«П’ять вiдсоткiв» на гасiння

Згадайте, ким ви мріяли стати в дитинстві? Напевно, однією з популярних відповідей у цьому віці (у хлопчиків, звичайно) була: «Пожежником». Тому що романтично, звучить мужньо й солідно. Минув час, пожежники, що не відбулися, стали лікарями, інженерами, журналістами... Але дехто залишився вірним своєму слову, яке з романтичного дитячого міфу перетворилося на важку роботу. 29 січня пожежники України відзначають своє професійне свято. До його дев’ятої річниці ситуація в цій сфері, на жаль, така, що думки не стільки про святковий стіл, скільки про одвічні питанням.

Щодня в середньому у країні спалахує понад 160 пожеж, на яких гине 9—12 осіб і 5—7 отримують травми різного ступеня тяжкості. Такими є невтішні дані Державної пожежної охорони, яка наводить і інші цифри, що наочно ілюструють весь масштаб лиха: за 10 років в Україні загинуло 21 тисяча 201 особа, з яких 1 тисяча 770 дітей. А жертвами пожеж 2002 року стали 3616 наших співгромадян, зокрема й 133 дитини. Найбільша кількість пожеж виникає, що природно, у квартирах. Це приблизно 78%. У більшості випадків причиною непоправної катастрофи є наша недбалість. Серед головних причин виникнення пожеж у «лідерах» залишаються давно відомі. Легковажне поводження з вогнем — 65%, порушення правил експлуатації електроприладів — 17%, порушення правил експлуатації пічного опалювання — 9%. Понад дві третини загиблих від вогненної стихії припадають на зимовий час, коли в умовах недостатнього теплопостачання широко використовуються електронагрівальні прилади.

В умовах мегаполісів, що постійно збільшуються, значно зросла кількість міських пожеж, розповів у інтерв’ю «Дню» Головний державний інспектор Оболонського району м. Києва з пожежного підрозділу, начальник пожежної охорони Оболонського району полковник Юрій Миколайович Губа. Кількість пожеж неухильно зростає щороку. І якщо, для порівняння, 1999 року в Україні було зареєстровано 40237 пожеж, то вже 2002 року — 59686. У принципі, така різниця в цифрах зумовлена ще й новою системою правил обліку пожеж. Нині облік здійснюється за кількістю виїздів, а деякі з них виявляються «холостими». Підгоріла сковорода на плиті в старенької, яка вийшла за продуктами, пішов дим у кватирку, а стурбовані сусіди телефонують «01». Проте, навіть такі виїзди виправдані — усіляке може бути.

Що є постійним головним болем пожежників, то це постійні неправдиві виклики, яких нараховується до 50% від усіх дзвінків до пожежної частини. Боротися з хуліганами практично неможливо. Навіть якщо номер телефону абонента визначається, максимум, що йому загрожує, — 17 грн. штрафу. Для порівняння, один виїзд пожежної охорони обходиться в 2029 грн.

Ускладнює можливість оперативно допомогти мешканцям зростання міст угору. Як правило, підйомники пожежних машин розраховані лише на 16 поверхові будинки. Це, нажаль, не єдина проблема пожежників. Ухваленого на 2003 рік бюджетом фінансування вистачить лише на виплату зарплат пожежникам (за попередніми підрахунками, на це піде до 95% бюджетних коштів). А зарплата пожежника, до речі, становить 210 гривень. З них посадовий оклад — 90 (!) грн. Решта — за вислугу років і надбавка. Як на залишок 5% розвивати галузь — питання риторичне. За останні роки не було придбано жодної одиниці спеціальної пожежної техніки, а списано 200 одиниць. На черзі ще 2500 машин. Фактично, 75% пожежних автомобілів уже давно вичерпали свій експлуатаційний ресурс. У цій ситуації довелося Держдепартаменту пожежної безпеки виходити із ситуації шляхом продовження терміну експлуатації пожежних автомобілів з 10 до 20 років. А це ще чималі гроші, яких немає, на підтримку транспорту в «боєготовному» стані. Придбання паливно-мастильних, вогнегасних речовин, спецодягу лягає на плечі самих пожежників. Тобто за 210 грн. треба й сім’ю утримувати й державі фінансово допомагати. А тепер ще очікують хвилю звільнень як в офіцерському складі, так і серед рядових пожежників, скорочуються частини. А Київ, наприклад, стрімко розростається, й ці скорочення в результаті можуть дорого обійтися «погорільцям».

Уже сьогодні прогнозується, що 545 населених пунктів України залишаться без пожежної охорони. Чимало сільських пожежних частин, як зветься, морально застаріли або містяться далеко від населених пунктів. А сільська хата згорає хвилин за 20. Щоправда, ситуацію намагаються виправити, або хоча б локалізувати її масштаб. Держдепартаментом пожежної охорони ось уже другий рік проводиться «Програма — село», в рамках якої створюються підрозділи пожежної охорони сільських жителів.

Найбільша кількість загиблих на пожежах 2002 року зареєстрована в Донецькій (508 осіб), Луганській (273), Харківській (267) і Дніпропетровській (242) областях. А найменше, порівняно з минулим роком, горіло в Черкаській, Запорізькій областях і Криму. Практично в усіх інших регіонах ситуація погіршилася, що не забарилося позначитися на прямих і побічних матеріальних збитках від пожеж. Якщо ще за 1999 рік сума збитку становила трохи менше ніж 34 млн. грн., то вже минулого — 88,7 млн. І динаміка не обнадіює. Кожний подальший рік стабільно підіймає цю планку.

ДО РЕЧІ

У 2002 році в Житомирській області зареєстровано 1757 пожеж і загорянь, що на чотири відсотки більше, ніж за попередній рік. Вогнем завдано збитків на суму понад 3 млн. 100 тис. грн., внаслідок пожеж загинуло 112 чоловік. Особливо великої шкоди завдали лісові і торф’яні пожежі: боротьба із ними тривала понад 3 місяці. Загалом вогнеборцям вдалося врятувати від знищення 1495 будинків та споруд, 493 голови худоби, 159 одиниць техніки і, головне, від неминучої загибелі врятовано 540 людей, з них 118 дітей. Наведена інформація прозвучала на прес-конференції, яку напередодні Дня працівників пожежної охорони провів заступник начальника відділу пожежної безпеки УМВС в області підполковник Ігор Стельмашов.

Ситуація загострюється також внаслідок зношеності спеціальної техніки — автомобілі, що стоять у бойових порядках, експлуатуються по 17— 25 років, в той час як межа їхньої експлуатації 10 років і жодної машини за останні 3 роки не придбано. Потребу в пальному для виїздів на гасіння пожеж доводиться задовольняти майже виключно за рахунок допомоги з боку облдержадміністрації, підтримки керівників підприємств і комерційних структур. На утримання усіх підрозділів пожежної охорони області (професійної — ППЧ та воєнізованої — СДПЧ) кошторисом передбачено тільки 6,7 млн. грн., або 47 % від потреби. І якщо не вдасться вирішити питання із фінансуванням професійних пожежних частин за рахунок місцевих органів влади, говорять керівники ВПБ УМВС, майже половину їхнього особового складу, загалом 214 чоловік, доведеться скоротити, повідомляє Валерій КОСТЮКЕВИЧ, «День».