Скарб із вулиці Руської

Нещодавно мешканці кількох висотних будинків «спального» мікрорайону наприкінці вулиці Руської в Чернівцях мимоволі опинилися в епіцентрі явища, відомого з белетристики як «золота лихоманка». Річ у тім, що на пустирищі навпроти висоток, де планується облаштування дитячого майданчика, серед будівельного сміття за випадкових обставин було знайдено… справжній скарб золотих монет, загорнутих у зітлілу тканину.

Знахідку виявив підліток, який мешкає в одній із прилеглих до пустиря висоток. За словами очевидців, він знайшов близько 150-ти золотих монет, доля яких залишається невідомою. Він же й розповів про свою удачу одноліткам, які влаштували на пустирищі справжній Клондайк. До пошуків скарбів долучилися десятки підлітків та їхніх батьків і знайомих, зокрема з довколишніх сіл. Декому таланило більше, декому менше. Загалом було знайдено понад дві сотні монет, хоча називаються й більші цифри. За свідченнями мешканців квартир із вікнами «з виглядом на Клондайк», пошуки проводилися практично безперервно, навіть уночі, при світлі пересувних електроламп.

Про знахідку повідомили співробітників Буковинського центру археологічних досліджень при ЧНУ ім. Ю.Федьковича. Як вдалося з’ясувати науковцям, основну масу монет складали п’ятирублевики останнього російського царя Миколи II 1898— 1900 рр. (вагою 4,3 г із високим вмістом щирого золота). Більшість монет були нібито розпродані скарбошукачами за безцінь — по 20—50 гривень, тоді як справжня ціна таких нумізматичних і історичних пам’яток є набагато вищою. За приблизними підрахунками, які, сподіваємося, найближчим часом уточнять правоохоронні органи, загальна вартість скарбу складає щонайменше 50—60 тисяч гривень.

А втручання органів правопорядку тут неминуче. Адже, згідно з чинним законодавством, усі знайдені в землі коштовності належать державі, і приховування та привласнення таких знахідок веде до кримінальної відповідальності. Стаття 343 так визначає правовий статус скарбу: «У випадку виявлення скарбу, який є пам’яткою історії й культури, право власності на нього здобуває держава. Особа, яка виявила такий скарб, має право на отримання від держави винагороди в розмірі до двадцяти процентів від його вартості на момент виявлення, якщо вона негайно повідомила міліцію чи орган місцевого самоуправління про скарб і передала його відповідному державному органові чи органу місцевого самоврядування».

Однак окрім матеріальної вартості, згаданий скарб становить і значну історичну та культурну цінність. Адже він є своєрідним свідком бурхливих подій, які призвели до його заховання. Тож природно постає запитання: за яких обставин було заховано скарб із вулиці Руської? Будівельне сміття, серед якого його було знайдено, привезено з розваленого будинку, що стояв на одній зі старих чернівецьких околиць. Отже, мешканці чи, найімовірніше, мешканець будинку заховав свої коштовності в зв’язку з особливими обставинами, а потім якась драматична колізія, можливо, нагла смерть чи загибель, завадила власникові скарбу забрати його зі схованки. Можемо висунути з цього приводу принаймні кілька версій, які поділяє директор Буковинського центру археологічних досліджень, доцент ЧНУ Сергій Пивоваров. Власниками скарбу могли бути чернівчани єврейського походження, які приховали його перед загрозою переслідувань та погромів, що відбувалися в краї під час двох світових воєн. На певні припущення наштовхує і знахідка в районі «золотої лихоманки» жетона сигуранци (таємної румунської поліції) з датою 1939 р. Якщо цей жетон був справді серед речей скарбу, то його власником міг бути агент таємної поліції, причетний до переслідувань чернівецьких євреїв і організації гетто в роки Другої світової війни, який потім був справедливо покараний. На жаль, розпорошення скарбу, по суті, його розкрадення безповоротно знищило цей документ нашої історії і не дозволяє розгадати ще одну чернівецьку таємницю.

Ажіотаж довкола скарбу, на жаль, не вщухає й досі. Коли ми залишали місце знахідки, нам назустріч трапився гурт дівчаток із сапкою в руках...