Школа в школі,

У Криму ухвалили рішення збільшити кількість двомовних шкіл. Як повідомив днями міністр освіти автономії Олександр Глузман, у цьому навчальному році Міністерство освіти Криму створило близько 25 шкіл з українською та російською мовою навчання. Раніше йшлося про 15 українських шкіл. За словами міністра, від батьків не надійшло жодної заяви з приводу відмови у навчанні їхніх дітей українською мовою. Цього року школи підготувалися до навчання значно краще, ніж минулого. Якщо раніше навчальний рік починали з сотнями вчительських вакансій, то зараз у Криму не вистачає лише 20 учителів. Хоч сприяло цьому не стільки збільшення підготовки вчителів, скільки скорочення кількості учнів — у Криму кількість школярів скорочується щорічно на 12 тисяч чоловік, і цим скористалися для надання школам різноманітного мовного характеру.

Крим за останні роки переживає складні демографічні процеси, і реформування системи освіти стає все більш актуальним завданням. Проблема мов у освіті за значущістю і за складністю виходить на перше місце. Навіть згідно з переписом 2001 року в Криму поменшала частка слов’янського населення, в той час як у 6,4 разу зросло число кримських татар, у 4,6 разу — узбеків, на 73 відсотка зросло число азербайджанців, які мешкають у Криму. Число євреїв у Криму за останні 12 років поменшало на 70 відсотків, у той же час прогресує імміграція вірмен, які сьогодні входять до десятки найбільш численних національних груп Криму.

Міністр освіти Криму Олександр Глузман говорить, що міністерство послідовно вирішує завдання забезпечення державної мовної політики в сфері освіти. 2004 року Верховна Рада Криму ухвалила постанову «Про програму розвитку та функціонування української мови в Автономній Республіці Крим на 2004—2010 роки», в реалізації якої задіяно різні міністерства та відомства, органи виконавчої влади та місцевого самоврядування. Для гармонізації освітніх інтересів і можливостей представників різних національностей, що проживають у автономії, міністерством освіти ще 1996 року було розроблено єдину Програму формування та розвитку мережі шкіл з українською і кримськотатарською мовами навчання, шкіл і класів із двома мовами навчання. На підставі цієї програми, затвердженої Радою міністрів АРК на 1997—2004 роки, при щорічному аналізі національного складу учнів і опитуванні батьків у регіонах вирішувалося питання про відкриття шкіл з українською та кримськотатарською мовами навчання.

Але, як показує досвід, найбільшу популярність у дітей і батьків здобули школи з 2-3 мовами навчання: в діючих школах із російською мовою навчання створювалися класи, де діти вчилися українською та кримськотатарською мовами. Такі класи створювалися вже при наявності 8 заяв батьків у міських школах і 5 — в сільських. Невелике число учнів дозволяло вчителеві якісніше працювати над поповненням словникового запасу, засвоєнням мови. Про привабливість такої форми реалізації конституційного права людей на вибір мови навчання своїх дітей свідчить істотне зростання числа таких класів: 2002—2003 навчального року було 264 таких класи, 2003—2004 навчального року — 361 клас, 2004— 2005 навчального року — 434 класи. Школи з декількома мовами навчання стали справжнім «порятунком» у маленьких населених пунктах, де школа — одна на всіх.

Безперечно, міністерство насамперед підтримує створення таких шкіл, де всі учні навчаються українською мовою. Такі школи є справжніми методичними центрами, забезпечують учням мовне середовище, формують позитивний імідж української мови та української культури, випускники цих шкіл значно частіше і легше вступають до престижних ВНЗ України, де і вступні іспити, і викладання ведеться державною мовою. Значного розвитку в Криму набули класи з поглибленим вивченням української мови та літератури, яких сьогодні створено 173, а також профільні класи української філології — 119 класів. Минулого навчального року в них навчалося 14787 учнів. Значне місце приділяється і російській мові, досі в загальноосвітніх школах російською мовою навчається 93,9 відсотка школярів.

З року в рік збільшується й число кримськотатарських шкіл, яких сьогодні вже 14. З нинішнього навчального року стає до ладу ще одна нова кримськотатарська школа в селищі Каменка під Сімферополем. Кримські татари в переважній більшості бажають, щоб їхні діти вчилися в школах з українською мовою навчання, оскільки це відкриває перспективи для подальшого навчання у ВНЗ України. Однак вони вимагають, щоб для збереження національної культури початкова національна школа була на основі кримськотатарської мови навчання. Про проблеми організації навчання кримськотатарською мовою розповіла на прес-конференції в Сімферополі голова Асоціації кримськотатарських працівників освіти «Мааріфчі» Сафуре Каджаметова. Асоціація «Мааріфчі» звернулася до Міністерства освіти Криму з проханням надіслати Управлінням освіти інструктивного листа «Про особливості викладання кримськотатарської мови в загальноосвітніх школах з російською мовою навчання». Річ у тім, що Асоціація вимагає, щоб кримськотатарська мова, яка 2004—2005-го навчального року в багатьох кримських школах вивчалася не як предмет, а на основі індивідуально-групового чи факультативного вивчення, 2005—2006-го навчального року вивчалася як обов’язковий предмет, щоб уроки мови були обов’язковими для всіх кримських школярів. Оскільки до війни в КрАРСР функціонувала 371 кримськотатарська школа і 55 російськомовних і шкіл з двома мовами навчання, то національні вчительські кадри тоді готували Ялтинський, Тотайкойський, Бахчисарайський татарські педтехнікуми, Сімферопольський педінститут. Сьогодні ж близько 87 відсотків дітей кримських татар навчається в російськомовних школах, тому асоціація «Мааріфчі» стурбована швидкими темпами мовної асиміляції, яка почала набувати загрозливих розмірів для національної ідентичності. Тому асоціація «Мааріфчі» звернулася до Міністерства освіти та науки Криму з проханням реорганізувати Сімферопольське педучилище на Кримськотатарський вчительський інститут, про надання 75 загальноосвітнім школам з російською мовою навчання, на базі яких функціонують 172 класи з кримськотатарською мовою навчання, офіційного статусу «Школа з двома мовами навчання». На думку Сафуре Каджаметової, школа з двома мовами навчання має стати школою в школі, де рівнобіжно розвиваються дві системи освіти. Асоціація вимагає також розглянути питання про надання статусу «Школа з кримськотатарською мовою навчання» школам, які побудовано за рахунок бюджету Рескомнацу в місцях компактного проживання кримських татар.