Перейти до основного вмісту
На сайті проводяться технічні роботи. Вибачте за незручності.

«Потрібні тісні контакти волонтерів з державними органами»

Координатор Херсонського центру допомоги військовим Наталя Бімбірайте — про благодійність, досвід роботи з військовими і потребу у новітніх підходах до забезпечення війська
12 серпня, 12:30
Наталя БІМБІРАЙТЕ

З кінця лютого Україна бореться з відкритою агресією Росії. Після анексії Криму багато експертів прогнозували можливе поширення чужих військ на територію Херсонської області. Тому на південь було передислоковано значну кількість військових. Бійці приїхали фактично в чому були. Вони не просили і не скаржились, але люди активно і щиро включилися у допомогу військовим. Передусім продуктами, побутовими дрібницями і фізичною силою. Потім формою, взуттям і дорогими спецприладами.

Благодійних рух з підтримки українських воїнів на Херсонщині об’єднався в потужний Координаційний центр. Сьогодні херсонські активісти тримають зв’язок з волонтерами усієї країни. І якщо раніше вони підтримували здебільшого тих військових, які перебували на території області, то зараз допомагають і бійцям у зоні АТО. По кілька разів на тиждень вони відправляють вантажі з продуктами, одягом, взуттям, бронежилетами, приладами нічного бачення тощо. Якщо підрахувати сукупну допомогу у грошовому еквіваленті, то вийде не менше півтора мільйона гривень, кажуть волонтери.

Координатор Херсонського центру допомоги військовим Наталя БІМБІРАЙТЕ розповіла «Дню» про зародження їхнього руху, досвід роботи з військовими і потребу у новітніх підходах до забезпечення війська.

— Все почалося після 28 лютого, коли російські війська увійшли в Крим. Тоді я з колегами всю ніч була в будівлі ОДА, ми сформували медичну варту. Були побоювання дестабілізації ситуації в місті і що окупація пошириться на Херсонщину. Кожен мав швидко приймати рішення для себе. Я зрозуміла: якщо на ранок у Херсоні будуть жертви — я собі цього не пробачу. В перші дні березня ми всі їздили на кордон із Кримом. Там почали з’являтися наші військові. Видно, що прибували поспіхом, дехто навіть документи не встиг узяти. Вони облаштовувалися в полях, у якихось землянках, довбали мерзлу землю, харчувалися абияк. Тилове забезпечення, м’яко кажучи, відставало. Ми почали везти хлопцям, що могли придбати нашвидкуруч. Відвозили допомогу і в заблоковані військові частини в Криму. Тоді зрозуміли, що потрібна структура, яка координуватиме діяльність тих, хто хоче допомогти армії. Щоб цій структурі довіряли військові і надавали їй точну інформацію про потреби. Так створили Координаційний центр допомоги військовим. Це волонтерський рух, до якого входять люди різних професій, з різних районів області й інших регіонів. Ми вибудували структуру, яка може працювати тривалий час. Пішли на переговори з головою ОДА, бо розуміли, що координуватися з владою необхідно. Підписали меморандум про співпрацю від імені Херсонського обласного фонду милосердя і здоров’я. Це — юридична особа з великим досвідом у сфері благодійності. Ми розуміли, що треба працювати так, аби нам довіряли. І фонд був потрібен, щоб законно, прозоро збирати кошти і швидко їх витрачати.

— Як можна долучитися до допомоги військовим через ваш центр?

— У фонді відкрито спеціальний рахунок. Його можна знайти на сайті газети «Вгору» та на сайті Херсонської ОДА в розділі «Допомога Збройним силам». Людина сама визначається із сумою допомоги. Цей рахунок ми контролюємо щодня. Я особисто відповідаю за рух коштів. На сайтах також видно суму надходження, автора та напрямок витрат. Ми постійно звітуємо про закупки і передачі тих чи інших речей безпосередньо у військові частини чи конкретним бійцям. Для цього є сторінка у Facebook та окремий бухгалтерський облік. Також ми підписали угоди з райдержадміністраціями, на території яких перебувають військові. Місцева влада допомагає в постачанні зібраних речей і веденні обліку.

— Кому допомагаєте в першу чергу?

— Оскільки ми працюємо з березня, то вирішили підтримувати військових, які захищають кордони Херсонщини. Кордони, які тут ніколи не будували, а армію, як відомо, зумисно знищувало попереднє керівництво держави. Та відчувши підтримку людей, військові не раз особисто говорили, що вони побачили, кого їм треба захищати, якому народу вони присягнули. З розвитком АТО до нас почали надходити заявки на нагальні потреби. Ми знаємо реальну ситуацію із забезпеченням військових на сході. Про нас теж багато людей дізналися через соцмережі, знайомства. Передусім звертаються херсонці, які служать в різного роду військах. Ми спілкуємося особисто або через їх рідних. Отримали заявку, наприклад, на бронежилет — і давай шукати кращого виробника, щоб недорого, якісно і швидко. Допомагають чимало знайомих, тож поки вдається виконувати всі замовлення.

— Чого бійцям бракує найбільше?

— Передусім, це засоби особистого захисту. Нещодавно повністю спорядили трьох хлопців перед відправкою в зону АТО. Вони дуже дякували за бронежилети. Один із хлопців сказав матері: «Кожен вечір знімаю бронік, а на ньому нові цяточки від куль». Інший боєць говорить, що навіть спить у нашому кевларовому шоломі. Бо зручний, не натирає голову і надійно захищає. Такий зворотній зв’язок додає оптимізму. Днями також передавали засоби маскування для снайперів. Ще необхідні прилади нічного бачення. З приладом набагато краще реагувати на переміщення ворога. І я знаю, що за останній тиждень він не раз врятував наш підрозділ. Так само і тепловізор — дуже потрібна річ, яку ми передали знайомим в зону АТО. А нашому батальйону територіальної оброни «Сармат» часто допомагаємо з екіпіруванням, завозили пральні машини, холодильник, електроплиту. Речі, може, й не першої необхідності, але в таку спеку треба і продукти зберегти, і в брудному одязі ходити не хочеться.

— Ми побачили, що державні структури виявилися не готовими оперативно реагувати на виклики, які постали перед армією. На вашу думку, які зміни необхідні на найвищому рівні для ефективного забезпечення війська?

— Останніми роками обороноздатність держави нищили навмисно. Але якщо говорити про підтримку армії, то я вважаю, що волонтерським рухам необхідно встановлювати тісні контакти з державними органами. Адже забезпечення армії — це все-таки завдання держави, а не волонтерів. Завдання громадянина — вчасно платити податки. Я нещодавно повернулася із зустрічі Президента України Петра Порошенка з волонтерами. Розмова була відверта, ділова, по суті. Ми відчули свою необхідність армії. Тому вкрай важливо налагодити прозору структуру в схемах закупівель. Президент оголосив про звільнення двох заступників міністра оборони за неефективну роботу саме по закупівлях. Далі формують громадську раду при Міністерстві оборони. Це була моя мрія. Щоб це була мобільна структура з перевіреними волонтерами, які матимуть прямий доступ до витрат міністерства. Ми розуміємо, що є секретна інформація, але, окрім неї, ще чимало важливого приховують. Адже нам постійно зізнаються солдати, що їм підвозять картоплю по 20 гривень чи бензин по 30. Зловживань чимало. Ще одна проблема сьогодні — це розмитнення допомоги з-за кордону. В зоні АТО бракує медикаментів, якісних бронежилетів тощо. А вони валяються на складах через проблеми на митниці. Там процвітає корупція. Президент пообіцяв, що протягом тижня це питання буде вирішено. Ми також очікуємо рішення від міністра охорони здоров’я про сертифікацію медичних препаратів, які потрібні військовим. Це можуть бути елементарні речі (засоби для зупинки крові, знеболювальні, антибактеріальні препарати), але дуже необхідні сьогодні і яких не виробляють в Україні.

Для тих, хто бажає допомогти українським військовим, наводимо контакти Центру:

Херсон, пр-т Ушакова, 47,

каб. 124. Тел.: (050) 518 31 92, (096) 052 65 67.

Реквізити спецрахунку:

Отримувач: Херсонський

обласний Фонд милосердя та здоров’я.

Р\р: 26005011201674 в ПАТ «Укрсоцбанк» МФО 300023.

Код ЄДРПОУ 01497439.

Призначення платежу:

«Безповоротна благодійна

допомога».

Delimiter 468x90 ad place

Підписуйтесь на свіжі новини:

Газета "День"
читати