Приймаченко, Труш, Маков...

25 серпня у Великобританії розпочинається акція «Мистецтво всюди» — на 22 тисячах рекламних щитів по всій країні розмістять репродукції 57 творів національних художників. Митців і роботи відбирали самі британці — шляхом голосування у соцмережі Facebook. Цікаво, що проект частково фінансують також за кошти громадян. Приблизно 46,6 тисячі доларів було зібрано через сайт акції. Проект ставить за мету «добитися максимально широкого охоплення», йдеться на офіційному сайті проекту arteverywhere.org.uk.

«Це чудова акція, яка наділяє публіку голосом і дає можливість вибирати, що люди хочуть бачити на своїх вулицях», — прокоментував проект сучасний британський митець Деміен Херст. Одна з його робіт посіла 48-ме місце з 57 під час голосування в Інтернеті і також прикрашатиме британські вулиці. Загалом же у першу десятку тих, чиї роботи британці хочуть бачити на білбордах — класики. Перші три місця зайняли полотна Джона Вільяма Вотерхауса (1849—1917), Джона Еверетта Мілле (1829—1896) і Френсіса Бекона (1909—1992 ). За оцінками авторів проекту, за два тижні показу картини побачать до 90% дорослого населення Великобританії. Незвичайна виставка охопить найрізноманітніші рекламні площі — від ескалаторів і паркувань до супермаркетів і таксі.

В Україні теж уже робилися спроби імплементувати твори мистецтва у життєвий простір містян, втім, не в таких масштабах, як у Британії. Тут варто згадати, як у квітні 2008 року в київському метро з’явився «Арт-потяг», кожен з вагонів якого було прикрашено картинами п’яти столичних художників. Сітілайти уздовж ескалаторів метрополітену з роботами Анатолія Тартаковського. Проект художників з групи МММ «Культурний шар», в рамках кого митці влітку 2012 року розмістили 50 живописних копій відомих картин у ліфтах житлових будинків Києва. Заслуговує на увагу і проект «Виставка в під’їзді», який тривав протягом минулого року. Тоді роботи молодих українських художників, як професіоналів, так і аматорів, виставляли на сходових майданчиках звичайних будинків. До речі, у семи з десяти під’їздів репринти картин і досі на стінах, повідомляють організатори акції — громадянська служба «Свідомо».

Втім, це все поодинокі акції, які не охоплюють широке коло населення і не завжди пропонують глядачам саме український культурний продукт. «День» поцікавився у людей, якби такий проект було ініційовано в Україні, то які роботи українських художників вони б хотіли бачити на наших вулицях. Зокрема, ми поставили це питання своїм читачам у соціальній мережі Facebook. Вже те, що люди активно почали відповідати та поширювати опитування, говорить, що ця тема є справді цікавою для українців. На міських білбордах ми хочемо бачити роботи і класиків, і сучасних молодих митців. Популярними є твори Марії Приймаченко, Івана Труша, Катерини Білокур, Тараса Шевченка, Тетяни Яблонської, Никифора Дровняка, Михайла Бойчука, Олекси Новаківського, Олександри Екстер, Давида Бурлюка, Василя Седляра, Віктора Пальмова, Казимира Малевича... Батька й сина Якутовичів. Івана Марчука, Анатолія Криволапа, Матвєя Вайсберга, Павла Макова. А також молодих художників, наприклад, Катерину Косьяненко та Юлію Гушул і багатьох інших. Також серед названих варіантів фігурували петриківський розпис і народна картина. Загалом же опитування показало, що користувачі соцмереж знають українських художників і мають улюблені роботи. Подібний проект, як у Британії, називають цілком можливим в Україні. Більше того — важливим і потрібним.

СЕРЕД ЛІДЕРІВ НАШОГО ОПИТУВАННЯ — РОБОТИ ЛЮБОМИРА МЕДВІДЯ (НА ФОТО — КАРТИНА «БЛУДНИЙ СИН») / ФОТОРЕПРОДУКЦІЯ МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

КОМЕНТАРІ

«ТАКИЙ ПРОЕКТ ПОСИЛИВ БИ ВІДЧУТТЯ ГОРДОСТІ ЗА УКРАЇНУ»

Ганна ГОПКО, громадська активістка, журналіст, керівник департаменту із адвокатури та просування законодавства Коаліції громадських організацій та ініціатив «За вільну від тютюнового диму Україну»:

— Коли вперше побачила репродукції картин київського художника на метролайтах у київському метро, то була приємно здивована. Хто здогадався додати естетичності до нашої буденності (подумала про себе)? Шкода, що репродукції не змінюють. Це було б дуже правильно — замість часто огидної реклами, яка підігріває споживацьку культуру, бачити репродукції шедеврів класиків та дискусійні роботи сучасників, які мають формувати естетичний смак українців, сприяти вдосконаленню. І це можуть твори геніального Тараса Шевченка, символічні зів’ялі квіти чи незвичний цикл «Життя пнів» Івана Труша, натюрморти Катерини Білокур, роботи Олександра Архипенка до робіт сучасників (таких, як Юрій Скандаков, Петро Сметана), чернівецького художника Ігоря Хилька.

Кожен раз у Львові відвідую художні галереї, де зараз багато картин художників із Чернівців, Закарпаття. Як читач «Дня» хочу подякувати редакції і Ларисі Олексіївні за те, що остання шпальта газети відкриває нам таланти художників, а через них Україну, її прекрасні куточки, історичні миті, настрої людей, подій, які застигли у фарбах та різних стилях майстрів пензля. Україні потрібна культурна революція, яка впливатиме на свідомість людей, робитиме їх добрішими, відкриватиме красу світу, нестиме задоволення та позитивно заряджатиме. І для цього зайнятим громадянам не треба ходити в музеї, картинні галереї. Бо роботи будуть на білбордах. Такий проект посилив би відчуття гордості за Україну, підкреслив талановитість нашої нації, відкрив нові імена. Думаю, туристам було б цікаво бачити на вулицях міст пейзажі, натюрморти, портрети наших класиків замість глобальних брендів напоїв, одягу. Через мистецькі проекти відбувається трансформація суспільства. Треба формувати запит людей на якісне мистецтво, провокувати зацікавлення творчістю художників.

«ІДЕЯ МОЖЕ ВРЯТУВАТИ НАШІ КРАЄВИДИ»

Тетяна ЩЕРБАЧЕНКО, автор та дослідник книжок для дітей:

— Як фанат дитячої літератури приєднуюся до тих, що хочуть бачити малюнки визнаних у Європі українських художників-ілюстраторів книжок для дітей: Олега Петренка-Заневського, Максима Паленка, Костя Лавра та інших... Порівняно з, наприклад, тими майже рекламними «постерами» на ескалаторах метро якогось художника — на вуличні «картинні галереї» буде час і можливість помилуватися (а у випадку з ілюстраторами дитячих книжок — і яскравого настрою додати). Звісно, тут йдеться також про просвітницьку функцію (естетичну, зрозуміло), а також — певною мірою — промоцію якісної Книжки... Ідея може врятувати наші краєвиди, бо від цих обридлих зображень відкритих у захваті ротів, їжі, керамічної плитки-сантехніки, напівоголених дівчат і хлопців, натренованих «усмішок», що блимають звідусіль, уже огида бере... Може, картини не в музеях, а доступні щоденно всім, навіть здатні змінити суспільство. Ну і ще на користь дитячих ілюстраторів скажу: на жаль, зображальні засоби багатьох талановитих художників, яких би хотілося подарувати таким чином людям (як, приміром, моя улюблена Катерина Косьяненко), не завжди можуть надаватися до вуличного перегляду через певну камерність техніки. А от ілюстрації з дитячих книжок зазвичай виразні. Та й кому не хочеться повернутися в дитинство?

«ЦЕ ЦІЛКОМ РЕАЛЬНО ВТІЛИТИ В УКРАЇНІ»

Ігор ГУЛИК, головний редактор «Львівської газети»:

— Оцінюю таку ініціативу дуже позитивно, оскільки, незважаючи на розвиток масових комунікацій, всесвітньої інтернет-мережі тощо, пересічні мешканці Європи, в тому числі України, дуже мало цікавляться не лише образотворчим мистецтвом, а й культурою, яку ми звикли називати високою. Знаємо, наприклад, такий феномен, що мешканці великих міст, у яких розміщено знакові об’єкти мистецької сфери чи історичні пам’ятки, не завжди можуть навіть відповісти на запитання, чи відвідували ці місця. Отже, повторюю, ініціатива британців розмістити на рекламних щитах репродукції полотен національних художників — гарна і варта наслідування в сенсі просвітницької місії.

Такий проект цілком реально втілити в Україні. Тим паче, що певні локальні спроби вже були. Зокрема, у Львові ми бачили на сітілайтах зображення деяких полотен із фондів Львівської картинної галереї. Щодо художників, то, напевно, я передовсім би запропонував картини Любомира Медведя, особливо з його Франкового циклу, зокрема — ілюстрації до «Мойсея». Думаю, що це доволі символічно в наших українських реаліях. Встановлення таких репродукцій на білбордах було б великим відкриттям для багатьох людей, які буцімто знаються на сучасному мистецтві, проте у більшості своїй навіть і не чули про Медведя, і не бачили його робіт.

ПРО СУСПІЛЬНІ РЕАЛІЇ ТА УМОНАСТРОЇ СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ

Костянтин СКОРКІН, полiтолог, заступник голови правління Літературного угруповання «СТАН», Луганськ:

— Особисто я хотів би, щоб вулиці прикрашали картини митців із творчого об’єднання «Воля або смерть» — наприклад, Івана Семесюка чи Андрія Єрмоленка. Мені здається, що саме роботи авторів цього угруповання добре передають суспільні реалії та умонастрої сучасної України. Наприклад, гопники Івана Семесюка на білбордах дуже органічно вписуються у міський простір практично кожного українського міста. Але, звісно ж, ніхто не дозволить цього робити у сучасній Україні. Держава сповідує цінності жлобконсерватизму. Щоб подібні проекти могли бути реалізованими, потрібні меценати з-поміж золотої молоді.

«МІСЬКЕ СЕРЕДОВИЩЕ ПОТРЕБУЄ СВОЄРІДНОЇ ГУМАНІЗАЦІЇ»

Оксана КОЛІСНИК, журналіст інтернет-видання «Наше коло», Черкаси:

— Напевно, що картини Миколи Глущенка, його пейзажі, квіткові натюрморти дадуть можливість відпочинку очам мешканців наших мегаполісів. Це буде таке доречне вторгнення живих ліній та кольорів у загалом сірий, холодний, часом претензійний простір. Подібний же настрій викликають твори Віктора Зарецького — жанрові, такі, як «Ой кум до куми залицявся», портрети, зокрема «Осіння соната. Портрет Завістовської». Дуже доречними в міському просторі можуть бути репродукції робіт Марії Приймаченко, Катерини Білокур... Загалом ідея дуже цікава, адже міське середовище потребує, як зараз часто кажуть, своєрідної гуманізації. І твори образотворчого мистецтва можуть стати гарним засобом для цього.

P.S. Опитування на офіційній сторінці «Дня» у Facebook щодо українських художників виявилося досить жвавим: ми отримали багато різних думок і пропозицій. Тож закликаємо вас продовжувати голосувати та ділитися своїми ідеями, позаяк зрештою плануємо визначити «ТОП-10» митців, чиї роботи українці найбільше хочуть бачити на вулицях міст, містечок і сіл. Поки ж готуємо для всіх любителів українського мистецтва віртуальну картинну галерею на сайті «Дня» (www.day.kiev.ua), куди, крім іншого, виставлятимемо роботи митців за вашими порадами. 

Підготували Тетяна КОЗИРЄВА, «День», Львів; Вікторія КОБИЛЯЦЬКА, Черкаси; Веронiка БIРЮКОВА, Луганськ