«Реформування захлинулося»
Анонсоване Арсенієм Яценюком створення регіональних шкіл іде врозріз із освітньою реформою та немає жодного обґрунтування, переконані експерти
Нещодавня заява прем’єр-міністра Арсенія Яценюка, що пріоритетом 2016 року стане створення регіональних шкіл та лікарень, викликала в експертів відверте нерозуміння. Щодо шкіл — Міністерство освіти та науки спільно з Комітетом ВР з питань науки та освіти досі працюють над законом про освіту, де немає і натяку на регіональні школи.
У заяві Яценюка йдеться, що «опорні загальноосвітні навчальні заклади, що створюватимуться на місцях, будуть оснащені сучасною матеріально-технічною базою, зокрема, кабінетами фізики, хімії, біології, географії, математики, навчальними комп’ютерними комплексами, мультимедійним обладнанням тощо», і це все має покращити якість освіти та її доступність. А самі школи-хаби планують створювати спільно з освітніми округами. Утім, за кордоном від ідеї освітніх округів та опорних шкіл поступово відмовляються.
«Я досліджувала міжнародний досвід таких кущових шкіл, років п’ять тому було багато публікацій у США про хаб-школи. Зараз таких закладів нема, ця ідея, наскільки я розумію, відпала, — розповіла Ірина Єгорченко, старший науковий співробітник Інституту математики НАН. — У нас хочуть зробити «мажорні» школи, де за державні кошти створять гарні умови для спеціально відібраних дітей. Треба обирати простіші та дешевші способи покращення системи освіти».
Тож, учителі розкритикували згадану заяву прем’єра. Є думка, що запропонована оптимізація знищить малокомплектні школи, натомість до опорного закладу доведеться добиратись хіба літаком. Можливо, якби чиновники обґрунтовано пояснили появу такої ініціативи, частина глузливих питань відпала б. «Можна це рішення розпіарити та пояснити населенню позитивні моменти, про які Яценюк і говорить, — каже Світлана Вовк, голова ради ГО «Точка росту: освіта та наука». — Але треба оцінити, як зміниться шкільне середовище міст при створенні цих хабів. МОН та прем’єр мали б зробити моделювання пропонованих змін, показати результати та наслідки. А так ми ставимо собі якір у невизначеній ситуації. Реформування наразі захлинулось у бездіяльності. І школи-хаби — не вихід, потрібен діалог із суспільством».
