Прочуханка під реактором

Коли по дорозі до Чорнобильської АЕС переїжджаєш контрольно-перепускний пункт Дитятки, за яким починається зона відчуження, то бачиш і відчуваєш, що бюджет не балує Держдепартамент — адміністрацію зони великими грошима. Одразу за КПП добра дорога зі свіжою розміткою перетворюється на тремтячу клаптеву ковдру (швидкість руху не більш як 40 км\год), обабіч якої майже не видно населених пунктів. (Після аварії з 92 тутешніх сіл було відселено майже сто тисяч осіб.) Проте вздовж дороги раз у раз бачиш дороговкази: с. Черевач, 437 жителів, с. Залісся, 249 жителів, с. Копачі, 114 жителів. І розумієш, низхідна прогресія — аж ніяк не випадковість. Як і не лякані відсутньою економічною активністю цих місць стада кабанів, що раз у раз перебігають порожню дорогу (екологи стверджують, що тут також добре прижилися коні Пржевальського, популяція яких розширилася з 20 до 70 голів).

Наступного року наша країна і весь світ відзначатимуть нерадісну дату — 25 років з дня першої в історії Землі масштабної, з людськими жертвами, аварії на мирному ядерному об’єкті — Чорнобильській АЕС. Цей рік буде в Україні роком Чорнобиля. У квітні тут відбудеться представницька міжнародна конференція під егідою ООН, про що вже оголосив Президент Віктор Янукович. Українські науковці доповідатимуть, що ситуація з радіоактивним забрудненням стабілізувалася, розповідатимуть про всебічні дослідження, міжнародні інвестори та спонсори обговорять перебіг реалізації унікальних проектів, спрямованих на усунення загроз для населення й можливість нових вкладень. Зрозуміло, що міжнародна конференція не лише приверне до Чорнобиля додаткову увагу, а й може вдихнути нове життя в його околиці — не століття ж їм бути «зоною» — тут і зараз поступово розвивається екстремальний туризм, а бізнес виношує плани освоєння земель, що тужать за людською діяльністю.

Щоправда, це, хай і в недалекому, але, все-таки, в майбутньому. Поки ж слід вирішити досить складні, витратні, але невідкладні технічні завдання. Оскільки на майданчику АЕС не передбачається будівництво нових енергетичних або інших об’єктів, не пов’язаних зі зняттям станції з експлуатації, то визнано доцільним не доводити її територію до стану «зеленого лужка». Прийнятною кінцевою метою названа так звана «брунатна пляма», що дозволяє знизити рівень регулюючого контролю, прийнятий сьогодні для цього аварійного радіаційного об’єкту.

Аби досягти цього, на Чорнобильській АЕС цими днями практично почалося спорудження нового безпечного конфаймента — величезної арочної конструкції, яка захистить людей і природу, якщо раптом обрушиться тимчасовий «саркофаг», поспіхом збудований 1986 року над аварійним четвертим енергоблоком. Аби закласти фундамент грандіозної конструкції, яку передбачається змонтувати поряд з цим блоком (заввишки 108 метрів, завдовжки — 150), а потім насунути на нього, треба забити 396 спеціальних паль. Десять з них уже в землі. Проте поспіх тут теж неприпустимий, оскільки, впевнений технічний директор — головний інженер держпідприємства «Чорнобильська АЕС» Андрій Білик, треба постійно контролювати, як позначаються удари й вібрація на конструкціях діючого «Укриття». Але будівництво починалося навіть не з цього. Спочатку треба було підготувати майданчик, що далеко не просто через досить високий рівень радіаційного забруднення й необхідність виконати комплекс демонтажних і монтажних робіт. Крім того, як розповів журналістам Білик, під час виймання грунту (близько 30 тисяч кубометрів) були виявлені закопані тут 25 років тому механізми — кран, тягач, землерийне пристосування. А земляним роботам передував ще складніший етап — зупинений третій блок станції слід було звільнити від відпрацьованого ядерного палива.

Минулого четверга ця робота в присутності першого віце-прем’єр-міністра України Андрія Клюєва була закінчена, й остання тепловиділяюча збірка поміщена в сховище відпрацьованого палива, що відкриває можливість для активізації будівельних робіт зі спорудження нового безпечного конфаймента. Переміщене паливо тимчасово зберігатиметься в ХОЯТ-1, до моменту введення в експлуатацію сухого сховища відпрацьованого ядерного палива (проект ХОЯТ-2), яке почне діяти не раніше 2013 року.

Будівництво об’єктів, необхідних для посилення безпеки на майданчику Чорнобильської АЕС, йде неприпустимо повільними темпами. Відставання деяких з них від затвердженого графіка вимірюється не лише роками, а й десятиліттями. У цьому одна з причин приїзду сюди першого віце-прем’єра. Спілкуючись з журналістами, Клюєв розповів їм, що проводить наради на цьому майданчику в ролі поганяйла, починаючи з 2002 року. 2008 року, за його словами, був підписаний акт закінчення проекту стабілізації об’єкту «Укриття», що дозволило міжнародній комісії продовжити термін його експлуатації на 15 років. Проблема полягає в тому, що на стадії передпроектного розрахунку нового безпечного конфаймента, його вартість, на думку проектувальників, мала становити 505 мільйонів доларів. Зараз, коли проект практично закінчено, його реалізація вже вимагає, за словами першого віце-прем’єра, 870 мільйонів євро. У зв’язку з цим, дефіцит бюджету цього будівництва, як зазначив Клюєв, досяг 550 мільйонів євро.

Проте український уряд не втрачає оптимізму. Клюєв запевнив, що дефіцит не заважає початку будівництва, гроші на це є. Більше того, віце-прем’єр упевнений, що міжнародні спонсори не залишать проект, що почався будівництвом, без підтримки. «5 грудня у нас буде керівництво Європейського банку реконструкції й розвитку, — розповідав Клюєв. — Ми обговорюватимемо питання подальшого фінансування й закінчення будівництва нового конфаймента. Я думаю, що ми зберемо й (інших. — Авт.) донорів, які поінформовані про наявний дефіцит бюджету. Віце-прем’єр пояснює його дуже серйозним підвищенням вимог безпеки, які встановили як Україна, так і міжнародне співтовариство. Він запевняє, що на конференції в квітні буде оголошено про остаточне вирішення всіх питань щодо фінансування будівництва цього об’єкту, а також заводів з переробки рідких і твердих радіоактивних відходів і сховища відпрацьованого ядерного палива. Клюєв не задоволений нинішнім «слабоплинним процесом» будівництва й, мабуть, влаштував на нараді, куди журналісти не були допущені, неабияку прочуханку. Він також дав доручення підготувати до приїзду делегації ЄБРР на початку жовтня мережеві графіки робіт на кожному об’єкті. Потім вони будуть погоджені з ЄБРР і Європейською комісією й затверджені на Кабміні. Тих, хто їх не виконуватиме, як сказав Клюєв, каратимуть. І віце-прем’єр упевнений, що це допоможе зрушити роботи з мертвої точки й здійснювати їх набагато швидше. Можна зрозуміти, що Україна має намір продемонструвати європейським банкірам своє вміння ефективно освоювати позикові кошти.

Невипадково наступного ж дня після загаданих подій прем’єр-міністр Микола Азаров заявляв: «Для нас співпраця з ЄБРР є перспективною й такою, яке може підтримати зростання нашої економіки». Азаров також заявив, що зараз реалізується сім спільних проектів й Україна розраховує на активізацію подальшої співпраці. «Усі визнають стабільність, яку створила нова влада в країні. Також ми підтримуємо ті важливі, політично сміливі реформи, які нова влада почала реалізовувати», — відповів директор ЄБРР від Європейської комісії Вассілі Лелакіс. Він розповів, що банк має намір підписати з Україною угоду про надання кредиту в два мільярди доларів. «Ми повинні зробити все, щоб гроші були», — сказав журналістам Клюєв.