СЛОВНИК СУЧАСНОЇ КУЛЬТУРИ
АКЦІЯ — узагальнююча назва для всіх видів дії в актуальному мистецтві й політиці, таких, як перформенс або хепенінг. У А. змістом і формою художнього твору стає жест, провокація й реакція публіки. Перші ідеологічно обгрунтовані А. здійснювали футуристи й дадаїсти в 1910 — 1920 рр., трохи пізніше — сюрреалісти. Після війни А. була взята на озброєння політико-культурною організацією «Ситуаціоналістський інтернаціонал» у Франції, а з настанням 1960-х цей спосіб маніфестування увійшов до повсякденного життя будь-якого радикала, що поважає себе. У мистецтві, крім масового поширення перформенсів і хепенінгів, це привело до появи такого напрямку, як живопис дії (найбільш яскраві представники — Дж. Поллок, Ів Клейн, Р. Мазеруелл, Ж. Матьє, японська арт-група «Гутай»). Остання ставить у центр уваги не закінчений витвір або об’єкт, а сам процес живопису, спосіб роботи художника, його жести перед полотном. Для створення картини тут використовуються різні, часом найнесподіваніші предмети, пензлик може бути замінено й людським тілом самого художника або натурника. Органічною частиною А. є текст: просторові коментарі в художників, прокламації в політиків, маніфести й у перших, і в других.
З легкої руки ситуаціоналістів А. зайняла помітне місце й у політичній практиці, помітно потіснивши більш звичну форму багатолюдної демонстрації. Багато А. протестантів, незалежно від їхніх переконань, часто виглядають як артистичні дійства. Мета подібної театралізації — викликати якомога ширший відгук у ЗМІ й соціумі малими силами, за рахунок продуманої режисури; політичні акціоністи звертаються не стільки навіть до громадської свідомості або переконань глядачів, скільки до їхнього естетичного відчуття або просто почуття гумору. Саме завдяки точним і ефектним А. в другій половині 1980 рр. досягла феноменальної популярності українська організація «Промені Чучхе»; А. «кулінарного тероризму» дозволяють, незважаючи на репресії з боку влади, утримуватися в центрі уваги Націонал-більшовицької партії в Росії.
Жах, неподобство або захоплення, краса тих чи інших А. — суть нескінченні акти одного й того самого соціокультурного трагіфарсу, покликаного спровокувати, хай короткочасний, збій у набагато могутнішому й сумовитому спектаклі повсякденності.
