Слідами трагедії в Одесі

Після пожежі в одеському таборі «Вікторія» батьки дітей нашого класу планують зустрітися з директором школи. Вони хочуть з’ясувати — а як у закладі з пожежною безпекою? Цього року у школі навчається рекордна кількість дітей — 900. Щомісяця батьки здають сто гривень у фонд школи. Тому маємо право знати, як вона дбає про безпеку наших дітей.

ТРАГЕДІЇ ВИПЕРЕДЖАЮТЬ ПЕРЕВІРКИ

Зараз у розпалі процес пошуку винних у пожежі в одеському таборі (детальніше про це «День» писав у матеріалі «Страшні уроки одеської трагедії», № 165 за 19 вересня 2017 року). Вогонь забрав життя трьох дівчаток. Відповідальність має бути неминучою. Та поки всі кидаються перевіряти школи, садочки та інші навчальні заклади в регіонах. Так, київський міський голова Віталій Кличко доручив своєму першому заступникові Геннадію Плісу організувати перевірку відповідальними службами всіх закладів освіти і дитячих установ на дотримання правил пожежної безпеки і забезпеченість необхідними засобами пожежогасіння. До слова, у вестибулі нашої школи, на видному місці, уже в понеділок з’явилися пожежні драбини та вогнегасники.

Та після бійки кулаками не махають. Якщо йдеться про безпеку дітей, усі служби, правила та системи повинні працювати на випередження. До речі, вам ситуація в Одесі нічого не нагадує? «День» писав про те, як у школі Василькова рік тому під час уроку обвалилася стіна. На щастя, тоді обійшлося без жертв. Після інциденту міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадій Зубко обіцяв перевірити всі аварійні школи країни. На жаль, про результати перевірки нічого невідомо. А тримати під контролем потрібно безпеку абсолютно всіх навчальних закладів, і не лише після трагедій. Тепер усі кусають лікті, звинувачуючи тих, хто надавав чи розкрадав одинадцять мільйонів гривень, передбачених на пожежну сигналізацію табору «Вікторія».

ПОРУШЕННЯ У КВАДРАТІ

Як виявляється, розкрадені кошти — це не єдине порушення в навчальних закладах. Про них зараз розповідають батьки в соцмережах. Черкащанин Дмитро Шакін розповідає на своїй Facebook-сторінці, що у школі №17, найбільшій у місті, директор під час навчального року зачинив центральний вхід чотириповерхової будівлі початкової школи на ремонт, залишаючи відкритим лише половину бокового запасного виходу. Як додає чоловік, пожежна інспекція міста ігнорує таке порушення. Жителі Одеси доповнюють, що в місцевій ЗОШ №1 теж відчинена лише одна половинка дверей запасного виходу.

Але це грубе порушення «Правил пожежної безпеки для навчальних закладів та установ системи освіти України», затверджених Міністерством освіти і науки. Захаращувати аварійні входи-виходи і загалом шляхи евакуації під час перебування школярів на навчанні — не можна. Також у правилах прописано, що перед початком навчального року всі заклади мають проходити перевірку відповідними комісіями, до складу яких входять представники органів державного нагляду у сфері пожежної безпеки. Тобто комісія повинна сказати — чи готова школа або дитсадок до нового навчального року, зокрема в контексті безпеки. Одеський табір така комісія перевіряла на початку літа, зауваження стосувалося якраз відключеної пожежної сигналізації. До речі, васильківську школу теж перевіряла така інспекція. Вона не виявила жодних порушень.

Є ще одна небезпека, яку, на жаль, не регулюють жодні правила. «Після трагедії в Одесі виникла думка, тривожна, — пише у Facebook Олександр МІРОШНИЧЕНКО, киянин, режисер. — Усі самостійні ремонти зроблені батьками шкіл. За свій кошт і з матеріалів, які закуповуються самостійно. Без жодного контролю. Токсичні фарби, горючі лінолеуми, пожежонебезпечні лампи. Усе начебто для дітей. Самим пофарбувати, самим відремонтувати, самотужки встановити. За свій кошт. І директору легше та приємніше. Тільки от, не приведи Господи, щось станеться — хто відповідальність буде нести? І близько батьки не повинні підходити до всіх цих ремонтів. Лише контролювати й вимагати виконання робіт тими, хто вміє і несе відповідальність».

БАТЬКИ-КОНТРОЛЕРИ

Справді, батьки повинні виконувати функцію наглядачів та співучасників навчального процесу. Співголова громадської організації «Точка росту: освіта і наука» Світлана БЛАГОДЄТЄЛЄВА-ВОВК наголошує, що за новим законом «Про освіту» передбачений правовий механізм контролю за пожежною безпекою в навчальних закладів саме з боку батьків. Передусім, якщо при школі вже працює наглядова рада, варто вимагати від неї перевірки пожежної безпеки та контролю ситуації загалом. До цієї комісії можна залучити спеціалістів пожежних служб. Рада повинна відзвітувати про виявлені порушення чи їхню відсутність, а також представити план розв’язання проблеми, протягом якого часу це буде зроблено та чиїм коштом.

Інший шлях, у разі відсутності наглядової ради, — звернутися до засновників школи, а це місцеві органи влади, із запитом на проведення перевірки пожежної безпеки. Також громадяни можуть писати скарги до місцевих освітніх департаментів за фактами порушень, які зафіксували в навчальних закладах. Якщо таку інформацію не буде перевірено, потрібно звертатися до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, щоб він примусив місцеву владу відреагувати на скарги громадян.

«Я сама була свідком схожої ситуації 2013 року в Національному педагогічному університеті імені Михайла Драгоманова, — додає Світлана Благодєтєлєва-Вовк. — У гуртожитку сталися загорання щитка і задимлення приміщення. Багато студентів отруїлися газом, бо було важко вийти з дев’ятиповерхового гуртожитку, а запасний вихід був забитий цвяхами. Тоді ніхто і не почухався. Це теж було вночі, як в одеському санаторії, і в місці проживання учасників освітнього процесу. Мені здається, на гуртожитки, дитячі садочки та інші подібні заклади треба звертати увагу насамперед. Ситуація особливо небезпечна, коли люди перебувають у стані сну. Після одеської трагедії парламентарі та місцеві органи влади мають прописати в бюджеті на наступний рік фінансування пожежної безпеки в навчальних закладах».

НОВІ НОРМИ — НОВІ РИЗИКИ?

Ще один ризик, фактично, закладає Міністерство регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ. Відомство планує змінити державні будівельні норми, зокрема — дозволити розміщувати школи та садочки на перших поверхах висоток. Експерти у сфері містобудування вважають, що робити це не можна, оскільки висотні будинки часто зводяться з низкою порушень, із матеріалів, які не відповідають містобудівним нормативам, техніці безпеки та пожежним нормам.

«Така загроза справді існує, особливо якщо використовуються пінопласт, алюміній чи пластик, які можуть горіти, — погоджується архітектор Олег ГРЕЧУХ. — Плюс — недостатня кількість пожежних драбин для висотних будинків. Якщо до такого будинку додаються вбудовані приміщення, це може ускладнити ситуацію. Але є багато прикладів, коли на перших поверхах працюють поліклініки чи інші громадські заклади, де, наприклад, перебувають люди з особливим потребами, яких складно евакуювати навіть у нормальному  режимі роботи. Крім того, потрібно зважати на загальний безлад у сфері будівництва. Якщо додати до нього лібералізацію норм — коли і так порядку мало, то ризиків побільшає. Одним документом цього не вирішиш. Але все залежить від людей, усвідомлення, яку відповідальність вони несуть за свої дії».