Річард ХАЙБІ: Справа Колеснікова була замовною
Днями в агентстві Інтерфакс-Україна відбулася прес-конференція юридичного консультанта голови Донецької облради Бориса Колеснікова, адвоката американської юридичної фірми «Міллер і Шевальє» Річарда Хайбі на тему: «Справа Колеснікова — неправдива природа слідства та перспективи Європейського суду». Чи була прес-конференція зізвана «у відповідь» на прозріння старшого екс-слідчого Генпрокуратури України Якова Такташева, який заявив минулого тижня, що «…кримінальна справа проти Колеснікова Б.В. була сфальсифікована від початку до кінця»? Безумовно. Але не тільки. Подібні акції з участю засобів масової інформації не є рідкісними в українській практиці американських юристів, які прагнуть у відкритому діалозі внести зрозумілість у резонансну «справу Колеснікова». «Громадяни України, — звернувся до присутніх пан Хайбі, — ваша Конституція, ваші права людини, права одного з ваших співгромадян пожертвувані на вівтар закону прокурором і представниками судової системи, які давали клятву захищати їх, але натомість продовжують зневажати саму владу закону».
Не вдаючись до подробиць порушень законності, пан Хайбі підкреслив: «Б. В. Колесніков був арештований під фальшивим приводом, звинувачений у суді, який не має на те юрисдикції, розслідування у його справі велося невідповідним державним органом, він був затриманий без вагомих на те причин і так і не зміг зустрітися зі своїми обвинувачами віч-на- віч, як того вимагає закон. Б. В. Колесніков мав докази зради й ухилення від сплати податків з боку своїх обвинувачів, що було проігноровано владою. Б. В. Колесніков знав, що близькі родичі його обвинувачів розцінюють їхні голослівні обвинувачення, як цілком сфабриковані. Б. В. Колесніков до рішення Апеляційного суду 2 серпня 2005 року перебував в ув’язненні, тоді як суддi один за одним демонстрували формально встановлений ступор, відмовляючись робити що-небудь, коли їм були надані безглузді аргументи на користь продовження його ув’язнення». Американський адвокат спростував ще одну цинічну версію, якою, на його думку, можуть скористатися ті, хто не бажає приймати факти, оприлюднені на цій прес-конференції: «Б. В. Колесніков не відправляв старшого слідчого Такташева у відпустку на п’ять днів до слухання справи в суді 2 серпня. Ще з більшою впевненістю можна сказати, що пан Колесніков не звільняв слідчого Такташева після його повернення з відпустки. У особі Такташева ми маємо того, кого зробили прокурорським «цапом-відбувайлом». Його кар’єра зруйнована з метою приховати те, що було скоєне щодо пана Колеснікова з боку прокуратури. І що ж зробили ці люди? Скарга виходить від політичного призначенця, непрофесійного слідчого, дослідча перевірка не проводилася. Міліція контролювала справу, хоча й не має юридичного на це права. Міліція й прокуратура звинувачують одна одну у виданні наказу про затримання Б. В. Колеснікова. Справа була замовною, завершеною із застосуванням прискорених процедур, але залишалося дуже багато нез’ясованих питань, очна ставка Колеснікова з його обвинувачами була проведена з порушеннями закону — тобто не належним чином, і хоч би якими були її результати, вони були проігноровані. Були виявлені певні особи, котрі обіцяли слідчому Такташеву гроші, підвищення в чині й заступництво, якщо він «посадить (Колеснікова) за грати», а папка зі справою 1999 року про замах на життя одного з обвинувачів, який, подейкують, виступив з помилковими свідченнями у цій справі, якимсь чином була «загублена». Обвинувачі й члени їхніх сімей, які заперечували обвинувачення у справі Колеснікова, ніколи не зустрічалися одне з одним на очній ставці. Коли сплили докази то го, що суми, сплачені за акції «Білого лебедя», набагато вищі, ніж ті, про які заявляв нібито «потерпілий», паніка охопила державні установи. Слідчий Такташев заявив, що справа «розсипається». Це було неприйнятно для його начальства, яке вже докладало вищому керівництву країни, що справа «залізна». Слідчому Такташеву розповіли про вже підготовлене для обвинувачів «алібі»: звідки в них на рахунках незадекларовані суми. А коли Такташев заявив у звіті про перспективу розслідування в слідчих органах після подання адвоката пана Колеснікова про фальсифікацію доказів прокуратурою, його звіт відклали, самого слідчого, у кінцевому результаті, відправили у відпустку, яка затяглася на більш довгий термін, ніж він передбачав».
З вищевикладеного пан Хайбі зробив три висновки: «Борис Колесніков не винен у злочинах, які йому інкримінують; Генеральна прокуратура корумпована й має бути притягнута до відповідальності за свої дії; судова система повинна діяти як незалежний орган, яким його створила українська Конституція, все інше гарантує лише хаос чи тиранію».
Отже, підбив підсумки юридичний консультант пана Колеснікова, слід вдатися до таких дій: «Справа проти Б. Колеснікова має бути закрита без збереження за позивачем права на пред’явлення позову за тією ж підставою внаслідок його невинності, все інше неприйнятне; слід призначити незалежного адвоката у розслідуванні обвинувачень проти Генпрокуратури України, зокрема осіб, яких мав на увазі в справі слідчий Такташев, у розслідуванні мають брати участь закордонні особи та організації; необхідно провести реформу, в основі якої лежатимуть функції прокуратури, відповідальної перед народом за свої дії, та судочинства, що є рівноправною гілкою влади, незалежною у своїй роботі й відстороненою від змов iз прокуратурою, що довго відводила їй нульову роль в адмініструванні українського кримінального судочинства».
На прес-конференції також прозвучало: для Бориса Колеснікова надзвичайно важливо, щоб те, що сталося з ним, не повторилося з іншими українськими громадянами. Якщо люди, які стоять за цим неправомірним і безпідставним слідством, не будуть притягнуті до відповідальності під час дійсно незалежного розслідування, Колесніков готовий ініціювати судовий процес в Україні або, якщо виникне необхідність, в Європейському суді із захисту прав людини.
КОМЕНТАР
Олена ЛУКАШ, адвокат:
— Ми побачили реакцію американських адвокатів на заяву слідчого у справi Колеснiкова Якова Такташева й спробу усвідомити, що ж відбувається в нашій країні. Слова Такташева їх приголомшили, безумовно, це закономірна реакція служителів Феміди, служителів закону на фальсифікації в справі. Судячи з усього, вони були вкрай здивовані тим, що вiдбувається, з одного боку, але з другого — самі спочатку займали позицію, що справа Колеснікова сфабрикована.
— Чи має, на вашу думку, справа пана Колеснікова перспективи в Європейському суді із захисту прав людини?
— Європейський суд — найближче майбутнє. Тому що сьогодні абсолютно всім зрозуміло: справа розвалюється, звинувачувального вироку не буде, навряд чи буде навіть виправдувальний вирок. Скоріш за все, справу закриють за відсутністю події злочину. Лише після цього законодавство України дозволить встановлювати, хто ж відповість за порушені права Бориса Колеснікова. Тобто після прийняття якогось процесуального рішення Колесніков використає право на судовий захист. І вимагатиме притягнення до відповідальності осіб, які порушили його права. Гадаю, він вимагатиме компенсацію за те, що сталося, зокрема й у Європейському суді.
— Чи вважаєте ви доцільним запровадження громадського контролю правоохоронних органів?
— Що ж, громадянський контроль — річ добра. Але для початку контроль має існувати всередині правоохоронних органів. Якщо там панує безладдя, якщо там рішення слідчих «залежать» від думки начальника, якщо вони цілковито впевнені в тому, що не є самостійно процесуальними постатями, які, до всього, залежать від свого керівництва, зокрема ризикують своїми робочими місцями, що зможе змінити громадський контроль? Отже, підкреслюю, спочатку порядок треба навести в самих правоохоронних органах, а потім уже на них мусить впливати громадська думка, зокрема преса, громадянські асоціації, громадські рухи тощо. Нині зростає ціла плеяда слідчих, які не знають не лише, як треба діяти згідно із законом, а й свідомо порушують права громадян. Ця тенденція має маятниковий механізм. Але неможливо ігнорувати закон і не чекати у відповідь, що це колись обернеться й проти тебе! Така система має дуже сильний інерційний характер і обов’язково вдарить по тому, хто створив її.
— Чи буде прийняте якесь процесуальне рішення у справі Колеснікова в найближчі місяці, тобто до виборів?
— Мені здається, ні, як, проте, й у інших резонансних «злочинах». Я вже не раз говорила: для влади зізнатися в тому, що вона погарячкувала з обвинуваченнями Колеснікова, що документи сфальсифіковані, справа надумана, — це політичне самогубство. На жаль, ми, суспільство, дійшли до того моменту, коли в кожному селі є своя маленька «Криворіжсталь», у кожному містечку — свій Колесніков. Це дуже небезпечні речі, й вони нічим не виправдані — ніякою революційною доцільністю. Мине час, і всiм доведеться збирати плоди правового нігілізму. Кожному з нас, хто коли-небудь звертатиметься до судових або правоохоронних органів. Я ніколи не стверджувала, що раніше було добре, але з таким правовим свавіллям, яке культивується зараз і поширюється повсюди, ніколи не стикалася. Складається враження, що публічно порушувати Конституцію — ознака доброго тону.
Вважаю, що справа Колеснікова — частина існуючої нині системи міфів про Донбас як про край, де живуть люди, що мають проблеми із законом. Гадаю, це була спроба криміналізувати образ опозиції перед виборами.
