Славу знайшла слава
Співати В'ячеслав почав з трьох років. Закінчив музичну школу за класом віолончелі. Потім захопився грою на фортепіано і гітарі. Здавалося, тепер пряма дорога до консерваторії. Та ба! Слава вступає... до медичного училища. Успішно його закінчує. Здобуває диплом фельдшера і на два роки йде в армію. Служить в «королівських» військах — будбаті, в далекому гарнізоні Архангельської області. Про цей період Хурсенко згадує з посмішкою. Допомогло захоплення важкою атлетикою. Досі без напруження лежачи віджимає 110 кг. «Діди» його не чіпали. Саме в армії він почав писати пісні. Виконавши свій громадянський обов'язок, повернувся до рідного Луцька. Працював у Волинській філармонії. На фестивалі «Червона рута-92» виборов друге місце. Перший час ним опікувався музичний керівник «Світязя» Дмитро Гершензон.
Кілька разів В'ячеслав ішов з філармонії, виступав у ресторанах Луцька. Ці зигзаги долі пояснює просто: годувати сім'ю якось треба. Мало хто знає, що Василя Зінкевича Хурсенко вважає своїм «хрещеним батьком» на естраді. Той активно заохочував його письменництво. Так, популярна пісня «Соколята» була написана за 40 хвилин і призначалася для Василя Івановича. Щоправда, він її в репертуар узяв, але виконувати не поспішав. В'ячеслав почекав трохи і записав власний варіант. Пісня сподобалася, почала займати перші рядки в хіт-парадах. На неї записаний кліп. Співак запропонував кілька своїх авторських пісень до репертуару Павла Зіброва і Таї Повалій.
В'ячеслав уже підготував перший альбом пісень в цифровому записі. До нього увійшла і «Сповідь», за яку Хурсенко власне і отримав Гран-прі «Пісенного вернісажу». Склав пісню десять років тому, але жодного разу не виконував. Вважав, що в 22 роки її рано співати. Тепер зробив нове аранжування. Журі і публіка прийняли пісню чудово. Схоже, народився новий шлягер.
