Світлини — як мотиватор

Під світлинами маріупольця Євгена СОСНОВСЬКОГО, котрий має активну життєву позицію і талановитий «приціл» фотокамери, повсякчас можна побачити коментарі земляків з подякою за побачену та «спійману» красу рідного міста — його цікавої архітектури і жителів. А відвідувачі фотовиставок «Дня» і в тому числі експозиції за підсумками ювілейного, ХХ фотоконкурсу, на якому пан Євген одержав Приз призів за роботу «Доця», постійно дякують за панорамне бачення прифронтового міста, ритм життя якого через світлини можуть відчути українці в різних регіонах.

Нині триває прийом робіт на вже ХХІ фотоконкурс «Дня», тож ми поспілкувалися з паном Євгеном про його «фоторік» і попросили про настанови для нових учасників нашого фотозмагання, в якому не буває переможених. 

«МАРІУПОЛЬ ЖИВЕ СЬОГОДНІ ПОВНОЦІННИМ ЖИТТЯМ»

— Як минув ваш «фоторік» з минулого фотоконкурсу «Дня», на якому ви здобули Приз призів «Золотий день» за світлину «Доця»?

— Останнім часом більше знімаю цікаві події культурного життя нашого міста. Варто сказати, що з кожним роком це культурне життя стає дедалі насиченішим. У Маріуполі проходять музичні та театральні фестивалі, концерти відомих українських виконавців, театральні вистави. Здавалось би, що це неможливо у місті за два десятки кілометрів від війни. Але все це насправді є. І, мабуть, це хороший знак, який показує, що Маріуполь живе сьогодні повноцінним життям.

І, звісно, ніколи не пропускаю таких важливих подій, як День вишиванки — одне з найкрасивіших свят, День звільнення Маріуполя — день, коли у нас обов’язково відбувається військовий парад, День міста й інші. Так, війна триває, і Маріуполь її чує. Але триває й життя. Місто розвивається, і у своїх світлинах я намагаюсь показати бодай невеличку частину того, як змінюється місто і його мешканці.

СТАРИЙ МАРІУПОЛЬ (ІЗ СЕРІЇ «ТАКЕ КРАСИВЕ МІСТО»)

«Такі красиві люди» і «Таке красиве місто» — ось два, умовно кажучи, «фотопроєкти», які я знімаю упродовж останніх років. Відкриваю Маріуполь для себе і намагаюсь показати його іншим. 

«ДУЖЕ ВРАЗИЛИ ФОТОГРАФІЇ З МАРШУ ЗАХИСНИКІВ НА ДЕНЬ НЕЗАЛЕЖНОСТІ В КИЄВІ»

— Можливо, є світлина, яка вас дуже вразила останнім часом? Якщо так, то яка і чим?

— Навряд чи зможу виокремити якусь одну світлину, але дуже вразили фотографії з Маршу захисників, який відбувся на День Незалежності в Києві. Дивився багато знімків різних авторів. І відомих, і не дуже відомих. Але майже всі вони відображали щирі емоції справжніх захисників України, котрі пройшли війну і котрі приїхали в Київ із різних куточків країни, щоб показати справжню міць української армії, її непереможний дух. Запам’яталися очі бабусі, котра несе по Хрещатику фото загиблого воїна. Цю й багато інших світлин із Маршу захисників зробив один із найкращих українських фотокорів — Олександр Клименко — неодноразовий переможець фотоконкурсу газети «День». Дуже вразила й дівчинка з портретом загиблого батька на світлині Миколи Тимченка. Завдяки київським фотомайстрам ми змогли побачити, що відбувалося того дня в Києві, побачити живі обличчя живих людей. 

«РОБИТИ НАШЕ ЖИТТЯ БЛИЖЧИМ ДО ЄВРОПЕЙСЬКОГО»

 — Як бачимо з вашого «Фейсбуку», ви чимало подорожували останнім часом. Що найбільше закарбувалося в пам’яті й «на плівці», що ви намагалися там уловити?

— Не можу сказати, що подорожую багато, але іноді вдається з дружиною виїхати в невеликий кількаденний тур містами Європи. Ось і цього року побували в Скандинавії. За дев’ять днів вісім європейських міст — справжнє «галопом по Європах». Але навіть у такому режимі вдається побачити багато цікавого ба навіть встигнути все це сфотографувати. І як завжди, потім поділитись побаченим зі своїми друзями в тому ж «Фейсбуці». Мені здається, що ці світлини можуть бути своєрідними мотиватором. І не тільки до подорожей, а й мотиватором до того, щоб робити наше життя ближчим до європейського. 

ЧИСТА НОТА (ІЗ СЕРІЇ «ТАКІ КРАСИВІ ЛЮДИ», ГРАЄ АНДРІЙ ШУТКО — СИН ВІДОМИХ УКРАЇНСЬКИХ МУЗИКАНТІВ-ВІРТУОЗІВ ОСТАПА ТА ОЛЬГИ ШУТКО)

«ВЕЛИЧ ПРОСТОТИ» — ЦЕ ТЕ, ЩО ДОВКОЛА НАС»

— Цьогорічний — уже XXI — фотоконкурс редакція «Дня» присвячує «величі простоти». Як ви бачите цю тему і чи готуєте вже власні роботи для конкурсу?

— Для мене «велич простоти» — це те, що довкола нас. Уміння помічати незвичайне у звичайному, у простих речах, з якими ми зустрічаємось щодня і повз які часто проходимо, оминаючи їх увагою. Це вміння побачити, розгледіти й показати іншим. Все величне складається із простих речей, як величні будівлі зі звичайних камінців. Саме такою «величчю простоти» була і та дівчинка на фото «Доня», котра минулого року одержала Приз призів. Саме своєю простотою вона й підкорила мене. Звичайна дівчинка тримає за руку свого батька-воїна. Навіть не знаю, чи вдасться мені відібрати щось для конкурсу цього року, позаяк щороку «День» своїм конкурсом ставить дедалі вищу планку. Але сподіваюсь, що й цього разу зможу показати наш Маріуполь та його мешканців на цій без перебільшення найважливішій фотоподії року в Україні. 

«УСІМ УЧАСНИКАМ БАЖАЮ ЗНІМАТИ ЯКОМОГА БІЛЬШЕ»

— Як переможець минулорічного, що б ви порадили учасникам цьогорічного фотоконкурсу «Дня»?

— Усім учасникам бажаю знімати якомога більше, щоб зберегти для історії миттєвості життя, зберегти емоції людей, їхні відчуття — всі ці прості «інгредієнти», які відображають наше сьогодення в усьому його різноманітті. Знімати для людей, бо гарне фото може стати дуже сильним мотиватором. Знімати те, що цікаво вам, і показувати іншим, щоб зацікавити і їх.

СКАНДИНАВСЬКА КАЗКА, АБО У ФІОРДАХ НОРВЕГІЇ (ІЗ СЕРІЇ «ТАКИЙ КРАСИВИЙ СВІТ»)

Ну і, звичайно, — брати участь у фотоконкурсі «Дня», бо це унікальна нагода навіть для фотографа-аматора поділитися своєю творчістю з усією Україною. 

З умовами ХХІ Міжнародного фотоконкурсу «Дня» можна ознайомитися і надіслати заявку на участь за посиланням: https://day.kyiv.ua/uk/xxi-mizhnarodnyy-fotokonkurs-gazety-den