«Позитивні зміни в місті активізує громада»

У травні 2007 року вчені Університету штату Північна Кароліна та Університету Джорджія разом з експертами ООН оприлюднили дослідження, яке показало вражаючий результат. Вперше в історії нашої планети міське населення перевищило сільське. Ця подія активізувала всебічні дослідження урбаністичних процесів, які поступово перейшли у практичну площину.

Саме поняття «урбаністика» сьогодні має багато визначень. Якщо казати про науковий контекст, то урбаністика – це наука, присвячена розвитку різних міських систем, дослідженню міських просторів і міських спільнот, вивченню зв’язків взаємодії міських систем між собою і з містянами. Якщо йдеться про практичне розуміння поняття, то урбаністика – це міський активізм, спрямований на всебічне покращення міського життя та повернення людям права на місто.

Останніми роками в нашій країні активізувався урбаністичний рух – десятки громадських організацій, сотні активістів та волонтерів з усієї України за допомогою різних акцій, проектів чи інформаційних заходів намагаються покращити міське повсякденне життя. Все частіше в українських ЗМІ та соцмережах зустрічаються слова «тактичний урбанізм», «публічний простір», «міські інтервенції», «розвиток міст», «міський активізм», «право на місто», «новий урбанізм» тощо. А пересічні українці більше починають цікавитись розвитком міста та проектуванням міського простору, тож теми інфраструктури, енергоефективності, екології, будівництва, архітектури стають дедалі популярнішими у нашому суспільстві.

Про сучасні урбаністичні тенденції та перспективи перетворення публічного простору міст України «День» поспілкувався з Анастасією РУДЕНКО, координатором проектів та експертом популярної урбаністичної спільноти «Інститут успішного міста».

«ПРАГНЕМО СПРИЯТИ ФОРМУВАННЮ НОВОЇ СВІДОМОСТІ НЕБАЙДУЖОГО ЖИТЕЛЯ»

 - Пані Анастасіє, розкажіть детальніше про вашу організацію. Як вона з’явилася, яку місію виконує в житті українського суспільства?

 - Інститут успішного міста - це некомерційна громадська організація урбаністичної спрямованості, що здійснює культурно-просвітницьку та соціальну діяльність серед громадян України. Активну діяльність почала у листопаді 2014 року, а офіційно зареєстрована у листопаді наступного.

На перших етапах «Інститут успішного міста» існував як група небайдужих активістів, які прагнуть змінити своє місто на краще. Ми почали вивчати процеси розвитку міста, позитивний світовий досвід, особливості урбаністичних процесів в Україні та світі і дійшли висновку, що насамперед треба змінити своє ставлення до міста. Так і з’явився наш лозунг: «Зміни себе, зміни місто, зміни країну».

Тоді ми замислися, що наша невеличка на той час група активістів може зробити для розвитку України? Як допомогти суспільству змінити ставлення до своїх міст? Як показати, що саме люди, формуючи навколишнє середовище в усіх його проявах, роблять місто або хорошим, або поганим?

Так ми і створили Facebook-спільноту урбаністичної спрямованості, де щодня розповідаємо нашим читачам про цікаві урбаністичні тенденції, приклади міських перетворень, рішення наболілих проблем, вражаючі ідеї сучасної архітектури тощо.

І на сьогодні основна місія нашої організації – сприяти формуванню серед громадян України нової свідомості небайдужого жителя міста і країни.

«ГОЛОВНИЙ СЕКРЕТ УСПІХУ – ЩИРО ЗАЙМАТИСЯ ТИМ, ЩО ПОДОБАЄТЬСЯ»

 - Якщо вивчати інформаційні урбан-проекти України, то ваша Facebook-спільнота є чи не найбільш популярною. Яким чином вам це вдалося?

 - Ми почали вести сторінки з урбаністичним контентом, не маючи значних фінансових чи людських ресурсів. Наша команда просто ділилася з читачами тим, що було цікаво нам самим, тими успішними кейсами, що нас вразили. Важко передати нашу радість, коли ми побачили, наскільки людям цікаві наші дослідження, як багато українців прагнуть змінити своє місто та країну на краще! Особливо тішить, коли наші читачі надсилають нам фото та відео власних міських перетворень, які вони втілили, надихнувшись нашою діяльністю.

Сторінка «Інститут успішного міста» – це наша гордість. Лише за 2,5 року без витрат на рекламу у нас є майже 16 тисячі читачів, а кількість залучених людей у кращі тижні досягала більше 2 мільйонів. Щодня наша спільнота продовжує динамічно розвиватися, що показує бажання українців змінювати своє місто. Це надихає на зміни!

Мабуть, це і є наш головний секрет успіху – щиро займатися тим, що подобається, ділитися враженнями з іншими та мотивувати їх на зміни.

…Ми будемо продовжувати досліджувати нові урбаністичні процеси, однак сучасні тенденції розвитку українського суспільства вказують на те, що треба переходити у практичну площину діяльності. Зараз існує декілька напрямів, за якими ми працюємо.

По-перше, ми намагаємося привернути увагу суспільства та влади до болючих проблем міського життя. Наприклад, навесні 2016 року ІУМ ініціював громадську кампанію «За безпечні громадські зупинки!» - інформаційну кампанію за встановлення захисних конструкцій з метою забезпечення безпеки на громадських зупинках. Ми надсилали петицію до органів місцевої влади, проводили бесіди та круглі столи зі студентами тощо.

Після ситуації з Шулявським мостом ми також провели акцію біля мосту на Нивках, який перебуває у вкрай невтішному стані. Варто зазначити, що саме зараз міська влада нарешті почала приводити цей міст до ладу, але питання: чи не косметичними будуть зміни? Подивимось за результатами.

Ще одним вектором нашої роботи є сприяння розвитку відкритих даних у містах України. З цією метою наша команда розробила сервіс освітнього моніторингу «Відкрита школа» на базі відкритих даних (http://open-school.uspishnemisto.com.ua/). Можливість реалізувати ідею з’явилась після перемоги на конкурсі #Apps4CitiesChallenge, який проводився Громадянською мережею ОПОРА та TechSoup в рамках проекту «Дані міст/Apps4Cities». На сьогодні Відкрита школа – єдиний в Україні сервіс, який надає детальну інформацію про всі школи країни! А їх – більше 17 тисяч. Тепер не потрібно витрачати час, щоб обходити всі школи свого міста у пошуках даних про наповненість школи, іноземні мови, профільні класи, гуртки та секції, результати ЗНО тощо. Всі ці дані надає наш сервіс.

Також ще на перших етапах існування «Інституту успішного міста» наша команда організовувала лекторій «Інститут успішного міста» (листопад - грудень 2014 р. Київ), щоб зрозуміти зацікавленість українського суспільства до теми. Лекторій містив три лекції: «Успішне управління містом. Поради киянам» Олександра Мазурчака, першого заступника виконавчого директора Асоціації міст України; «Інвестиції та економічний розвиток міста» Юрія Задніпряного, почесного директора Carlsberg-Ukraine; «Туризм і бренд міста» Андрія Москаленка, заступника міського голови Львова з питань розвитку.

Ці лекції відвідали більш ніж 100 осіб – це знову-таки показує бажання українців долучитись до розв’язання урбаністичних проблем.

Крім того, ми ще працюємо над низкою проектів, але поки розкривати їхній зміст зарано.

«УКРАЇНСЬКІ МІСТА РОЗВИВАЮТЬСЯ У ПОЗИТИВНОМУ РУСЛІ»

 - Чи є, на вашу думку, позитивні тенденції у розвитку українських міст? У який бік взагалі рухається урбаністика в нашій країні?

 - Якщо аналізувати існуючу на сьогодні ситуацію, українські міста розвиваються у позитивному руслі. Про це свідчить активізація громадської діяльності, спрямованої на покращення благоустрою своїх міст. Особливо яскраво це проглядається у великих містах чи населених пунктах з сильною, згуртованою громадою. Місцеві жителі усвідомлено починають працювати над розв’язанням міських проблем. Вони налагоджують комунікації з місцевою адміністрацією, знаходять потрібні важелі тиску, починають самостійно займатися покращенням міської інфраструктури, створюють власноруч публічні простори, навіть знаходять грантові можливості для впровадження у місті альтернативної енергетики. І нехай зараз такі зміни йдуть точково, проте ще 5-10 років тому жителі якогось невеликого містечка навіть не замислювалися про те, щоб побудувати автономну сонячну електростанцію або власними силами облаштувати на пустирі публічний простір.

Показовим прикладом є село Веселе на Харківщині, яке три роки тому почало реалізацію проекту «Енергоефективне село». Проект отримав перемогу у конкурсі «Кращі практики місцевого самоврядування» у 2015 році, а минулого року був визнаний кращим соціальним проектом у галузі енергоефективності в Україні. Громада селища змогла отримати грантову підтримку і, майже не витрачаючи власні кошти, перейти на використання відновлювальних джерел енергії. Тепер вулиці Веселого освітлюються за допомогою сонячної енергії, школа опалюється біомасою, а в самому селі є власна сонячна електростанція. Сьогодні село Веселе демонструє, що розв’язання місцевих проблем можливо за рахунок зовнішніх ресурсів.

Ще одним чудовим прикладом свідомої діяльності місцевої громади є «Сквер Мрії» у Слов’янську. Сьогодні на місці покинутого зеленого «п’ятачка» у центрі міста розкинувся прекрасний публічний простір. З лозунгом: «Якщо створенням місць для родинного відпочинку не займаються міська влада - займіться цим самі!», - слов’янці створили власне диво. Небайдужі городяни прибрали сміття,  встановили лавки, обладнали дитячий майданчик, навіть висадили фруктовий сад. Починалося все з простих суботників, на які містяни збирались через соціальні мережі та місцеві ЗМІ. Сьогодні ж у «Сквері Мрії» регулярно проводять різноманітні заходи, як то ярмарки, майстер-класи, родинні пікніки тощо.

Насправді таких прикладів в нашій країні досить багато. Просто не всі про них знають.

«СУСПІЛЬСТВО ЗАВЖДИ МАЄ КОНТРОЛЮВАТИ ДІЯЛЬНІСТЬ ВЛАДИ»

 - А як місцева влада ставиться до таких громадських ініціатив?

 - Все залежить від рівня прогресивності керівного апарату місцевої адміністрації. Розумний керівник завжди підтримає громадські ініціативи, особливо якщо люди хочуть зробити левову частину справи власними силами. В такому разі місцева влада буде лише у виграші: і місто зміниться на краще, і суспільство буде задоволене підтримкою влади. Але бувають випадки, коли окремі чиновники мають свої «шкурні» інтереси, наприклад, покривають спроби незаконного будівництва, закривають очі на знищення парків та скверів, нераціонально витрачають міський бюджет. В таких випадках громаді потрібно «бити на сполох», підіймати шумиху у ЗМІ (і не тільки місцевих, а й у всеукраїнських), писати звернення на профільні Міністерства тощо. Бо якщо закривати очі на такі проблеми, то позитивних змін у місті доведеться чекати дуже довго.

Варто зазначити, що останніми роками українці навчилися краще впливати на роботу міської адміністрації, змушуючи владу прислухатися до своєї думки. Громадські організації, волонтери та активісти гуртуються навколо існуючих проблем, створюють аргументовані пропозиції щодо покращення міського життя, ініціюють зустрічі з представниками влади, які вже мають не декларативний, а практичний характер.

Навіть минулорічний «Європейський тиждень мобільності», який проходив у Києві, – це показовий приклад тиску містян на місцеву владу. Кияни домоглися перекриття центральних вулиць у ці дні, провели експеримент зі створенням публічного простору на Бессарабці, проводили дійсно корисні велосипедні майстер-класи для всіх охочих. Ще п’ять років тому подібного не було. А те, що Кличко останнім часом заговорив про перетворення Поштової площі на пішохідну зону, є дуже позитивною тенденцію. Громаді тепер треба контролювати, щоб це не залишилося лише на словах. Бо суспільство завжди має контролювати діяльність влади.