Пристрасті вітчизняного політсеріалу: корида, помста, ревнощі...

Що не кажи, а вибори - це час людей, що вміють із будь-якої ситуації робити самопромоушн. Пару місяців тому Олександр Роднянський, генеральний продюсер каналу "1+1", абсолютно геніально представив вимушений компроміс із владою - закриття "Післямови" - як якісь героїчні спроби опору (нехай, мовляв, навіть пасивного!) зусиллям цієї самої влади прибрати до ноги всіх і вся.

Нині приємний сюрприз "1+1" підкинули партії, що відмовилися від участі в політичному шоу "5 на 5". Можна лише позаздрити тій кількості дивідендів, у тому числі й у вигляді глядацьких симпатій, які завоюють на цьому творці програми. Мабуть, благородному образу передачі як найнеупередженішої у вітчизняному ефірі шкодить лише одне: самокупання Миколи Вересня у власних достоїнствах шоумена. Якщо В'ячеславу Піховшеку вдається на рингу тримати імідж саме представника армії виборців: суворого, прискіпливого, але - коректного вартового демократії, то пан Вересень явно передає куті меду в бравуванні вишуканим снобізмом. Навряд чи, наприклад, відверте знущання над партіями, що відмовилися зітнутися з Всеукраїнською партією жіночих ініціатив (ефір програми був 10 березня), можна вписати в принцип "дистанційованого і неупередженого висвітлення ходу передвиборної кампанії", який декларується керівництвом каналу. Аж ніяк не приписуючи ведучим шоу якихось політичних симпатій чи антипатій, кажу лише про неписаний закон журналістики: повагу до прав будь-якого суб'єкта громадянського суспільства. Врешті-решт це право партій та політичних об'єднань - погоджуватися чи ні на участь у передачі, і не справа рефері (!) висловлювати власні емоції з цього приводу. Так само, як вельми дивною в суперсучасній за стилем передачі виглядали спроби ведучих допитатися в представниць партії жіночих ініціатив про специфічні турботи цієї партії саме з точки зору слабкої статі. Так, у наших чоловіків немає необхідності заводити партії за статевою ознакою. Проте це говорить лише про статус жінки у вітчизні, але аж ніяк не про те, що жіноча партія повинна бути заклопотана виключно "жіночими" проблемами (у чоловічому їх розумінні).

Вельми невдалу заявку на успіх своїх майбутніх політдебатів (перші з них відбулися в ефірі СТБ учора пізно увечері) зробив Микола Княжицький в недільному тижневику "Вікна", запросивши для участі в дискусії представників Народного Руху й комуністів. Кажуть, попередня домовленість була у двобої між комуністами та лібералами, тому представник перших і підготувався відповідним чином. А щоб витрачені зусилля не пропали марно, він вирішив вилити набраний компромат за будь-яку ціну, незважаючи на ситуацію, що змінилася. Кому було найгірше - так це Миколі Княжицькому...

І, нарешті, явною й відчутною противагою переконаності творців шоу "5 на 5" в тому, що лише екстремальні умови зі знаком "мінус" можуть розкрити істинну особу політвождів, стала грандіозна п'ятигодинна трансляція в прямому ефірі фіналу акції "Людина року". Та кількість єлею, яку вилили один на одного представники влади, сказала виборцям багато про що. Проте глядацьке задоволення від низки лестощів нижчих начальників вищим: Віктора Ющенка - Президентові і прем'єр-міністрові, Бориса Тарасюка - Геннадію Удовенку тощо, все одно було незрівнянно з насолодою від ревнощів Президента, якому не дали таку саму пляшечку коньяку від дому Хеннессі, як Леоніду Кравчуку, та ще зі словами про те, що, мовляв, перший президент причетний до великої політики. Хіба не бальзам на душу втомленого від передвиборних жорстких боїв виборця: слава Богу, виявляється, і вони там, нагорі, недалеко пішли з нашої загальної пісочниці...