Сумські сліпі шукають вихід із лабіринту

Залишитись без роботи нині ризикують 170 задіяних тут інвалідів, для яких УТОС — що рідний дім.

«Торік, — розповідає заступник директора підприємства Олександр Вода, — нам значну фінансову підтримку надав Фонд інвалідів. Він виділив кредит у сумі 50 тисяч гривень, завдяки якому вдалося розрахуватися з боргами із зарплатні, закупити матеріали для подальшої роботи. У поточному півріччі на потреби підприємства Фонд перерахував ще 50 тисяч гривень. Але постійно жити в борг, погодьтеся, складно. Необхідно підняти виробництво, зробити його прибутковим. А продукція, яку ми випускаємо тепер, надто малорентабельна і не має попиту. Тому часто простоюємо. Становище, звичайно, могло б змінитися, якби вдалося освоїти випуск нових, дорожчих і ліквідних виробів. Але для цього необхідно мати початковий капітал, а на нашому рахунку — практично порожньо...»

Міська влада та місцеві підприємства допомагають сліпим чим можуть. Зокрема, міськвиконком торік надав їм на чотири місяці 50-відсоткову пільгу з оплати комунальних послуг і електроенергії, також від міста робітники підприємства отримують регулярно по 30 гривень доплати. Не забувають про УТОС — АТ «СМНВО імені Фрунзе», «Хімпром». Проте нове виробництво, яке б вдихнуло життя в УТОС — це обладнання, технології, сировина, які вимагають великих грошей. А їх у Сумах інваліди знайти не можуть.

За словами О. Води, підприємство буде боротися за виживання до останнього, бо його закриття означатиме для 170 осіб не лише втрату робочих місць. Адже в Сумському УТОСі є й свій клуб і медпункт з кабінетом ЛФК і масажем. Й одна з найкращих обласних бібліотек для сліпих, де зібраний фонд у 15 тисяч примірників спеціалізованої літератури, якою користується 260 читачів. Шкода, якщо все це перестане існувати разом із підприємством.