Театр — не по кишені
Соціологи проаналізували дозвілля молоді
Для української молоді найголовніше в житті — здоров’я. Скласти йому конкуренцію в ієрархії цінностей тих, кому сьогодні від 14 до 35 років, можуть хіба що міцна сім’я, добробут цієї ж сім’ї та благополуччя дітей (можливо, майбутніх). Словом, як резюмували співробітники Інституту проблем сім’ї та молоді — автори соціологічного опитування, проведеного в жовтні цього року, — якихось суттєвих змін у «розумах і серцях» не сталося. Як і раніше, для української молоді найменше важлива участь у політичних партіях, громадських організаціях, а також релігійне життя.
Не виключено, щоправда, що вже наступного року рейтинг цінностей суттєво підкоректується. Майданні опитування, які проводили в ті самі два тижні, показали: деякі базові цінності, які обирала молодь у жовтні, можуть витіснити цінності громадянські. Наприклад — мир у країні, її єдність, право відстоювати свою думку.
А що стосується основної частини нинішнього дослідження (воно було присвячене дозвіллю та культурним потребам) то, очевидно, змін не передбачається. Опитування показало, що більшу частину свого вільного часу молодь проводить удома перед телевізором. Саме «ящик» став сьогодні, на думку експертів, основним транслятором стилів життя, ціннісних пріоритетів і переконань. Понад третина опитаної молоді витрачає в будні на «спілкування» з телевізором близько двох годин. А у вихідні 38% можуть не відійти від екранів по п’ять годин, віддаючи перевагу художнім фільмам, розважальним і музичним передачам перед пізнавальними й інформаційними. Не дуже любить українська молодь і ходити в гості. Лише 39% призналися, що таким чином проводять більшу частину свого вільного часу. Ще менш привабливі бібліотеки та гуртки — за них «проголосувало» 6 і 3 відсотки відповідно.
Зате комп’ютер — поза конкуренцією. Він упевнено витісняє з життя молоді книжки, театр і музеї. Наприклад, кожен другий признався, що у свій вільний час він працює на комп’ютері, причому п’ята частина опитаних робить це щоденно. Для 19% із комп’ютером пов’язана їхня робота, 18% використовують його як помічника в навчанні, 17% — як програвач, а ще 19% захоплюються «бродилками» та «стрілялками». Водночас за подіями культурного життя постійно стежать лише 6,8% молоді, 38,8% — час від часу, а 42% — і зовсім нею не цікавляться. З книжками справи ще гірші. Серед шанувальників художньої літератури 51% призналися, що протягом року прочитали не більше п’яти книжок. І всього 5% — 30 книжок. Для порівняння, ще в 1997 році трьома десятками прочитаних художніх книжок могли похвалитися 11% опитаних.
У якійсь мірі такі песимістичні тенденції спричинені об’єктивною реальністю. 69% заявили, що просто не можуть задовольнити свої культурні потреби на належному рівні. Насамперед через відсутність вільного часу (61%) і грошей (56%). Ще 26% бентежить, що «культурні об’єкти» розташовані дуже далеко від їхнього будинку (в цьому випадку респонденти могли вибрати кілька відповідей). У результаті найчастіше молоді вдається відвідувати церкву. У запитанні: який із цих закладів культури і центрів дозвілля ви відвідували протягом останніх 12 місяців — 43% вказали храм. Поставити «галочку» навпроти художньої виставки змогли лише 6%, філармонії — 5%, театру — 10%, музею — 11% та плавального басейну — 9%.
До речі, про спорт. Автори дослідження наголосили, що останнім часом українська молодь почала уважніше ставитися до свого здоров’я — 26% опитаних призналися, що займаються спортом і туризмом. Утім, лави спортивної молоді можна було б суттєво розширити, зробивши відповідну інфраструктуру доступнішою. Спортивні заняття цікавлять 64%, а 71% хотіли б активніше використовувати свої рекреаційні можливості — більше подорожувати, відвідувати екскурсії.
Аналогічна історія й із культурним дозвіллям. Для половини опитаної молоді перегляд вистави в театрі — заняття досить-таки бажане. Ще 41% — за те, щоб частіше відвідувати музеї. Водночас 52% повідомили, що пам’ятають випадки, коли протягом року вони хотіли відвідати концерт або виставу, але це їм було не по кишені. 14% молоді опинялися в такій ситуації чотири та більше разів.
Насамкінець автори дослідження констатували: українська молодь загалом дуже критично ставиться до того, що робить влада в сфері дозвілля, виховання, фізкультури та забезпечення культурних потреб. «Швидше негативно» оцінили її роботу залежно від сфери від 40 до 47% респондентів.
