Перейти до основного вмісту

Пийте воду із кранів... артезіанську!

10 липня, 00:00
«Воду, що тече з наших кранів, можна вживати без ризику для здоров’я, — запевнили читачів «Дня» в Київській міськсанепідемстанції. — Навіть якщо вона тхне хлоркою й випадає в осад...»

«Жива» та «мертва» вода не лише атрибути давніх казок. Сьогодні вчені дедалі більше переконуються: саме неякісна вода — одна із причин депресії, ранньої старості та багатьох інших хвороб. Ураховуючи, що наше тіло на дві третини складається з води, треба-таки визнати: ми повністю водозалежні істоти. Ми є тим, що ми п’ємо!

Нині кияни випивають близько півтора мільйона кубів води за добу, яка надходить до них водопровідною мережею. Це приблизно по чотириста літрів на людину, замість ста п’ятдесяти, за нормою. Майже всі лівобережні райони та Березняки п’ють деснянську воду, Оболонь — артезіанську та деснянську, а Правобережжя — змішану: сьогодні ви вживаєте річкову, а завтра, якщо її не вистачає, вам подають артезіанську. Отож частина городян п’є глибинну воду безпосередньо зі своїх кранів. Хоча чутки про погану якість водопровідної води продовжують жити. Можливо, їх поширює інша, більша за складом, не охоплена «артводою» частина?

КОЖНИЙ ЗНАЄ, ЗА ЩО ВІДПОВІДАЄ

— Складається враження, що хтось зацікавлений, аби запевнити людей у поганій якості водопровідної води, — вважає заступник головного державного санітарного лікаря Києва Сергій Пастушенко. — З усією відповідальністю заявляю: вода, яка подається до водогону міста, відповідає всім нормам.

Сьогодні вода в нас, як, до речі, в більшості країн, дезінфікується хлором, добре фільтрується та знезаражується. Бо нині маємо таке обладнання й технологію, котрі у змозі повністю впоратися з очищенням і довести воду до потрібної якості. Особливо багато роботи влітку, коли дніпровська вода цвіте і треба це погасити, бо дуже швидко розмножуються мікроорганізми. Тоді доводиться вкладати у воду більшу кількість реагентів, у тому числі хлору. А запах його можна пережити! Тим більше, що він швидко випаровується. Гірше було б, якби у воді залишалися хвороботворні мікроби і від них люди хворіли...

Чимало клопоту і з деснянською водою. Уявіть собі її якість, коли вона надходить до Києва вже після проходження Росією, Білорусю та Україною, через дві атомні станції — Курську та Смоленську! Додайте до цього випас худоби, оранку полів, скидання всіляких відходів (до речі, це ніким не регламентується!)...

ЯКЩО НА ДНІ СВОГО ПОСУДУ З ВОДОЮ ВИ ЗНАЙШЛИ ПІСОК ТА ЗАЛІЗО, ТО ЦЕ НЕ ЗНАЧИТЬ, ЩО ЇХ ПОСТАЧАЄ ВОДОКАНАЛ

Осад у воді трапляється лише через погану водопровідну мережу. Старі, зношені металеві труби іржавіють, окислюються, їхні стінки вкриваються наростами, котрі, якщо збільшується тиск, зриваються і течуть до наших кранів разом із водою. Це дуже велика проблема сьогодні для всього міста! Особливо вона стосується труб, розміщених у старих будинках. Інколи їм ледь не по півсотні років і їх давно час змінювати. Однак спробуйте про це сказати в ЖЕКу...

Утім, кияни, порівняно з іншими мешканцями України, можна сказати, живуть розкішно. Адже майже весь південь країни, Крим, Запоріжжя, Луганськ, Львів та інші сидять без води. Тут уже мова йде не про якість, а про кількість: хоч би за графіком воду подати!

У багатьох країнах світу діє економічний важіль: скільки використав води, стільки й заплати. Тоді є кошти і на оновлення старого обладнання. А в нас... Зазирніть до кварткнижки! Що там найдешевше коштує? Вода.

У зв’язку з появою в ряді міст України захворювань на холеру, медики з міської санепідемстанції особливо уважно стежать за станом річкової води. На випадок появи збудника холери у Дніпрі чи Десні тут розроблено спеціальні заходи, аби ця інфекція, як і будь-яка інша, не потрапила до питної води. І все ж у цей період воду краще пити кип’ячену...

Delimiter 468x90 ad place

Підписуйтесь на свіжі новини:

Газета "День"
читати