«Софію» врятовано. Від нових варварів. Тимчасово?

Цьогорічної сесії Комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, що відбувається у Стамбулі з 10 до 20 липня, Україна чекала з неабияким острахом. Національному заповіднику «Софія Київська» загрожував так званий чорний список. Торік Київ отримав від міжнародної організації чітку рекомендацію: знизити поверховість новобуду на вулиці Олеся Гончара,17—23, що знаходиться у буферній зоні заповідника, інакше святиню позбавлять статусу пам’ятки ЮНЕСКО. Міський голова столиці Віталій Кличко пообіцяв виконати рішення, але до сьогодні нічого не змінилося.

Однак Києву вдалося зберегти святиню у міжнародному списку, по суті, місто вскочило в останній вагон потяга, що відходить. 14 липня на засіданні Комітету всесвітньої спадщини розглядалось українське питання. Задовго до сесії був готовий проект рішення міжнародних експертів, у якому рекомендувалося включити Софію до списку пам’яток, що перебувають під загрозою знищення (це й є так званий чорний список). Того ж дня на сесії Київради депутати, випереджаючи винесення вердикту ЮНЕСКО, підтримали проект рішення про ультиматум до забудовника — тепер він має понизити поверховість до 25 метрів, тобто розібрати мінімум два поверхи. Якщо цього не зроблять за місяць, Київрада розірве договір оренди земельної ділянки, що унеможливить завершення будівництва.

СКАНДАЛЬНА НОВОБУДОВА НА ВУЛИЦІ ГОНЧАРА, 17—23 / ФОТО АРТЕМА СЛІПАЧУКА / «День»

Таким чином Київрада дала сигнал ЮНЕСКО, що попередню рекомендацію організації враховано. Міжнародні експерти це почули, і Софія залишилась у переліку об’єктів всесвітньої спадщини.

НЕПОХИТНИЙ ІНВЕСТОР

Правда, через рік Києву доведеться знову звітувати, що реально зроблено для порятунку пам’ятки, а з цим буде непросто. Напередодні розгляду питання із Софією в Стамбулі компанія-забудовник ТОВ «Інвестиційно-будівельна група» провела у столиці прес-конференцію. «День» раніше спілкувався з одним з інвесторів -Олександром Дубровим. Він вперто переконував, що, яке б рішення не ухвалила Київрада, нічого не зноситимуть, адже мають необхідні дозволи саме на дев’ятиповерховий будинок. Компанія навіть запрошувала представників ЮНЕСКО для огляду об’єкта та отримала висновок, що жодних порушень при зведенні елітного житлового комплексу немає, і для Софії не існує жодних небезпек. Ця сама риторика пролунала і на зустрічі з журналістами.

Щодо візиту експертів ЮНЕСКО на об’єкт, то такий справді був 2012 року. Та чомусь це був лише один  фахівець від російського представництва, і не коректно вважати його слова висновками всієї організації. Активісти громадської організації «Андріївсько-Пейзажна ініціатива» отримали відповідь від сектора культури Центру всесвітньої спадщини, де йдеться, що ЮНЕСКО не давала жодного звіту чи схвалення по проекту на Гончара, 17—23.

ДОЗВОЛІВ НА БУДІВНИЦТВО НЕМАЄ

Та компанія наголосила, що, у разі появи рішення Київради про зниження поверховості, звернуться до Національного антикорупційного бюро — мовляв, є з чим. Така тактика не нова для забудовника — з 2007 року, коли тільки почалося скандальне будівництво, компанія відбивала у судах будь-які звинувачення громадськості щодо незаконності об’єкта. Часто судді виносили рішення на користь інвестора, ігноруючи порушення у видачі дозволів на будівництво. Певно, компанія сподівається на повторення такого сценарію з НАБУ.

Порушень у забудовника вистачає. Останнє Київрада знайшла якраз напередодні сесії ЮНЕСКО. Державна архітектурно-будівельна інспекція повідомляє, що на запит мерії перевірила документи забудовника та «виявила порушення містобудівного законодавства, зокрема, що замовник здійснив корегування проекту будівництва без отримання вихідних даних на проектування (планувалося зведення будинку на 41, а потім на 33 метри заввишки, при тому, що дозволена максимальна висота — 27 метрів. — Авт.). За результатами перевірки інспекція анулювала дозвіл на будівництво».

ВИКЛИК ДЛЯ СТОЛИЧНОЇ ВЛАДИ

Боротьба за збереження Софії у списку ЮНЕСКО не завершується. Заступник голови Київської міської державної адміністрації Олексій Резніков, перебуваючи у Стамбулі, зазначив, що експерти винесли ще одну рекомендацію — навести лад у буферній зоні та очистити її від зовнішньої реклами. З цим місто боротиметься, розробляючи концепцію розміщення зовнішньої реклами.

Також ЮНЕСКО невдоволене появою хмарочосу на Кловському узвозі,7А висотою 162 метри, що псує панораму Києво-Печерської лаври (нагадаємо, вона та Софія внесені до списку пам’яток під одним номером). Олексій Резніков зазначив: «До цього є питання. Але більше — до розуму забудовника. Кловський узвіз не в буферній зоні, але як будувати таке — незрозуміло».

Головне завдання для Києва — компромісами чи силою змусити забудовника знизити висоту об’єкта на Гончара,17—23. Новобуд майже завершено, зі слів Олександра Дубрового, залишилося перекрити дах та виконати фасадні роботи. Чи погодиться забудовник розбирати два поверхи на фінішній прямій? Бажання відбити вкладені гроші очевидне, адже більшість квартир через скандальність об’єкта досі не розпродана. Компанія мала борги перед кредитором, «ВТБ-банком». Утома від конфліктів із містом та активістами відіграє свою роль. На компроміси інвестор не погоджується. Міська влада має докласти неабияких зусиль, щоб врешті поставити крапку в цій справі.

ХРОНІКА ЗАГРОЗ

1169 — Київ захопив і зруйнував володимиро-суздальський князь Андрій Боголюбський, забрав із Софії всі золоті речі, церковні реліквії, зокрема ікону Пресвятої Богородиці.

1203 — під час боротьби за місто з Романом Мстиславичем собор пограбовано дружиною Рюрика Ростиславовича та союзними йому половецькими кланами.

1240 — під час зруйнування Києва ханом Батиєм Софійський собор встояв, але був пошкоджений і пограбований.

1697 — велика пожежа знищила дерев’яні будівлі Софійського монастиря.

1934 — територію Софійського монастиря оголосили Державним історико-архітектурним заповідником. Комуністичний уряд заборонив служіння в соборі. Всі золоті та срібні речі (царські ворота, ікони, срібні кадила, свічники, церковні ризи, книги) забрано, позолочені іконостаси розібрано, золото здерто, решту — спалено.

У вересні 1941-го, за свідченням колишнього завідувача Софійського заповідника Олексія Повстенка, більшовики намагалися замінувати та підірвати собор, але німецькі сапери запобігли цьому.

1943 — за гітлерівської окупації Києва експонати Софійського архітектурно-історичного музею розграбовано, частину дорогих ікон, фотоархівів вивезли до Німеччини.