Спочатку «Софія» — потім «Пирогово»?

Музей народної архітектури і побуту «Пирогово» можна віднести до числа головних визначних пам’яток столиці. Оглянувши всі хати-експонати, звезені сюди з різних куточків України, за пару годин тут можна взнати і пережити практично всю країну. Недаремно музей «Пирогово» — єдиний з українських — входить до Європейської асоціації народної творчості.

Тим часом ураган теперішнього будівельного буму, схоже, докотився і до цих заповідних місць. На одній із містобудівних рад при Київраді розглядалися проект-схема розміщення і концепція розвитку генерального плану Державного музею народної архітектури і побуту. Ця робота Державного НДІ теорії та історії архітектури і містобудування уточнила межі, а також позначила місця проведення реставрації і можливого будівництва об’єктів, які входять до інфраструктури музею. У центрі біля ставків планується ліквідувати високі аварійні дерева, які зараз заважають візуальному сприйманню загальної панорами, і замінити їх кущами. Найближчим часом тут з’явиться нова експозиція — «Житнє поле», яка допоможе туристам відчути дух української глибинки. Ще на початку 90-х років було прийнято ухвалу розширити територію музею за рахунок відселення мешканців 35 будинків села Пирогово і передачі музеєві частини цієї ділянки. Поки що воно виконане лише наполовину. І якщо в міської влади знайдуться кошти, не виключено, що в недалекому майбутньому і мешканців, що залишилися також чекає переїзд.

Як відомо, межа музейних володінь проходить поруч із Голосіївським лісом і старовинним городищем. Ці об’єкти, як і вся експозиція, є пам’ятками національного значення. І проектувальники підкреслили необхідність делікатного ставлення до історії. Однак у своїй доповіді вони згадали про можливості будівництва малої поверховості, яке повинно «ховатися» в складках рельєфу місцевості, не порушуючи сприймання загальної панорами з основних видових точок. Саме ці слова викликали побоювання містобудівників: мовляв, ймовірно, що вже з’явилися впливові клієнти, які не проти купити тут ділянку землі і облаштувати приватну садибу. Про це архітектори напряму спитали директора музею Миколу Ходаковського. На це він відповів, що не раз до нього приходили представники приватних фірм із намірами побудувати на території музею автозаправку, спортивно-розважальний комплекс. І хоча музей не давав згоди співпрацювати з будь-якою приватною фірмою, на музейній території сьогодні з’явилася огорожа, «за якою щось будують». Бажаючі звести садибу наразі не зверталися. Але М. Ходаковський переконаний, що такі є. І побоювання за подальшу долю і благополуччя ввіреного йому об’єкта він цілком поділяє.

Проте, якщо враховувати практику сучасних забудов історичних місць Києва, така перспектива здається більш аніж ймовірною. Навіть Софійський заповідник у центрі міста не обійшло багатоповерхове сусідство, незважаючи на заперечення архітекторів. Що вже говорити про передмістя! До того ж, як зазначив глава Київдержекспертизи Анатолій Кармінський, колишню постанову про те, що територія села відійде музеєві, — ніхто не скасовував. Чи буде тут розширена експозиція і за які кошти — поки що не ясно. Зате відомо, що є будівельники, що націлюються саме на ці «складки рельєфу». А життя підтверджує, що обмежити власника землі при будівництві в поверховості споруди практично неможливо. І немає ніякої гарантії, що виниклі приватні споруди не понівечать природний ландшафт, що є, до речі, зоною, яка охороняється державою.

Микола Жариков, який очолював управління архітектури Києва в середині 80-х, згадав про те, що спроби самозахоплення цих ласих земель були ще за років його правління. Одного разу до нього надійшов сигнал: у селі Пирогово на охоронній території хтось будує двоповерхову будівлю. Після прибуття на місце з’ясувалося, що тут незаконно господарює директор Московського ринку. Тоді ж обговорювалася і можливість легальної забудови цих місць. Тут пропонували спорудити корпус обласної лікарні. Однак потім передумали. Вирішальним аргументом стала наявність неподалік міжобласного спецкомбінату «Радон», а на його території — підземного сховища радіоактивних відходів. Ймовірно, цей факт свого часу врятував Пирогово від навали дачників і любителів заміських резиденцій. Сьогодні ж, за словами провідного фахівця Інституту геохімії навколишнього середовища Валентина Скворцова, аналогічні «Радону» спецкомбінати є в шести областях України. На них звозять відходи медпідприємств та інших виробництв, пов’язаних із використанням радіоактивних джерел поза сферою ядерної енергетики. Лише з початку 90-х років радіоактивні відходи стали запаювати в металеві пенали і закопувати на глибину 10 метрів. У той же час, як вчиняли з ними раніше — нікому не відомо. Інститут постійно веде спостереження за сховищем: час від часу там виявляються сліди газу радону, що аж ніяк не небезпечно. У перспективі, відповідно до існуючої програми, всі захоронення радіоактивних відходів планується перенести до району Чорнобиля. Але для цього потрібні значні кошти, а тому швидкого втілення цього чекати не випадає.

Головний архітектор Києва Василь Присяжнюк, вважає за потрібне прописати чіткий режим використання охоронної території і рекомендувати Київраді накласти мораторій на виділення земельних ділянок у цьому районі. Днями директор музею «Пирогово» отримав усне запевнення міського голови Києва, що на будівництво в цій охоронній зоні накладено заборону.