Повне взаєморозуміння?

Ухвала міського голови Дніпропетровська Івана Куличенка вступити напередодні місцевих виборів до Партії регіонів справила враження пострілу зі стартового пістолета. Услід за ним стати членами президентської партії та партії голови облдержадміністрації вирішили відразу три градоначальники — міський голова Нікополя Сергій Старун, Марганця Сергій Кузнецов й Орджонікідзе Іван Цупров. «Об’єднання зусиль міської й обласної влади, продемонстроване на прикладі Дніпропетровська, довело свою ефективність, — заявив нікопольський міський голова С.Старун. — Дніпропетровськ почав розвиватися. У Нікополі також накопичилося безліч проблем, які можна розв’язати лише спільно з обласною владою». Про свою пошану до найпотужнішої в регіоні політичної сили, а також до волі місцевих виборців, які на президентських виборах в основному підтримали В.Януковича, говорили і його колеги. Голова облдержадміністрації О.Вілкул, який сам очолює обласну організацію ПР, до ухвали міських голів поставився з великим схваленням. «Партія регіонів є тим стрижнем, на якому будується чітка, ефективна вертикаль влади. Тому вступ до наших лав міських голів — закономірний процес», — сказав голова облдержадміністрації, коментуючи видачу партійних квитків керівникам Нікополя, Марганця та Орджонікідзе.

Оптимізм голови облдержадміністрації поділяють далеко не всі дніпропетровські політики, багато хто з яких пам’ятає, як наприкінці 1990-х формувалася лазаренківська «Громада». Тоді до нової регіональної політичної сили вступали чи не цілими селами та трудовими колективами. Тепер голова обласної організації Української народної партії Анатолій Сокоринський виступив із заявою про те, що на Дніпропетровщині створено атмосферу, при якій посадові особи, які тривалий час були позапартійними, або вступають до «донецької партії», або закінчують своє політичне життя. «З юридичного боку «регіоналізація» діяча, який сотні разів, у тому числі нещодавно, заявляв, що не лише міський голова, але й депутати мають бути позапартійними, є наслідком антидемократичного закону про місцеві вибори, — зазначає А.Сокоринський. — Проте в даному контексті набагато важливішою є політичний бік справи, адже прийнявши до своїх лав І.Куличенка і збираючись висувати його кандидатуру на майбутніх виборах, ПР, таким чином, узяла на себе повну політичну відповідальність за ситуацію в місті. Більше того, вона фактично схвалила всю діяльність Івана Івановича: і те, що Дніпропетровськ «пролетів» повз футбольний чемпіонат, і руйнування пам’яток української історії, й те, що місто перебуває на межі транспортного колапсу, оскільки комунальний транспорт знищують на догоду власникам «маршруток», — виходить, усе це партія одного регіону схвалює?» Випадково чи ні, але одночасний вступ групи міських голів до ПР збігся з появою на місцевих сайтах інформації про те, що відносно одного з міських начальників у суді розглядається протокол про корупцію, пов’язаний із обставинами приватизації великого гастронома. Стверджується, що справа начебто розглядається в закритому режимі, оскільки ніхто не хоче виносити сміття з хати. Особливо тепер — коли в коридорах місцевої влади складаються умови повного взаєморозуміння, одностайності та консолідації.