Про порушену спадкоємність

Завершилася чотирирічна робота над новим Генпланом Києва. Вже наступного тижня його передадуть на держекспертизу, а після — в профільні відділи Київради, в Мінрегіонбуд та до Кабміну — на ознайомлення. Нині ж, за словами розробників, у Генплан вносяться останні правки та корегуються розділи. Днями документ виклали у вільний доступ, щоб усі охочі могли з ним ознайомитися. Такий шанс киянам втрачати не варто, адже йдеться про те, як змінюватиметься та яким зрештою буде Київ 2025 року. До речі, мешканців столиці можна вважати щасливчиками — жителям не всіх міст так щастить. Станом на травень 2013 року інформація про генеральні плани була доступна лише на сайтах приблизно 60 міських рад із 460, хоча після набуття чинності Закону України «Про доступ до публічної інформації» генеральні плани вже два роки мають бути відкриті для вільного доступу (детальніше про це — в статті Івана Антипенка «Ключі» до міст під грифом «таємно» в «Дні» №90 від 29 травня 2013 року).

Що ж пропонує новий Генплан столиці, чого не пропонував старий, який мав діяти до 2020 року?

НОВІ ЗЕЛЕНІ ЗОНИ, ОХОРОНА ІСТОРИЧНОГО ЦЕНТРУ ТА... МЕТРО НА ТРОЄЩИНУ

Новий Генплан охоплює період розвитку столиці до 2025 року. Як розповів журналістам головний архітектор міста Сергій Целовальник, серед принципових нововведень — заборона на будь-яке будівництво в історико-архітектурних заповідниках «Києво-Печерська лавра» та «Софія Київська», а в центрі міста забудову обмежать 16-ма поверхами. Усі скандальні ділянки, які були раніше відведено під будівництво, в Генплані виключено, наголошують розробники. Крім того, в Києві нарешті з’явиться більше пішохідних маршрутів, покажчиків, велодоріжок і парковок.

Також, згідно з новим Генпланом, 37 дніпровських островів, які нині поділено між сімома районними адміністраціями, планують об’єднати у своєрідну автономію та розвивати на них екотуризм, а в районі Гідропарку, Труханового, Венеціанського та Долобецького островів створити зони для активного відпочинку — побудувати спортивні парки та парки розваг.

Будівництво лінії метро на Троєщину обіцяють розпочати вже цього року, а закінчити за п’ять-сім років. Нова лінія піде по центральному проспекту житлового масиву — проспекту Маяковського, хоча раніше планувалося пустити її по вулиці Бальзака. Також, за словами пана Целовальника, заплановано відгалуження на дві станції від синьої лінії на майбутній житловий масив Теремки-3, а також будівництво підземки на Виноградар. А ще — відкриття додаткових входів на станціях «Вокзальна», «Університет», «Олімпійська» та «Дружба народів».

Житлову забудову розвиватимуть на правому березі столиці, в районі Теремків, що дозволить зменшити транспортне навантаження зі спальних районів через Дніпро. На лівому березі з’являться бізнес-квартали, головним із яких стане «Київ-Сіті» на Княжому затоні. Також у Генплані прописано будівництво 28 мільйонів квадратних метрів нового житла, але при цьому Київ розвиватиметься у своїх межах.

У професійному Генплані повинні міститися відповіді на три запитання:

♦ Перше — це люди: яка кількість населення буде жити у Києві на час, коли закінчиться дія Генплану?

♦ Друге — земля: на якій землі вони житимуть і як відбуватиметься її перерозподіл за призначенням: промисловим, суспільним тощо?

♦ І третє — скільки грошей потрібно для того, щоб все це зробити?

Розповів пан Целовальник і про перенесення аеропорту «Київ» (колишній аеропорт «Жуляни») за межі столиці (й це, до речі, після будівництва там нового терміналу та реконструкції аеропорту під Євро-2012) та ліквідація двох автовокзалів.

На перший погляд, усе це звучить досить оптимістично й виправдано, з точки зору розвитку такого мегаполісу, як Київ. Однак фахівці та громадськість мають цілий ряд запитань до розробників нового Генплану. І перше запитання: навіщо було його взагалі робити, коли старий Генплан, який здобув Державну премію, був досить непоганим?

ЩО ДУМАЄ ГРОМАДСЬКІСТЬ

У інтерв’ю газеті «Коммерсантъ Украина» Сергій Броневицький, начальник комунальної організації «Київгенплан» (яка й розробляла новий документ) розповів, що громадські обговорення Генплану тривали півтора року замість необхідних трьох місяців. «Тільки в письмовій формі надійшло понад тисячу пропозицій. Третина з них стосується зелених насаджень, 25—30% — охорони історичної спадщини (...) Крім того, в процесі роботи ми переглянули більш ніж тисячу рішень Київради за останні десять років із внесення поправок до Генплану. В основному вони стосувалися можливості будівництва в зелених зонах. Але тільки-но ми ухвалюємо новий Генплан, де-юре забудовники не зможуть більше будувати на цих відведених ділянках», — сказав він. За словами пана Броневицького, створення нового Генплану обійшлося місту в 19,5 мільйона гривень.

Натомість громадський активіст і один із засновників ГІ «Збережемо старий Київ» Ігор ЛУЦЕНКО в розмові з «Днем» зауважив, що вважає процедуру громадського обговорення сфальсифікованою. «На громадське обговорення було виставлено не сигналізований документ, а документ у процесі роботи. Тобто вони просто не встигали й виставили на обговорення те, що в них було на той момент. Хоча, наприклад, один із найважливіших документів — Історико-архітектурний опорний план — ще не був зроблений. Його насправді зробив Інститут пам’яткоохоронних досліджень, але його настільки нещадно розкритикували на колегії Держкомспадщини, що їм довелося, за моєю інформацією, найняти іншого підрядника. Найняти тоді, коли вже почалося громадське обговорення. Я з того часу не бачив нового Історико-архітектурного опорного плану й не знаю, чи взагалі вони його опублікували. А це — той документ, який стосується охорони всіх пам’яток архітектури міста Києва, який визначає всі містобудівні обмеження», — пояснив Луценко.

Він також наголошує, що під час громадських слухань Погоджувальну раду було не обрано, а призначено, що теж є грубим порушенням. «Я подав на них у суд. Але проблема в тому, що мене суд не визнав людиною, чиї права порушено. Є вимога закону, де ця Рада має обиратися. Вона є дуже важливою, оскільки її члени мають колективне право шляхом голосування ухвалювати чи не ухвалювати якісь зауваження до Генплану протягом громадського обговорення. Це фактично — ключові люди в цьому процесі», — пояснює Ігор Луценко.

На думку активіста, підстав створювати новий Генплан як такий не було: «Ми свого часу переконали блок Кличка провести громадські слухання щодо нового Генплану. Загальна резолюція була такою: нам не потрібен новий проект генерального плану. Він не відповідає вимогам законодавства та очікуванням громадян. Потрібно доопрацювати чинний Генплан стосовно транспортної стратегії та стратегії розвитку зелених зон, адже він вигравав свого часу ордени за те, що такий класний. Відповідно, цей документ справді непоганий і досить його лише підрихтувати, а не творити нових прожектів».

ПРО «ХИТРІ ПОВЕРХИ», КОРОЛІВСТВО ТАРАБАРСЬКОГО КОРОЛЯ ТА «РОЗМАЗАНУ ЗЕЛЕНУ ЗОНУ»

Такої ж думки дотримується архітектор, віце-президент Національної спілки архітекторів України Георгій Духовичний. «Ми всі шоковані цинізмом, з яким декларується, що це новий Генплан. Старий Генплан, який одержав Державну премію, мав працювати до 2020 року. Той Генплан, який зараз позиціонується як новий, працює до 2025 року й розробляється вже чотири роки, і кінця ми ще не бачимо», — сказав він у розмові з «Днем».

«Генплан — це конституція життя міста на відповідний період. Не можна переписувати конституцію під нового мера, нового президента, нового прем’єра. Конституція — це спадковий документ, і Генплан — теж», — пояснює пан Духовичний. За його словами, в Генплані дійсно високого професіонального рівня мають міститися відповіді на три питання. Перше — це люди: яка кількість населення має жити в Києві у кінцевий період дії генплану? Друге — земля: на якій території вони житимуть і як відбуватиметься перерозподіл землі за призначенням: промисловим, суспільним тощо? І третє — скільки грошей потрібно для того, щоб все це зробити? «Коли ми ставимо ці три питання, то бачимо: робота, яку нам зараз намагаються видати за Генплан, відповіді на ці питання не дає. А ті, які дає, викликають великі сумніви. Наприклад, у столиці за цей період мають збудувати близько 30 мільйонів квадратних метрів житла. Є норма на людину — 30—35 квадратних метрів. Робимо просту арифметичну дію та отримуємо шокуючий результат: мільйон додаткового населення 2025 року. Звідки?

Нам розповідають про те, що Київ залишиться в тих межах, що й сьогодні. Максимальна щільність розміщення населення на міських територіях — це від 500 до 700 людей на гектар. Коли ми починаємо рахувати, скільки потрібно додаткової площі, щоб розмістити таку кількість населення, скільки потрібно збудувати дитячих садків, шкіл, лікарень, то виникає питання: де знайти місце для цього? Де взяти вулиці, якими цей мільйон буде їздити, і майданчики, де той мільйон ставитиме авто? Жодної відповіді робота, яку видають за новий Генплан, не дає. Тоді виникає інше питання: чи це часом не бізнес-план, який зроблено із зовсім інших позицій?» — розмірковує експерт. До речі, Духовичний наголошує, що серед запланованих 30 мільйонів квадратних метрів «немає жодного квадратного метра соціального житла».

Загалом же, пояснює експерт, новий Генплан має багато «слизьких моментів». «Ми просимо показати нам усі відведення землі, які було зроблено з того моменту, коли чинний Генплан було оголошено не чинним. Тисячі відведень автори того старого генплану — ДП «Інститут Київгенплан» відкритого акціонерного товариства «Київпроект» — відмовилися вносити. І зараз ми маємо абсолютно незрозумілі анонімні відведення на анонімних територіях. Маємо розмазану по території міста нову зелену зону, яку притягнули за вуха, оскільки стару відведено під забудову. Ми не бачимо, що відбувається в заповідних територіях від Києво-Печерської лаври до Кирилівських висот, але ми знаємо, що там є відведення під капітальне будівництво багатоповерхових готелів та офісних центрів у районі колони Магдебурзького права, в районі мосту через Володимирський проїзд тощо», — зауважує Георгій Духовичний.

Ще один момент, який вимагає пояснення — це розхвалене розробниками нового Генплану обмеження на будівництво у центрі столиці 16-ма поверхами. «У старому Генплані будівництво в історичному центрі обмежувалося висотністю до 28 метрів. Зараз нам пропонують обмежити цю забудову поверховим визначенням. А це нічого не означає. Завтра кожен поверх може бути заввишки п’ять метрів...» — зазначає архітектор. Також, на його думку, абсолютно невиправданою є ідея об’єднати 37 дніпровських островів в автономну територію. «Ці острови краще залишити у спокої. Як тільки ми пустимо людину на ці острови — від того, що вона там побачить, вона знепритомніє надовго. Не може бути такої автономної території. Що це буде — Королівство тарабарського короля? Це екологічні артефакти, які потрібно зберегти», — підсумував експерт.

ЯКІ ВАРІАНТИ РОЗВИТКУ ПОДІЙ?

«У теорії Генплан можна оскаржити, — розповідає Ігор Луценко, — але проблема в тому, що нас із вами не вважають за людей, чиї права порушені знищенням зелених зон, забудовою історичного середмістя. Проте я думаю, що серед експертів знайдеться кілька людей, які не мовчатимуть. Цей Генплан — концентроване вираження непрофесіоналізму і корумпованості».

Ще один момент, який може зіграти на руку громадськості в питанні нового Генплану — це проведення сесії Київради. «Вони дотягнули до моменту своєї повної нелегітимності. І зараз це буде важче зробити. І я не бачу більшого приводу для людей виходити і не давати їм проводити сесію. Навіть земельний дерибан — це лише фрагмент Генплану. Тут бюджетникам буде дуже складно пояснити, чому їх виганяють, тому треба буде наймати купу тітушок і йти на дуже жорсткий силовий варіант, щоби провести цю сесію», — каже Луценко.

«З точки зору Спілки архітекторів, оголошення, що новий Генплан повністю готовий до затвердження — не відповідає дійсності. Ми намагаємося добитися, щоб кінцевий варіант Генплану було передано до Спілки архітекторів на експертизу», — сказав пан Духовичний.