Премію Бориса Возницького отримав родовий гончар і музейник

Загалом на отримання премії музейники подали 10 заявок. Журі на чолі з президентом Українського національного комітету Міжнародної ради музеїв Сергієм Лаєвським визначило трьох найбільш достойних претендентів – Віру Виноградову, генерального директора Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків, Надію Капустіну, директора Дніпропетровського національного історичного музею імені Д.І.Яворницького та Олеся Пошивайла, засновника та директора (1986 – 2003) Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному.

Пам’ятну відзнаку, у вигляді ажурної колони із полірованої нержавіючої сталі з закодованим іменем Бориса Григоровича Возницького, а також 25 тисяч гривень вручили Олесю Пошивайлу, нині заступнику голови Наглядової ради й провідному науковому співробітнику Заповідника. За словами пана Олеся, його гончарське коріння сягає ще другої половини XVII століття, а його бабуся Явдоха заповідала йому бути музейчиком і продовжити родову справу, яку вона розпочала в Опішному.

- У нинішній Україні займатися музейною справою можуть займатися лише подвижники, - говорить Олесь Миколайович. – Не думаю, що я можу зрівнятися зі сподвижництвом Бориса Возницького. Я не задумувався, чи це ще комусь потрібно, головне, що це потрібно було мені. Я оберігав свою рідну гончарну столицю. Радію з того, що в Опішному нам вдалося зібрати 50 тисячну колекцію кераміки, яка наразі є найбільшою в Україні.

Премія, яку заснували НКММК «Мистецький Арсенал» спільно з Львівською Національною галереєю мистецтв ім. Б. Возницького та Благодійним фондом «Мистецький Арсенал», вручається вперше, проте директор «Мистецького Аресналу» Наталія Заболотна висловила сподівання, що винагорода стане щорічною та загальнодержавною. З свого боку віце-прем’єр-міністр України Костянтин Грищенко та міністр культури України Леонід Новохатько, які були присутні на врученні пам’ятної відзнаки, запевнили спільноту музейників, що держава не занедбуватиме справу всього їхнього життя.

На захід приїхала і дочка Бориса Григоровича, Лариса Разінкова-Возницька. Переборюючи хвилювання, пані Лариса подякувала засновникам премії та Міністерству культури за надання імені Бориса Возницького Львівській національній галереї мистецтв. Пригадала вона і героїчну музейну діяльність свого батька, стараннями якого було збережено понад 30 тисяч експонатів, оцінених сумою більше 17 мільярдів євро.

Церемонія нагородження відзнакою «За вагомий особистий внесок у розвиток музейної справи» стала фінальним акордом найбільшого міжмузейного проекту України – виставки «Велике і Величне», котра зібрала під склепіннями Мистецького Арсеналу 1000 видатних творів українського мистецтва із 35 музеїв нашої держави.