Соєве питання
Не так давно на прилавках продуктових крамниць і супермаркетів з’явилася досі невідома для українців страва — соя. Разом з тим з’явилося й безліч публікацій, в яких спочатку соя виступала як панацея від усіх хвороб, а потім навпаки — причиною тих же хвороб. Щоб розібратися в «соєвому» питанні, «День» вирішив звернутися до виконавчого директора фірми «Паритет- інк», котра займається виробництвом напівфабрикатів із сої, Тетяни Серги.
— Соя містить натуральний рослинний білок, який засвоюється організмом набагато краще, аніж м’ясний. На Заході зараз спостерігається стабільна тенденція: зменшується попит на м’ясні вироби і при цьому різко збільшується на соєві. Щоб такий аспект «вестернізації» не торкнувся України, дехто спробував впливати на масову свідомість. Соя — унікальне джерело високоякісного білка, причому його біологічна цінність приблизно вдвічі вища, аніж у інших рослинних білків, а засвоюваність вища, аніж у білків рослинного походження. Окрім того, в цьому продукті є харчові волокна, які є «зубною щіткою» для шлунково- кишкового тракту. Вона не містить холестерину, а в дуеті з м’ясом відтягає його на себе. Ідеальне співвідношення — 60% м’яса і 40% сої. Тоді той холестерин, який знаходиться в м’ясі, стає практично нешкідливим, а додатково ще відбувається профілактика серцево-судинних захворювань, цукрового діабету, ниркових та онкологічних захворювань. У багатьох країнах, наприклад, у Японії та США, сою включено до програми радіаційного захисту населення, а в Ізраїлі рекомендують вживати щодня по 40 грам сої. Тут вона випускається навіть у вигляді порошку — для тих, хто не любить страви з сої. Якщо подивитися на Схід, де її споживання є традиційним, то там онкологічні захворювання зустрічаються набагато рідше, а тривалість життя є довшою. Окрім цього, у східних дівчат практично не виникає проблем з фігурою. Дієти, засновані на соєвих продуктах, є дуже ефективними, оскільки соєвий текстурат практично не містить жиру, але, в той же час, є дуже поживним.
В Україні створено національну програму з розвитку соєвого ринку. Якщо вона почне діяти, ми зможемо додавати сою до продуктів харчування для дітей. Адже не є таємницею, що зараз дуже багато дітей-алергиків, які не засвоюють молоко. У цьому випадкові його можна було б замінити соєвим, а також додавати сою до сухих сумішей для дітей. Це було б дуже корисним при нинішній екологічній ситуації. Діти, які отримують сніданки в школі безкоштовно, можуть разом з ними отримувати і склянку соєвого молока. Але, в той же час, не треба перегинати палицю. Все повинне бути збалансованим. М’ясо є так само необхідним для нашого організму, просто має бути міра його споживання.
Купуючи соєві продукти, необхідно пам’ятати про підробки, керуючись відомою українською приказкою: «дешева рибка — погана юшка». Якщо говорять, що продукт якісний і корисний і при цьому він коштує 2-3 гривнi, то зрозуміло, що нічого якісного за таку ціну бути не може. Щоб переробити соєвий біб на той текстурат, який використовується для вживання людиною, необхідне дуже складне виробництво. Близько півмільярда доларів коштує справжній завод із технологічним процесом, який повністю забезпечує нешкідливість кінцевого продукту. Таких заводів у світі лише декілька — два в США, по одному в Данії, в Японії та Ізраїлі. Там із сої спиртом випаровуються ті інгредієнти, які не засвоюються людським організмом. Тому твердження, що соя — це кормова культура, а значить і дуже дешева, не має під собою реального підтвердження. Але, в той же час, якісні соєві напівфабрикати, які необхідно лише розморозити і засмажити або стушкувати (це залежить від продукту) за 5-8 гривень можна купити в багатьох торговельних підприємствах і супермаркетах.
