Перейти до основного вмісту

Проблеми з «підземелля»

У столиці планують відремонтувати понад дві сотні підземних переходів, водночас навести лад із торговельними точками
23 липня, 11:24
ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»

Нещодавно у КМДА передали частину підземних переходів столиці на утримання одній структурі — спеціально створеному управлінню при КП «Київблагоустрій». Такий контроль в одних руках має навести лад у підземних міні-світах. Передусім він передбачає їхній ремонт та ефективне використання коштів від інвесторів. Не бабусь, що торгують городиною, а тих, хто встановив ятки-кіоски з фастфудом, вишиванками чи парфумами на території переходу вже як стаціонарні магазинчики.

♦ Нагадаємо, що кілька років тому частину підземних переходів столиці передали в оренду інвесторам, які натомість мали дбати про їхній ремонт: щоб східці не сипалися під ногами, в темну пору доби було підсвічення тощо. Але така схема співпраці себе не виправдала: ніхто нічого не ремонтував, а торгівля йшла. Тому в мерії взялися наводити лад у підземному світі саме шляхом передачі повноважень щодо їхнього утримання одній структурі.

«Технічний і санітарний стан підземних пішохідних переходів справді залишає бажати кращого. Ще недавно переходи перебували на балансі районних КП ДЕО, але інвестори, які взяли на себе зобов’язання підтримувати їх у належному стані та своєчасно ремонтувати, не впоралися з цим завданням», — пояснює таке рішення Дмитро Білоцерківець, директор Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища КМДА.

♦  Наразі під опіку нового управління переходить 231 підземний перехід. Чиновники перевірять укладені з інвесторами договори: що виконано, а що — ні, а от чи будуть такі домовленості розірвано у разі виявлення порушень,  експерти сумніваються. Бо як не крути, то — бізнес, і ніхто не захоче втрачати свого шмату прибутку. Процес прийому-передачі переходів має завершитись у липні. За словами Білоцерківця, після того відразу розпочнуть ремонти тих, котрі в найжалюгіднішому стані. Кошти на це є, бо цього року комунальні підприємства отримали на 70% більше фінансування саме на ремонти пішохідних переходів.

Лишається повірити на слово та дочекатися результатів. Навряд чи зникнуть звідти абсолютно всі торговці, бо хтось звик купувати необхідне дорогою з роботи додому. А якщо є попит, так чи інакше, мусить бути й пропозиція. Інше питання — як це поєднати з технікою безпеки. Бо якщо виступи музикантів-початківців чи гуртів-самоучок тимчасові, пограли-поспівали, та й розійшлися, то інша  справа — в разі якоїсь надзвичайної ситуації прибрати з дороги купу розкладок з товарами чи візками швидко не вийде.

«Якщо говорити про підземні переходи в метрополітені, то там не повинно бути взагалі ніякої торгівлі, — зауважує експерт коаліції громадських організацій «За доступний громадський простір» Віктор Козоріз. — Метрополітен від здавання в оренду своїх площ отримує чималі надходження, але треба шукати компромісні рішення. Для бабусь створювати окремі місця чи міні-ринки. Хоча для таких ринків існує купа санітарних вимог, мають бути станції для перевірки цих продуктів, тобто це дорого, і виникає одразу ринковий збій, бо бабуся ще нічого не вторгувала, а вже мусить платити, через те їй легше заплатити міліціонерові. Влада могла б створити якісь тенти, намети, столики, де б ці бабусі безкоштовно торгували, тобто це міг би бути соціальний, а не комерційний проект. Але передусім це — питання безпеки».

♦  Директор ГО «Інститут міста» Олександр Сергієнко радить новоствореному управлінню розпочати свою роботу зі  складання правил експлуатації цих переходів — єдиних для усіх. А також чітко визначити, в яких місцях така торгівля можлива. «Якщо переходи широкі, вони витримують наявність кіосків. Є перехід на станції метро «Святошин»,  який явно не витримує навантаження, бо там потік людей великий, поруч електрички, кінцева станція автобусів, що їдуть за місто. Другий етап — визначити, якими товарами можна торгувати і в який спосіб, чи дозволити переносні полиці, чи встановити кіоски. І далі ремонт та умови, бо може бути так: люди непогано заробляють на квітах, а стан тротуару біля цієї ятки такий жахливий, що можна поламати ноги, тобто кошти від цієї торгівлі на благоустрій не йдуть», — додає Сергієнко.

Ці поради «Київблагоустрій» може брати на замітку. І розвивати ще одну складову підземного світу, коли сірі тунелі перетворюються на яскраві та виразні підземелля. Першими за це взялися громадські активісти. Так, перехід на Європейській площі, зазвичай темний та понурий, змінили до непізнаваності митці ініціативи «Арт-мобілізація» (до речі, художники надалі хочуть розписувати будинки звільнених міст сходу). Тепер він схожий на картинну галерею, на стінах — квіти, птахи, постаті людей на жовто-блакитному тлі, можливо, як згадка про майданівські часи.

♦ А от киянин Богдан Гдаль сам зробив ескіз, як один із входів до переходу на вулиці Полярній з облупленої стіни перетворити на охайну поверхню. Отримав уже й необхідні дозволи від мерії. Тепер питання грошей та вибору робочого матеріалу. Бо наразі стіни обкладено плиткою, але, як коментує чоловік, попри гарний вигляд, їх погано очищати від графіті. Тому краще такі стіни штукатурити. На обрану Богданом вхідну зону треба, як мінімум, три-чотири тисячі гривень.

Киянин планував зробити все цієї весни, але за роботою просто не встигає. Хоча тема неприбраних та неохайних переходів йому болить, бо інакше б не взявся наводити лад самотужки. «Проблема з торгівлею в переходах у Києві полягає в тому, що місто відмовилося їх ремонтувати своїм коштом, віддало інвесторам. А ті ж хочуть вертати вкладені гроші. Тому проблема із захаращенням переходів породжена самою ж міською владою. Це — продовження теми захаращення міста МАФами, тільки під землею. Треба дати можливість творчим людям їх перетворювати, дотримуючись певних стандартів, бо коли громада на місцях  доглядатиме такі об’єкти, то ставлення до них буде іншим», — вважає Богдан Гдаль.

♦  У КМДА громадські ініціативи підтримують, і навіть є задум розписати українськими орнаментами перехід біля Голосіївського парку. За ним — перехід на проспекті 40-річчя Жовтня оформити в спортивному стилі. Далі список обіцяють розширювати, бо художнє оформлення переходів викличе й інше ставлення киян до них. Та можна й не чекати, доки дійде черга до розпису переходів вашого району...

Delimiter 468x90 ad place

Підписуйтесь на свіжі новини:

Газета "День"
читати