«Пухлина» в Iнституті раку

На заступника головного лікаря Національного інституту раку Анатолія Шудрака напали невідомі — прямо біля входу у лікувальний заклад. Поліція відкрила за фактом нападу кримінальне провадження за статтею 125 Кримінального кодексу (умисне легке тілесне ушкодження).

Головний лікар інституту Андрій Безносенко сумнівається, що поліція знайде виконавців і замовників нападу, оскільки сам кілька місяців тому опинився у подібній ситуації. У березні на пана Андрія напали невідомі та облили обличчя сльозогінним газом. Напад був скоєний біля будинку, де мешкає лікар. У поліції так само відкрили кримінальне провадження, але за два місяці розслідування не зрушило з мертвої точки. Зараз медик готує разом з адвокатом звернення про поновлення слідства.

За словами Андрія Безносенка, ні з ким не мав ніколи конфліктів, окрім того, що разом з колегами намагаються навести лад в інституті та розповідають про викриті зловживання: «Є зловживання та маніпуляції на закупівлях ліків, адміністрація це знає. Я про це публічно говорив. Мій заступник був у комісії, яка зафіксувала нестачу матеріальних  цінностей на дев’ять мільйонів гривень. Це спроба фізичного примусу до мовчання. Тобто це залякування тих, хто не згоден із політикою керівництва. Дирекції простіше іти шляхом, що й попередники. Вони примушують нас здатися, але я точно не буду йти в них на повідку. Бо сьогодні я, завтра мій заступник, післязавтра — інші нормальні лікарі, і де працювати, з ким працювати і хто буде лікувати?».

КОРУПЦІЙНА ПЕРЕДІСТОРІЯ

Востаннє про масштабні зловживання в Національному інституті раку говорили в 2014—2015 році. Тоді частина колективу приходила з акціями протесту під стіни Міністерства охорони здоров’я та вимагала звільнення директора Ігоря Щепотіна. МОЗ провело комплексний аудит установи та виявило, що на 50 мільйонів гривень було закуплено обладнання, котре не введено в експлуатацію, а термін його технічного обслуговування давно завершився. Крім цього, ліки купувалися за завищеними цінами. За виявлені махінації Щепотіна звільнили, проти нього були відкриті кримінальні провадження за зловживання службовим становищем. Правда, результати цих розслідувань досі невідомі. Мінздоров’я провело конкурс та призначило нового керівника НІР. Заклад очолила Олена Колесник, котра з перших днів на новій посаді запевняла, що старим схемам покладено край.

«З її появою у НІР була надія, що вона справді розпочне якісні зміни, — зазначає Олена Щербан, юристка та заступниця виконавчого директора Центру протидії корупції. — Спочатку ми навіть були здивовані, що фіксували позитивні зміни, адекватні ціни на закупівлях. Але все змінилося в той момент, коли вона почала брати до себе заступниками сумнівних людей, наприклад, колишнього прокурора, або людей, котрі створювали при інститутові невідомі благодійні організації. НІР був цікавий для корупціонерів, оскільки з’явився проєкт про його відновлення та перебудову, щороку планувалися великі кошти на це. Але все гальмувалося, бо висіло питання, хто має цим займатися, чи треба для цього організовувати спеціалізоване підприємство, чи це залишиться під опікою інституту. Окрема історія була з приміщеннями НІР, частина з них здавалася в оренду за сумнівними цінами, по-дивному адміністрація вирішувала, кому саме здавати їх в оренду. Бо це ж велика установа, з великим обігом пацієнтів. Частину приміщень захопили рейдерським чином, Андрій Безносенко навіть писав  заяву про злочин, щоб з’ясувати, яким чином частина закладу опинилася у приватній власності».

НОВІ ПОРУШЕННЯ

Улітку минулого року до інституту прийшли з обшуками правоохоронці. Поліція затримала лікарів на вимаганні хабарів від онкохворих. Уже у вересні прокуратура повідомила про підозру завідувачу поліклінічного відділення Національного інституту раку та лікарю-онкологу, котрих запідозрили у причетності до корупційних схем у закладі. Це стало початком нового скандалу в інституті. МОЗ знову ініціювало перевірку закладу. Традиційно знайшли низку порушень.

Як повідомлялося на сайті МОЗ, НІР безсистемно закуповує лікарські засоби, не враховуючи реальні потреби хворих. Також інститут замовляє невиправдано велику кількість препарату «Метотрексат-Тева» для лікування онкохворих. На час перевірки на складі було понад чотири тисячі упаковок препарату, хоча за рік у НІР у середньому використовують близько 800 флаконів. На складах стояло дороге обладнання, яким інститут не користувався. Також аудит виявив нестачу 149 комп’ютерів, які заклад придбав ще три роки тому.

Порушення Ігоря Щепотіна перекочували до Олени Колесник. У лютому цього року прокуратура Києва відкрила кримінальне провадження за фактом розтрати бюджетних коштів під час закупівель службовими особами Національного інституту раку.

Ексміністр охорони здоров’я Зоряна Скалецька заявляла, що буде реформувати інститут, для цього його треба перетворити із бюджетної установи на державне підприємство. Так чи інакше на інститут чекали б зміни через другий етап медичної реформи. Заклад мав отримати автономію, а це можливість самостійно планувати свою роботу, встановлювати зарплату медикам у залежності від результатів праці, а не тарифної сітки, а також це незалежність від чиновників.

«БЕЗ РЕАКЦІЇ ПРАВООХОРОНЦІВ ЗМІН НЕ БУДЕ»

Та нічого з обіцяного і запланованого не відбулося. Оскільки інститут підпорядкований Міністерству охорони здоров’я, що прописано в його статуті, останнє слово у будь-яких ключових перетвореннях закладу, в тому числі і кадрових, саме за міністерством. МОЗ дочекався, доки закінчиться контракт із Оленою Колесник (11 квітня). Чи понесе вона відповідальність — під питанням. Новий конкурс відомсвто не проводить, адже це передбачає велике скупчення людей, що заборонено через карантин.

Із 12 квітня інститутом керує в.о. директора, заступник директора з лікувально-координаційної роботи Олександр Яцина. «Він так само намагається зафіксувати всі нестачі та розпочати нормальну діяльність інституту. Але ж в цілому управлінська команда повністю залишилась та сама», — уточнює Андрій Безносенко.

Олександр Яцина теж публічно заявляє, що, попри звільнення Колесник, схеми в інституті лишилися, і тиск на неугодних — теж. «Я подав до прокуратури документи про відкриття трьох кримінальних проваджень за результатами внутрішнього аудиту в Національному інституті раку. Зокрема про підробку тендерної документації на понад 20 мільйонів гривень. Ми також виявили величезну нестачу витратних медичних товарів на складі інституту. Аудит триває, і ми не збираємося зупинятися, — зазначив Яцина на своїй сторінці у Фейсбуці. — Очікувано, наші розслідування змусили нервуватися опонентів, які всіма силами тримаються за збереження корупційних схем. Проти мене та моєї команди розпочалися нові медійні атаки, поширюються маніпулятивні факти, продовжують надходити погрози. Ми це передбачали та готові давати відсіч будь-яким провокаціям. Наголошую: ми діємо винятково в інтересах держави, інституту та пацієнтів».

Усі, хто зараз намагається протистояти корупційним схемам в інституті, наражаються на небезпеку. Як зазначає Олена Щербан, оскільки правоохоронна система працює мляво, корупція лишається, а напади на лікарів не розслідуються належним чином. «Зараз інститут раку — це окреме князівство, — додає вона. — Нещодавно ми виявили порушення на закупівлі, коли учасники, які брали участь у торгах, домовлялися між собою, це видно у документах, їх готували разом. На це звернула увагу навіть аудиторська служба, але попри це інститут раку відмовився розривати договори та по-новому проводити тендер. Тобто порушення розуміють, бачать, на це їм вказують державні органи, але бажання щось змінювати нема. На жаль, це велика корупційна пухлина в самому інституті, яку роками не вдається знищити. А від цього страждають українці. Без належної реакції на все це з боку правоохоронних органів важко очікувати на зміни. МОЗ теж має включатися в цю боротьбу, бо ще так декілька років, і ми інститут можемо втратити як такий. А він мав би стати успішною клінікою».

СУМНІВНА НАГЛЯДОВА РАДА

Своє слово у конфлікті мала б сказати і наглядова рада при НІР. Чомусь на сайті інституту про її роботу не згадується взагалі,  хоча вона створена за розпорядженням Кабміну ще у 2011 році. Її місія — контролювати роботу установи, зокрема наглядати за управлінням майном та закупівлями.

До складу ради ще 9 років тому увійшли Тетяна Бахтєєва, голова парламентського  комітету з питань охорони здоров’я у 2006—2014 роках, до речі, у ЗМІ вона коментувала, що не розуміє, яким чином її ім’я опинилося у списках членів наглядової ради. Крім неї, наглядати за НІР було призначено Олександра Аніщенка, міністра охорони здоров’я у 2011—2012 роках, Інну Богословську, депутатку «Партії регіонів», та Євгена Патона, президента НАНУ. Досі членами наглядової ради вважаються покійні Григорій Бондар, генеральний директор Донецького обласного клінічного протипухлинного центру, та оперний співак Дмитро Гнатюк.

 До сьогодні склад ради лишається незмінним. Після призначення нового директора у 2015 році мало б відбутися й оновлення наглядової ради. За словами Олени Колесник, вона тричі зверталася з цим проханням до МОЗ, але все лишалося без змін. До речі, до складу наглядової ради можуть входити представники Кабміну, профільного парламентського комітету, Національної академії медичних наук України, а також представники громадськості та галузевої профспілки. Можливо, не знайшлося охочих взяти на себе відповідальність?

«Я не стежу за перипетіями лікарів та керівництва інституту, але що раніше, що тепер більшість питань, що стосуються лікування пацієнтів, вирішуються за рахунок благодійників, — зазначає голова благодійного фонду «Краб» Лариса ЛАВРЕНЮК. — Із початком міжнародних закупівель ми взагалі не можемо підняти голови. Ліки приходять з малим терміном придатності, у незрозумілій кількості: або на трьох пацієнтів на весь інститут, або в кількості на півтора року відразу. Це результати неефективних рішень у МОЗ. Крім цього, інститут отримує недостатнє фінансування. Якщо нема фінансування, то нічого не буде. Треба підтримувати такі заклади, як інститут раку, давати їм фінансування у належному обсязі, але треба ще й ефективно управляти цими коштами. Треба дати можливість закладу самому вирішувати, що купувати, щоб обирали не дешевші варіанти, а якісніші. Про ліки та ліфти не повинні думати ні пацієнти, ні лікарі, це має просто працювати. Благодійники інституту давно не чекають підтримки від держави. Коли походили трохи в МОЗ, побачили, який там безлад, то таке враження, що треба спочатку навести лад у відомстві та зібрати команду, яка працюватиме в інтересах пацієнтів. А так вкотре іде боротьба за владу».

Провідний онкоцентр країни мав би бути в центрі уваги суспільства не через внутрішні чвари, а через інноваційні технології лікування та врятовані життя. Адже Національний інститут раку — це ключова науково-дослідна установа у сфері боротьби з онкологічними захворюваннями, а також з питань променевої діагностики, променевої терапії та ядерної медицини в галузі онкології.

Говорити про успіх наразі не доводиться. За словами Андрія Безносенка, в інституті не працюють ліфти, більшість приміщень потребують ремонту, а пацієнти купують медикаменти за свій рахунок. Зараз у закладі ведеться не так боротьба за життя хворих, як за контроль над фінансами.

P.S. Тим часом Університет Сінсю в Токіо та корпорація Toshiba заявили про розробку супермалих біокапсул, які точно та ефективно доставляють терапевтичні гени у ракові клітини. У найближчі три роки почнуться клінічні дослідження використання капсул на практиці.