Суми прийняли 19-ту естафету!

Здавалося б, є традиційний сценарій та регламент його проведення. Але кожен конкурс  відбувався в певному політичному контексті, незрідка в ньому відлунювали  ті суспільні катаклізми, що потрясали Україну. Конкурс «закопував» горезвісний Табачник, який міністерував над усією освітою. Конкурс намагалися змаргіналізувати. Йому придумували якісь рахітичні альтернативи. Але щоразу наш мовний марафон — то велелюддя, то прекрасна патріотична аура і то широка йому підтримка всієї патріотичної громадськості.

Конкурс імені Яцика — це нові і нові прекрасні розумні обличчя на сцені столичного театру імені Івана Франка в час урочистого завершення марафона й вручення найпрестижніших його нагород. Обличчя, в яких бачиш риси майбутнього України.

Ще коли виношувалася концепція цього проекту, в якому освітній момент поєднується з патріотичним, було устійнено непорушні засадничі принципи. Вони такі: кожен новий мовний турнір розпочинається  в іншій області України, а фіналом усього цього кількаетапного дійства стає столиця України, зокрема, її знаменитий театр ім.Івана Франка, де найкращих знавців державної мови з-поміж школярів, студентів, учнів профтехосвіти та представників навчальних закладів Міноборони вітають і яким вручають нагороди ті люди, які належать до числа найвідоміших представників держави. Різні українські організації із різних країн надсилають свої привітання і висловлюють вдячність за цей націєтворчий чин. Скажімо, Світовий конгрес українців, котрий пильно тримає в полі зору конкурс імені Яцика, і, вперше вітаючи його ще на його перших кроках, висловив упевненість у тому, що цьому проекту належить велике майбутнє і що він стане поважним явищем всього українського життя не тільки в самій Україні, а й у світовій українській діаспорі, донині опікується конкурсом, морально підтримує його і допомагає йому розпросторюватися повсюди, де живуть українці.

Дуже важливо і симптоматично, що ідея цього проекту не продиктована згори, що вона прийшла від громадськості, від імені якої її артикулював видатний наш меценат із Канади Петро Яцик, який свого часу пожертвував мільйони на творення авторитетних українських студій у західному світі (Дослідний український інститут Гарвардського університету, Канадський інститут українських студій Альбертського університету, Український лекторій Лондонського університету в провінції Онтеріо, Східноєвропейський відділ Торонтського університету, Енциклопедія українознавства за редакцією професора Кубійовича...)  А саме цей проект Петра Яцика став найрезонанснішим, оскільки до нього причетні мільйони. Важливо і те, що весь преміальний фонд конкурсу, котрий після смерті Яцика носить його ім’я, — це кошти меценатів. Добродійники з усіх усюд України та діаспори встановлюють свої премії, котрими винагороджують переможців і призерів престижного мовного марафона. По всій Україні є ті, хто одержав премії Фундації імені Івана Багряного (США) і Союзу українок Австралії. Й окрема тема — фармацевтична фірма «Дарниця», що вже понад десять років є головним меценатом проекту, щорічно виділяючи на проведення конкурсу понад 400 тисяч гривень. Голова наглядової ради фірми Володимир Загорій, він же президент Ліги українських меценатів, котра разом із Міністерством освіти і науки України є співорганізаторами конкурсу. Саме Загорій вже на початкових етапах проекту виразно наголосив: «Ми не повинні вижебрувати у діаспорних пенсіонерів гроші для нашого конкурсу. Принципово важливо знаходити їх в Україні». І сам показує приклад для майновитих українців.

Щоразу конкурс відкривається в День української писемності і мови. 19-й представники виконавчої дирекції Ліги українських меценатів та Міносвіти розпочали в Сумах, де місцева влада справді зразково підготувалася до цієї події. Дійство в обласному театрі імені М.Щепкіна було надзвичайно врочистим і велелюдним. Цього дня чимало відзнак і нагород одержали найкращі представники освітянського корпусу. Чимало школярів і студентів, які показали добрі знання державної мови в попередніх конкурсах на різних його рівнях, також одержали почесні дипломи і цінні подарунки, котрі їм вручили зі словами привітань голова координаційної ради конкурсу, виконавчий директор Ліги, а також столичні письменники, вихідці з Сумщини Анатолій Сахно й Микола Гриценко і голова Сумської організації Національної спілки письменників України Олександр Вертіль. На всі подячні слова гостей за прекрасну підготовку до цієї резонансної не тільки на Сумщині події начальник департаменту освіти обласної адміністрації Вікторія Гробова спокійно відповідала «Нічого виняткового ми не зробили — це наша робота. Ми тільки відповідально поставилися до неї!»

Отже, Сумщина піднесла ще на вищий щабель якісний рівень популярного в Україні проекту. В середині травня наступного року, при закритті 19-го патріотичного марафона, Сумщина передаватиме естафету тим, хто розпочинатиме 20-й!

Яке місто підхопить естафету?

Суми дадуть відповідь у столичному театрі імені Івана Франка.

Отож почекаємо до травня!