Полювання на «царя»

У жовтні на Львівщину прибуде п’ять зубрів з Голландії в рамках проекту «Відновлення європейської популяції зубра у Східних Українських Карпатах». Занесені в Червону книгу України та інших держав, ці рідкісні види парнокопитних отримають маленький шанс на порятунок саме в Карпатах. Адже, за державною статистикою, станом на 1995 рік кількість зубрів в Україні становила 659 осіб, уже через 10 років залишилося лише 313 особин. Більше того, за неофіційними даними, їхня чисельність не досягає навіть 250 зубрів.

Мисливці в погонах та браконьєрство, що набуло за часи незалежності України загрозливих масштабів є головною перешкодою у природозахисників та науковців, вважає кандидат біологічних наук Оксана МАРИСКЕВИЧ, координатор проекту в Україні, провідний науковий співробітник Інституту екології Карпат НАН України. Про безконтрольність природоохоронних, мисливських та лісових органів, корупцію в цій сфері, узаконення модного комерційного відстрілювання вона розповіла в інтерв’ю «Дню».

— Пані Оксано, в Червоній книзі України зубри позначені «як вразливі види, які в найближчому майбутньому можуть бути віднесені до категорії «зникаючих», коли продовжиться дія факторів, що впливають на їхній стан». Чому для пілоту свого проекту ви обрали саме Львівщину для відновлення популяції зубрів ?

— За останні 15 років популяції зубрів на території українських Карпат, зокрема на Львівщині, істотно зменшилась, хоча це стосується й всієї України. Ясна річ, що основною причиною цього є браконьєрство. Згідно з матеріалами Плану дій щодо збереження та відтворення зубра в фауні України, у 2005 році чисельність зубрів у восьми субпопуляціях становила 313 особин, при цьому чисельність цих тварин у рівнинній частині держави дорівнює 206, а у гірській — 107 особин, при цьому 94 зубри — це буковинська субпопуляція у Чернівецькій області, тоді як у гірській частині Львівщини обліковано лише 13 особин. У той же час, лише в польській частині Східних Карпат — Західних Бещадах, субпопуляція зубрів нараховує понад 180 особин.

— Розкажіть, будь ласка, коротко про проект ?

— Протягом останніх п’ять років у таких карпатських державах як Польща, Словаччина та Румунія, реалізується проект під умовною назвою «Карпатський зубр». Ідея цього проекту полягає у створенні транскордонних популяцій зубрів у Карпатах. Наш проект «Відновлення європейської популяції зубра у Східних Українських Карпатах» співфінансує Фонд великих рослинноїдних ссавців (Large Herbivore Foundation, Holland), який раніше фінансував проекти у Євразії (Росія, Монголія), Африці. В Україні — це перший проект Фонду, який втілюватиметься на території Національного природного парку (НПП) «Сколівські Бескиди». Стартував проект у 2005 р. Впродовж першого етапу (а це 2005—2006 рр.) ми спорудили вольєр, у цьому році — це другий етап — чекаємо на завезення тварин, а уже в 2008—2009 роках «зубри із вольєрів» мають бути готовими до виходу в природу. Фактично два роки, поки зубри будуть в загорожі, на них можна буде дивитися із оглядової вишки. А враховуючи те, що Майданське лісництво НПП «Сколівські Бескиди» розташоване поблизу курортів Трускавець і Східниця, можна прогнозувати, що люди захочуть побачити зубрів. Треба буде провести роз’яснювальну роботу і розставити щити. Там дуже цікавий ландшафт — ліс, луки, проточна вода потічна. Сам вольєр займає площу майже 3 га. Ми хочемо надати майданській субпопуляції зубра можливiсть відновити свою чисельність, яка до 1989 р. нараховувала понад 40 особин.

— Пам’ятаю, що польська та українська громадськість була достатньо шокована, коли 12 січня 2006 році в Турківському районі, на Львівщині, у межах української частини міжнародного резервату біосфери «Східні Карпати» було вбито самку зубра. Ваша оцінка того, що тоді сталося, і чи є браконьєрство перешкодою у здійсненні вашого проекту ?

— Це браконьєрство, причому не на рівні звичайних людей, а «високопоставлене» браконьєрство. На сьогодні ця справа не просунулася з мертвої точки. Просте пояснення цього — полювання в цій зоні може дозволити вести далеко не кожен мисливиць, який навіть має ліцензію на полювання. Річ у тім, що на території Львівської області ці угіддя належать фізкультурно-спортивному товариству «Динамо», яке формують силовики: міліція, прокуратура, Державна прикордонна служба, СБУ і так далі... Свій проти свого ніколи в житті не піде, це є корпоративні речі. У конкретному випадку було порушено п.21 «Положення про прикордонний режим», де чітко зазначено, що полювання в цій смузі заборонено. Там можуть бути території мисливських господарств, але тільки для відтворення тварин. Ми знаємо, що там полюють. Польська сторона говорить, що у січні зникло три зубри та самка, але доведено вбивство лише одного... За інформацією польської сторони, були випадки полювання на ведмедя, оленів, які йшли з польського боку. Звірі ж не знають, що таке державний кордон. Тоді, коли це трапилося, листи за підписом директора Інституту екології Карпат НАН України академіка НАН України Михайла Голубця були скеровані до Державної прикордонної служби України та в Міністерство екології та природних ресурсів. Прикордонна служба нам відповіла, що вони до цього не мають жодного відношення...

— В Україні на 313 уцілілих зубрів припадає близько півмільйона офіційно зареєстрованих мисливців. Не виключено, що їх не зупинить і благородна мета вашого проекту: відновити популяцію зубрів на території українських Карпат. Як ви оцінюєте свої шанси її здійснити в сучасних українських реаліях?

— Це пілотний проект. І ми свідомі того, що йдемо на певний ризик і здаємо черговий іспит. Якщо цей проект не піде, то Європа втратить 20—25 тис. євро, тому що вартість зубра в середньому 1,500—2000 євро. Хочеться відзначити, що у нас хороше законодавство, але в ЄС його дотримуються, та й сума штрафів зовсім інакша. Штраф за браконьєрство стосовно цієї тварини в Європі становить близько 5000 євро. Якби за кордоном хтось із високопоставлених керівників був затриманий на чомусь такому, то це означало б його моментальну відставку.

— Наскільки відомо, ще на початку 2007 року вже мали привезти п’ять зубрів із Голландії. Чому їх ще не привезли?

— Термін завезення тварин було перенесено на квітень—травень, але, з огляду на виявлення в країнах ЄС захворювання великої рогатої худоби під назвою «голубий язик», це автоматично закривало кордон України для ввезення зубрів. Окрім цього, травень вже був достатньо спекотним, а зубри погано переносять спеку. На мою думку, це навіть дуже добре, що тварин не привезли, особливо з огляду на цьогорічні аномально високі температури повітря навіть у гірських районах Львівщини. Тварин плануємо завезти у жовтні.

— Яку роль виконують зубри в екосистемах?

— У першу чергу, вони підтримують рівень ландшафтного і біологічного різноманіття. В українських Карпатах після ліквідації колгоспів масштаби викошування полонин, міжлісових галявин (царинок) значно зменшилися, ці території починають заростати лісом. Основні осередки карпатського біорізноманіття флори «прив’язані» до відкритих територій, тому варто природним способом не допустити до зменшення їхнього відсотка у гірському ландшафті. Окрім цього, зубр є важливою ланкою трофічних ланцюгів і забезпечує стабільність гірських екосистем. Зубр нікого не боїться, ні ведмедя, ні вовка. Це дійсно цар звірів Карпат.

Якщо проект удасться, то ми будемо рухатися далі. Тут має бути дуже тісна співпраця як з Мінприроди, так і з Держкомлісом. На рівні Львівської області така співпраця є. На черзі — Чернівецька область, там набагато сприятливіша ситуація із субпопуляцією зубрів, ніж на Львівщині. На Закарпатті та Івано- Франківщині зубрів немає.

КОМЕНТАРІ

Микола МИРОНЕНКО , заступник начальника Управління мисливського господарства Державного комітету лісового господарства України:

— У наказі № 26 Держкомлісгоспу від 28 лютого 2002 року встановлені й діють ціни на трофеї та поранення й двох червонокнижних видів тварин: зубра і ведмедя (наприклад, ціни за трофеї зубра, оцінених на 130 балів СІС (бронзова медаль), — від 2100 до 2600 євро, на 150 балів СІС (срібна медаль) — від 2600 до 3100 євро, на 170 балів СІС (золота медаль)— від 3100 до 3600 євро та за безмедальні — від 1100 до 1300 євро). Дозвіл на його селекційний відстріл дає Міністерство охорони навколишнього середовища посадовій особі мисливського господарства після розгляду заявки, визначення в натурі (на природі) й що саме ця тварина хвора. А от під час полювання той же посадовець, що отримав дозвіл, має пальцем показати хвору тварину. Теоретично все може бути, і здорових тварин можуть відстрілювати, а практично — це порушення. До речі, зараз Мінприроди подало до Кабміну документ, де вказано такси, згідно з якими штраф за незаконне добування зубра буде 90 тисяч. гривень. Зараз штраф за вбивство тварини — 2,5 тис. грн.

Галина ЛЕВІНА , юрист громадської організації «Екоправо-Київ»:

— Крім проблем із браконьєрством та іншим невиконанням законів України, існує ще проблема в законодавчому регулюванні відносин із селекційного відстрілу зубра й ведмедя — єдиного дозволеного способу відстрілу червонокнижних тварин. Зокрема, в Україні діють нормативно-правові акти (закони, накази, інструкції), положення яких протирічать одне одному. При цьому таке протиріччя разом із невиконанням законів «грають» не на користь збереження зубрів. Приклад перший. Із наказу Державного комітету лісового господарства України від 28 лютого 2002 року за № 26 випливає, що мисливці-іноземці мають право ранити та вбивати зубра й ведмедя та/або купувати їхнi трофеї. Але ж із п. 3.8. інструкції щодо порядку видачі дозволів на добування червонокнижних тварин, затвердженої наказом Мінприроди України від 01.02.1993 р. № 3, випливає, що трофеї зубра й ведмедя (пушна сировина, скелети, шкіра, роги) у разi невикористання у наукових цілях мають бути передані лише в зоологічні, ботанічні музеї або фондові колекції заповідників, національних природних парків, наукових установ. Про мисливців-іноземців й не згадується. Отже, один нормативно-правовий акт дозволяє купувати трофеї, а інший — ні. До того ж, виникає питання й з правомірністю встановлення цін на поранення та трофеї зубра й ведмедя. Справа в тiм, що згідно з п. 10 додатку до постанови КМУ від 25.12.1996 р. № 1548, ціни на поранення та трофеї Держкомлісгосп України може і повинен встановлювати лише щодо мисливських тварин, а зубри і ведмеді як червонокнижні тварини до них не відносяться. Тобто можемо ставити питання про перевищення повноважень «лісового комітету» та неправомірність положень чинного наказу про затвердження цін на поранення та трофеї зубра й ведмедя. Приклад другий. За інформацією наших колег, в Україні діє положення Мінприроди України 1991 року, згідно з яким мисливці-іноземці можуть залучатися до здійснення селекційного відстрілу зубра за дозволами, що отримуються іншими особами. В зв’язку з цим на практиці мають місце випадки селекційного відстрілу (поранення) зубрів мисливцями- іноземцями. Однак відповідно до п. 3.3. інструкції щодо порядку видачі дозволів на добування червонокнижних тварин, затвердженої наказом Мінприроди України від 01.02.1993 р. № 3, дозвіл на добування тварин, занесених до Червоної книги України, є іменним документом, тобто видається відповідній особі, а його передача будь-яким іншим особам — забороняється. З цього положення випливає, що здійснювати селекційний відстріл зубра може лише особа, яка отримала не це дозвіл, а це спеціально уповноважені особи, до яких мисливці- іноземці не відносяться.