Примарна реформа «швидкої»

Ясно — що нічого не ясно. Приблизно так коментують працівники «швидкої» між собою другий етап медичної реформи. Нагадаємо, з 1 квітня змінюється фінансування вузьких спеціалістів, працівників екстреної допомоги, спеціалізованих медичних закладів, на кшталт тубдиспансерів та психіатричних лікарень. Тепер заклади вторинного та третинного рівня медичної допомоги будуть отримувати кошти не з державної субвенції, а від Національної служби здоров’я України — за конкретно надані послуги.

НОВІ ПРАВИЛА ТА НОВІ ТАРИФИ

Щоб роз’яснити нові правила фінансування, в НСЗУ нещодавно провели брифінг, присвячений розвитку екстреної медичної допомоги. Оскільки реформа планується з 1 квітня, в служби здоров’я є кошти лише на дев’ять місяців. Ідеться про 4,7 мільярда гривень. Їх будуть розподіляти між регіонами за спеціальним тарифом.

«Раніше тариф на «екстренку» встановлювала місцева влада, він був усюди різний, і це не дуже добре. Зараз же цей тариф єдиний, обрахований на одну особу. Це кошти, які потраплять від НСЗУ на рахунок закладу. Обсяг цих грошей — це добуток зареєстрованого на цій території населення і встановленого тарифу»,          — уточнювала т.в.о. голови Національної служби здоров’я України Оксана Мовчан.

Приміром, Донецький центр екстреної медичної допомоги отримає на 208 мільйонів гривень більше, ніж передбачала раніше державна субвенція, Запорізький — на 117, Київ — на 15 мільйонів більше. Тариф розраховується за готовність надати допомогу одній особі, зареєстрованій у конкретному місті.

Але й тих коштів, що отримають регіональні центри екстреної допомоги, вистачить не на всі потреби. Виконувачка обов’язків директора центру екстреної допомоги в Кропивницькому Ольга Степанова розповідала в коментарях «Суспільному», що на рік закладу потрібно 120 мільйонів гривень. НСЗУ виділить лише 111 мільйонів. Тому завчасно медики готують населення, що через брак коштів виклики «швидкої» будуть справді екстреними.

У НСЗУ теж просять населення телефонувати «103» лише в критичних випадках, а частіше звертатися до свого сімейного лікаря. До речі, медики досить часто скаржаться саме на хибні виклики. За даними МОЗ, щороку «швидка» виїздить на шість мільйонів непрофільних викликів (загальне число викликів — вісім мільйонів).

Тож диспетчери досить детально будуть розпитувати громадян про скарги на здоров’я, щоб карета «швидкої» справді виїжджала туди, де екстрена поміч медиків найбільше потрібна.

«КОЖЕН КРОК МАТИМЕ СВОЮ ЦІНУ»

Якщо позиція Нацслужби здоров’я дещо обнадійлива і спокійна, то на місцях усе досить сумбурно. Заяви НСЗУ про нові правила фінансування викликали масу коментарів у працівників «швидкої», зокрема, про недовіру до заяв про збільшення фінансування. В деяких регіонах лікарям кілька місяців затримують зарплату. До того ж давно треба поліпшувати умови роботи: багато підстанцій потребують ремонту, санвузли занедбані, автівки старі. У віддалених від райцентрів селах дороги в ямах. Та й фізичне навантаження надзвичайно велике.

А нещодавно в Київському обласному центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф відбулася зустріч колективу з керівництвом центру та чиновниками з Київської облдержадміністрації, де питання коштів стояло теж надзвичайно гостро.

«У нас будуть гроші від НСЗУ, але їх не вистачить на повне наше забезпечення. Головні лікарі будуть керівниками станцій, і дякую їм, що доклали зусилля, щоби розробити платні послуги, якими ми будемо користуватися. Оплата послуг йтиме на наш спецрахунок, цими грошима ми будемо розпоряджатися самі. Ми повинні зробити так, щоб кошти пішли на розвиток нашого підприємства, — розповідала присутнім керівниця центру Оксана Шарко. — Перетворення на комунальне підприємство ми вимушені були робити в турборежимі. Ми розуміли, якщо не переведемося до кінця року, то фінансування взагалі не буде».

У закладі визнають, що з 1 квітня на нього чекає недофінансування. Тому готують заздалегідь перелік платних послуг, але сплачувати за них буде не населення, а об’єднані територіальні громади, яким належать «швидкі», або лікувальні заклади, які користуються теж послугами екстреної допомоги.

Представники Київської ОДА додавали, що, реформуючи Київський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, змушені були вивести зі штату лікарів-консультантів, оскільки на їхнє утримання треба десь знайти додаткові 4 мільйони гривень. А в закладу їх немає. «З квітня у вас розпочнеться процес, коли кожен крок та маніпуляція матиме свою ціну», — уточнювала Оксана Шарко.

ІТ ДЛЯ «ШВИДКИХ»

Разом з тим НСЗУ заявляє, що вже готова укладати контракти з регіональними центрами екстреної допомоги. Як і заклади первинної ланки, вони повинні змінити свій статус із державних на комунальні неприбуткові підприємства. Ще одна вимога — всі центри екстреної допомоги мають бути підключені до єдиної інформаційно-аналітичної системи «Централь-103» до кінця 2020 року. Завдяки цьому Нацслужба здоров’я матиме достовірну статистику щодо кількості звернень та виїздів, часу доїзду, кількості госпіталізацій тощо. «Були ситуації, коли міста і області мали окремі центри швидкої допомоги, і, відповідно, мали окреме підпорядкування автомобілів. Це викликало певні складнощі в диспетчеризації машин. Зараз це питання вирішено: центри екстреної медичної допомоги об’єднані, керують одним парком машин у межах області. Також у нас у роботі — питання комп’ютеризації центрів та обладнання автомобілів GPS-навігацією, що дасть змогу ефективніше їх координувати», — зазначав Дмитро Луфер, заступник міністра охорони здоров’я України.

Центральна електронна система в тестовому режимі впроваджувалася з 2018 року в кількох областях: Вінницькій, Донецькій, Запорізькій, Одеській, Полтавській, Тернопільській, Харківській, Херсонській та місті Києві. Цього року «пілот» пошириться на інші регіони.

Як далі буде розвиватися цей проєкт, та й медична реформа загалом, наразі під великим питанням. Останні заяви Президента свідчать, що його команда готова переглянути плани Міністерства охорони здоров’я на зміни в медичній системі. Днями новий прем’єрміністр Денис Шмигаль заявив, що спочатку треба переконатися, чи не призведе реформа до краху галузі. Над цим прем’єр збирається працювати разом із новим керівником МОЗ Іллею Ємцем.

Своєю чергою Ілля Ємець уже прокоментував на засіданні Кабміну 11 березня, що реформа системи охорони здоров’я не зупиняється, вона базуватиметься на вітчизняному досвіді та іноземних здобутках. Тож, найімовірніше, реформі бути, тільки от у якій формі?