнтовно 15    мільйонів гривень, стільки ж реставрація приміщення під музей.  А у скільки обійдеться реставрація самих валів, спорудження на них веж та брами (як задумано) — навіть і не  думали, бо то надто великі гроші. Та й треба ще отримати дозвіл Міністерства культури на реалізацію проекту.

Є ще один делікатний момент. Кілька років тому на валах волинські та польські археологи проводили розкопки, були виявлені поховання розстріляних людей, громадян Речі Посполитої (про це свідчать  знахідки). Останки перепоховали на міському кладовищі у Володимирі.  Волинські археологи Олексій Златогорський  та Сергій Панишко написали за результатами розкопок працю «Досідження городища «Вали» у місті Володимир-Волинський у 2010 — 2012 роках».

Та  суть в тім, що починали вони розкопки не заради пошуку захоронень розстріляних людей. Тоді про ці захоронення були лише здогадки, старожили знали про розстріли в міській тюрмі енкаведе. Археологи шукали залишки замку короля Польщі Казимира Великого. Знайшли і фундаменти замку, і поховання... Олексій Златогорський та Сергій Панишко вважають, що створювати такий собі «діснейленд» на давньоруських валах ще  зарано. Ще там  можуть бути захоронення людей, розкопки потрібно продовжувати. І якщо міська рада надала 150 тисяч на ескіз проекту, котрий невідомо, чи буде реалізований, то на розкопки на валах археологи не отримали і десяти тисяч... Самі фундаменти замку Казиміра Великого — при правильній рекламі — вже цікава атракція. Невідомо, якими були вали на час будівництва.  Тому говорити про реставрацію їх також дивно. Це буде, вважають, новобуд.

Словом, питань  і проблем більше, ніж відповідей. А найголовніше, все ж, навіть якщо проект буде відповідати історичній правді — де візьмуться кошти на таку будову?..

КОМЕНТАР

Володимир СТЕМКОВСЬКИЙ, директор Володимир-Волинського історичного музею імені Омеляна  Дверницького:

— Давньоруські вали у Володимирі-Волинському — це унікальна археологічна пам’ятка, практично на сьогодні ще дуже мало вивчена. Значення її у  теперішньому вигляді для історії  загалом, для історії нашого краю взагалі безцінне. Подібних пам’яток Україна практично не має, не має їх і Європа. Вали, городище —  це  добре збережений зразок містобудування раннього Середньовіччя. Вали мали й інші міста. Проте вони давно осипалися, осіли, про них і згадки вже немає.

Відомий науковець Цинкаловський, чия діяльність тісно пов’язана з нашим краєм, з Володимир-Волинським зокрема, у праці «Княжий город Володимир» пише, що «...на тому місці, де  тепер замок і в’язниця, споконвіку було так зване городище... Згодом як число населення зросло, це городище стало тісним, воно не могло вмістити населення з околиць. Тим то виринула потреба окопати розрослі вже забудовання навколо городища. Таким чином  повстав «остріг», який згодом все поширювався і зміцнювався, доки нарешті ще в перед княжих часах не закинено старого замчища-городища й не висипано великого другого ряду земляних укріплень у формі високих валів, де зведено високі дубові стіни й вежі».

Чи будувати нині щось на такій унікальній пам’ятці як давньоруські вали, мають вирішувати серйозні інстанції — Міністерство культури, Академія наук, науковці, експерти, можливо, й світового значення.