«Правда і свобода або існують разом, або разом гинуть»
Нижче наводимо кілька витягів із книг папи Іоанна Павла II «Дар і Таємниця», «Переступити поріг надії», енцикліки «Віра і розум» та кількох його висловлювань. Вони дадуть читачеві певне уявлення про пошуки Папою істини, про його намагання примирити віру й сучасну науку, які століттями ворогували, а також про ставлення Іоанна Павла II до проблеми єдності християнських церков.
Віра і Наука. «Люди чекають від різних релігій відповідей на сокровенні таємниці людського буття, які в усі часи глибоко тривожать людей. Що таке людина, який сенс і яка мета нашого життя, що таке добро і що таке гріх, звідки беруться страждання і яка їхня мета, де шлях до справжнього щастя, що таке смерть, суд і кара після смерті. І зрештою, що є остання й невимовна таємниця, яка оточує наше буття, — звідки ми прийшли і куди прямуємо ... Ці запитання знаходимо в Біблії, У Ведах, у Конфуція і Лао-Цзи, у словах Будди, у поемах Гомера, в давньогрецьких трагедіях і філософських творах. А все через те, що людина самим серцем завжди відчуває необхідність зрозуміти сенс життя».
«Сучасне життя, сучасна наука та філософія дуже часто наводять людину на думку: «Чи є ще сенс запитувати: «Який сенс має життя?»
«...Церква глибоко впевнена, що віра й розум підтримують одне одного, що кожна сторона впливає на іншу в процесі взаємної критики, а це як очищає, так і стимулює обидві сторони продовжувати пошуки більш глибокого розуміння світу.»
«Вчені добре розуміють, що пошуки істини, навіть тоді, коли вони торкаються конечної реальності, ніколи не закінчуються, а завжди вказують на щось вище, ніж безпосередній об'єкт вивчення, вказують на шляхи, що ведуть до Містерії»
«Я звертаюся до філософів із закликом більш повно досліджувати виміри правди, добра й краси, до яких Бог дав нам доступ ...»
«Філософська думка часто є єдиним шляхом порозуміння і діалогу з тими, хто не поділяє нашу віру.»
«Нехай філософи завжди шукають правду і будуть завжди свідомі добра, яке міститься в істині.»
«Правда і свобода або існують разом або разом гинуть»
Екуменізм. «Наша Церква відкрита для діалогу з усіма іншими християнами, з прихильниками позахристиянських релігій, а також із людьми доброї волі.»
«...Те, що нас єднає, є набагато більше того, що нас ділить ... Адже всі ми віримо в того самого Христа, і віра ця є, у принципі, спадщиною семи Вселенських соборів першого тисячоліття. Отже, існують підстави для діалогу (між конфесіями).»
«... Для людського пізнання й діяння характерна певна діалектика... Тож треба, щоб людський рід доходив до єдності через багатогранність, щоб учився бути єдиною Церквою в плюралізмі форм мислення та діяльності, культур і цивілізацій»
Про Україну. Цієї весни на зустрічі з католицькими єпископами України Папа закликав католицьких єпископів підтримувати стосунки з усіма християнськими церквами і сказав: «Нехай складна релігійна ситуація у вашій країні не перешкодить пошукові шляхів до діалогу, взаєморозуміння, а також — наскільки це можливо — до конкретної співпраці».
Минулого літа, на зустрічі з відомими західними інтелектуалами у резиденції Кастель Гондольфо Папа торкнувся теми України: «Україна повинна бути незалежною. ... Це, однак, означає важливі наслідки для Росії, адже без України Росія не може бути супердержавою ... Росія, взагалі, є вельми складною проблемою з тої причини, що росіяни звикли жити під тиском диктаторського режиму».
Тексти є перекладами з англійської та польської мов, зробленими Надією Попач та Кларою Гудзик.
