Що б ви запитали у Президента?

Сьогодні Президент Віктор Янукович з нагоди третьої річниці своєї інавгурації — 25 лютого 2010 року — в прямому ефірі телепроекту Першого Національного «Діалог із країною» відповідатиме на запитання громадян України. Напередодні спілкування глави держави з народом ми звернулися до наших співвітчизників із пропозицією поставити своє запитання Вікторові Януковичу.

Тетяна МИХАЛЬСЬКА, директор Харківської філії «Книгарні «Є»:

— Мені цікаво дізнатися, чому закриваються книгарні? Якщо кілька років тому Харків мав вісімдесят книгарень, то зараз їх лише близько двадцяти п’яти. І ще — дуже мало видається книжок українською мовою. Книжковий ринок в Україні зайнятий десь відсотків на шістдесят п’ять російськомовними виданнями.

Карина КОРЕЙБА, студентка IV курсу Національного університету ім. Тараса Шевченка:

— Яку свою функцію як головного менеджера країни Президент вважає найкориснішою?

Кирило ГАЛУШКО, історик, Київ:

— Чи не вважає Президент, що останні зміни в навчальних програмах з історії спрямовані на підрив українського патріотизму та лояльності до Української держави? Якщо він — голова цієї держави, чи не підриває це його власний авторитет?

Микола ОНУФРІЙЧУК, голова Волинського обласного ветеранського громадсько-культурного товариства «Холмщина»:

— Пішов уже п’ятий рік, як облаштовано меморіальний комплекс у селі Сагринь, що на теренах Республіки Польша, споруджений на місці поховання невинних жертв етнічних чисток. Мирних людей було знищено 10 березня 1944 року, ще до початку так званої Волинської різні у липні-серпні того ж року. П’ятий рік нам обіцяють урочисто відкрити цей комплекс. На українських теренах уже відкрито три обеліски на місці загибелі мирного польського населення: два — на Львівщині, один — у Павлівці на Волині, причому всі три — з участю президентів обох держав. Колишні холмщаки, які після депортації з рідної землі осіли переважно на Волині та Рівненщині, зверталися з приводу цього питання до Віктора Януковича ще на початку його каденції. Вважаємо, що пора, нарешті, гідно вшанувати пам’ять невинних українців, які абсолютно не були, як це часто стверджують, вояками УПА, проти яких воювала Армія Крайова. На меморіалі в Сагрині викарбувано імена майже 80 дітей, завдяки архівам у Канаді мені вдалося повернути з небуття імена понад шести сотень невинно убитих жінок, старих людей...

Хотілось би почути від Президента відповідь, коли буде належно пошановано представників нашого народу. З участю президентів Польщі та України, зі спільною молитвою католицького і православного священиків, зі спільним каяттям, і це має бути продовженням шляху до порозуміння та примирення, без яких нам не рухатися далі.

Федір ГОНЦА, архітектор, Черкаси:

— Цікаво, чи тримає Президент у Межигір’ї годівничку для синичок і як часто він їх сам годує? Чи, може, краще запитати про наші дороги? Про те, чому будівельний ринок лежить? Коли у нас буде свій хліб, цукор? А взагалі я запитав би: які навички треба розвивати, щоб не було соромно перед людьми? Бо це Януковичу дуже добре вдається.

Ніна СЕРГІЄНКО, пенсіонерка, лікар вищої категорії, стаж — 55 років, Львів:

— Коли, пане Президенте, житимемо по-людськи? Чи вважаєте ви моральним підвищувати пенсію на три гривні? Невже я заслуговую лише на таку увагу від держави, котрій віддала півстоліття не праці — життя?

Ігор ГУЛИК, політичний експерт, головний редактор «Львівської газети»:

— Як Президент ставиться до перспективи федерального устрою країни? Цю проблему час від часу актуалізують політики, причому із провладних партій та опозиції. Чи не краще вирішити це питання шляхом розширення повноважень місцевого самоврядування та через реформу бюджетної системи?

Юрій ПРИМАЧУК, студент IV курсу Національного університету ім. Тараса Шевченка:

— Чому в країні, як зазначають самі представники влади, постійний брак коштів на освіту, медицину, науку, зате в кожному новому бюджеті зростають витрати на Адміністрацію Президента, Держуправління, ГПУ і на різні резиденції, яких лідери провідних світових держав, багатих і заможних, мають по одній-дві, а в нашій країні їх аж дев’ять?

Орислава ГОРОДОЦЬКА, мама сімох дітей, Львів:

— Чи планує держава для таких великих сімей, як наша, якісь соціальні програми для їхньої підтримки?

Олексій ЮРІН, поет, Черкаси:

— Як сучасний український письменник може заробити чималі гроші завдяки виданню книжок? Хотів би, щоб пан Президент поділився зі мною секретом успіху, бо незабаром видаю книжку, але й гадки не маю, як на цьому заробити.

Юрій КУЧЕРЕНКО, головний спеціаліст відділу сприяння утворенню ОСББ Черкаського міськвиконкому:

— Є декілька питань. Чи маєте, пане Президенте, якийсь план покращання життя пересічних громадян країни? Або інше питання — що робити з олігархами? Чи дуже просте питання — що взагалі робити далі?

Іван ВАРЧЕНКО, депутат Харківської обласної ради:

— Якщо спробувати поставити Президентові конструктивне питання, то воно було б таке: «Коли він добудує Межигір’я і нарешті матиме можливість подумати про Україну? Чи вистачило йому три роки на те, щоб це зробити?». Якби я вважав, що Президент бажає країні добра, та хотів би йому допомогти, то запитав би: «Чи читає він новини, де майже щодня йдеться про вбивства підприємців та громадян? І чи він усвідомлює, що його президентство буде асоціюватися і пов’язуватися саме з розгулом безправності й беззаконня в Україні?». Але я розумію, що цю людину навряд чи можна виправити, тому я маю поки що єдине запитання: «Чи готує він для себе та своєї родини запасні аеродроми, де він шукатиме політичного притулку 2015 року, і чи є зараз країни, які готові його прийняти? Якщо є, нехай назве їх». Я вірю в дієвість законів стиснутої пружини та маятника.

Ігор РАССОХА, координатор громадського руху «Зелений фронт», Харків:

— Нещодавно в Закарпатті оголосили про ліквідацію централізованого теплопостачання, внаслідок чого витрати газу зменшилися на 40 відсотків по Закарпатській області. Чи існує програма ліквідування централізованого теплопостачання по всій Україні, аналогічна до Закарпатської? Що особисто зробив Президент, щоби зменшити витрати газу в Україні? Бо якщо навіть у Закарпатті, де немає великих міст, цифра склала 40 відсотків, то на Харківщині це було б ще ефективніше! Чому зараз, замість програми відмови від централізованого теплопостачання, наш Кабмін максимально ускладнює пересічним громадянам перехід на автономне опалювання?

Сергій ДАЦЮК, консультант корпорації стратегічного консалтингу «Гардарика»:

— Чому Президент досі не подав у відставку? Що ще можна запитати в людини, яка не відповідає своїй посаді.

Володимир БАРАНОВ, пенсіонер, Севастополь:

— Я давно вже хочу запитати, просто не маю такої можливості, і от сьогодні, користуючись такою нагодою, нарешті запитую: Шановний пане Президенте, скажіть, будь ласка, коли нарешті буде виконано Вашу передвиборчу обіцянку — «покращання життя вже сьогодні»? Станом на сьогодні український народ бачить, що покращання вже відбулося, але відбулося воно для багатіїв, а коли ж кожен громадянин відчує реальне покращання? Коли це відчує лікар, учитель, бібліотекар, працівник культури, власне, коли це відчує Ваш виборець, який обрав Вас Президентом — у нашому місті таких багато. Скажіть, будь ласка, коли закінчиться безлад у державі? Невже це так складно голосувати власною карткою? Вікторе Федоровичу, наведіть, будь ласка, лад у державі!

Валентина ЗАХАРОВА, операційна сестра, Севастополь:

— Шановний Вікторе Федоровичу, скажіть, будь ласка, коли санітари отримуватимуть оздоровчі виплати? Операційним сестрам почали платити оздоровчі тільки з минулого року (хоча в Києві це було вже давно, в Сімферополі — давно), але санітари їх не отримують. Але ж вони працюють разом з нами! Вікторе Федоровичу, станом на сьогодні в Україні немає жодної молочної кухні, складається враження, що нашій державі не потрібні здорові громадяни. Сьогодні це дійсно проблема для всіх матерів. Скажіть, будь ласка, коли держава почне турбуватися про здоров’я своїх громадян і поверне молочні кухні? Страхова медицина — це єдиний спосіб знищити корупцію в медицині. Вікторе Федоровичу, скажіть, будь ласка, коли в Україні з’явиться страхова медицина?

Надія ТЕТЯНКО, вчитель російської мови і літератури, Севастополь:

— Вікторе Федоровичу, скажіть, будь ласка, коли професія вчителя стане в нашій країні престижною, власне, коли держава докладе максимум зусиль для цього?

Остап КРИВДИК, політолог, Київ:

— Я маю до Януковича світоглядне питання: що він думаю про смерть? Як він, як християнин, готується до своєї смерті?

Людмила КОВТОНЮК, студентка, Севастополь:

— Пане Президенте, скажіть, будь ласка, що таке справедливість у Вашому розумінні?

Христина КСЕНЖОПОЛЬСЬКА, вчитель польської мови Миколаївського обласного товариства поляків:

— Коли Україна збирається вступити до ЄС і чи планує взагалі вступати до ЄС?

В'ячеславЧИЧЕНІН, редактор Інтернет-видання mk.mk.ua, Миколаїв:

— Мене цікавить, наскільки Президент задоволений ходом реформ. Наскільки він зацікавлений у їх проведенні і чи немає бажання від них відмовитися?

Христина СИНИЧКІВ, випусковий редактор на телеканалі ТАК-ТV, Миколаїв:

— Шановний Вікторе Федоровичу! Мене звати Хрстина Синичків, мені 22 роки. Проживаю я в місті Миколаєві, працюю випусковим редактором на телеканалі ТАК-ТV. Уже другий рік поспіль на нашому телеканалі реалізовується проект "Чи легко бути молодим", в рамках якого ми зустрічаємося з учнями провідних загальноосвітніх навчальних закладів міста та намагаємося знайти відповіді на ті питання, які сьогодні турбують молодь, що стоїть на порозі вибору професії та свого становлення як особистості та громадянина країни. Творчий колектив, що займається реалізацією даного проекту, спостерігає сумну статистику: майже 80% дітей бажають поїхати з країни. Вікторе Федоровичу, яким чином Ви як голова держави, та уряд країни можете посприяти тому, щоб українці хотіли жити та працювати в своїй країні, а не тікати з рідної землі?

Анна ЧЕРЕВКО, «День»; Наталія МАЛІМОН, «День», Луцьк; Тетяна КОЗИРЄВА, «День», Львів; Вікторія КОБИЛЯЦЬКА, Черкаси; Альона СОКОЛИНСЬКА, Харків; Катерина ІВКОВА, Севастополь, корпункт «Дня» в Миколаєві