Тепло по-європейськи

Коли температура зовнішнього повітря (дещо дивний, але цілком звичний для фахівців-тепловиків термін) наближається до нуля або опускається ще нижче, популярність і навіть цитованість відповідних керівників різко йде вгору. Наприклад, голови правління АТ «Київенерго» Едуарда Соколовського. Але це, на жаль, городян аж ніяк не гріло. Автор друкував ці рядки на своєму комп’ютері увечері 9 жовтня, сидячи поряд із холодною батареєю в двох теплих регланах і в двох парах теплих шкарпеток. Ноги дуже мерзли. І тим пам’ятнішою була розмова напередодні із Соколовським, яка відбулася одразу після засідання правління компанії. Розпочалася вона, звісно, зі щойно ухвалених рішень.

— Засідання було присвячене місячному й квартальному плануванню, затверджені бюджети компанії на місяць і квартал. Фінансові плани цього року досить амбітні. Підсумки роботи непогані. Якщо анонсовані міською владою рішення щодо компенсації різниці в тарифах будуть повністю виконані, то й компанія вийде на свої бюджетні орієнтири. Сьогодні у нас є лише певне відставання в оформленні двох інвестиційних проектів (вони були пізно й спішно включені до інвестиційної програми). Це лінія електропередач на онкоцентр, яка будується за розпорядженням прем’єр-міністра й розглядається як один із найважливіших об’єктів. Затримка з нею, на жаль, відбувається через зарегульованість тендерних процедур. Перший тендер не відбувся через відсутність охочих. Тому ми попросили дозволу Мінекономіки провести тендер із одним учасником, і нам відмовили. Зараз домагаємося прискорення процедур і мінімуму бюрократії, оскільки без цього такий важливий об’єкт не можна буде своєчасно ввести в дію. У будь-якому разі він тепер перейде на наступний рік.

Другий проблемний об’єкт (кабельна лінія на 10 кіловольт — резерв на підстанцію «Олімпійська») також буде перехідним. Над ним ми почнемо працювати наступного року випереджальними темпами.

— Ви вже розповідали в пресі про цілковиту готовність енергогосподарства столиці до початку опалювального сезону. Але чому цього року вирішили закінчити підключення житлових будинків до тепла пізніше, ніж зазвичай, — 21 жовтня?

— Насправді опалювальний сезон у столиці розпочався цього року раніше. Зазвичай це відбувалося 15 жовтня. Підстава — температурний режим і розпорядження міськадміністрації. Цього року, як і завжди, роботи ведуться в дві черги. Спочатку підключаються соціально важливі об’єкти — лікарні, пологові будинки, школи, дитячі садки. Житло, згідно з розпорядженням, ми почали підключати з п’ятниці (8 жовтня). І основна частина будинків отримала тепло за два дні — до понеділка опалювалося 85% житлового фонду. Решту (такі, якщо виходити з практики й досвіду, певна річ, будуть — десь іще не усунені пошкодження або якісь аварійні ситуації) ми «підберемо» максимум за десять днів. І 21 жовтня — це гарантоване підключення до тепла всього житлового фонду столиці. Сумнівів у цьому немає!

— Що можна сказати про запаси палива на зиму? Київрада вже начебто погасила свої борги вам за компенсацією різниці в тарифах?

— На жаль, погасила, але ще не всі. Знайшли один мільярд 446 мільйонів гривень, і ця сума була в повному обсязі перерахована нами дочірній компанії «Нафтогазу» — «Газ України» в рахунок оплати за газ. Залишається заборгованість у 499 мільйонів перед «Газом України» і понад 800 мільйонів боргу міста за компенсацію в різниці тарифів нашій компанії. Щойно отримаємо цю суму, одразу розрахуємося з газівниками. Цей процес відбувається — зараз оформлюються документи ще на 200 мільйонів гривень. Проте договору на постачання газу в четвертому кварталі в нас поки немає. Отже, певний ризик залишається. Й причина не лише в боргах. Знову-таки даються взнаки тендерні процедури, що забороняють купувати щось у одного постачальника. Але що робити, якщо ринок газу монополізований? Хто ще, крім «Газу України», може продавати нам газ? Тому відповідне позитивне рішення зараз оформлюється. Щоправда, навіть у тому разі, якщо воно буде отримане, а борги залишаться, договору, швидше за все, все ж не буде. І у зв’язку з цим нас також непокоїть те, що резервне паливо — мазут — залишилося на рівні, який був на початку року, — 20 тисяч тонн, хоча необхідно мати 76 тисяч. Немає джерела фінансування. Ми пропонували Мінпаливу й НКРЕ включити відповідні витрати до тарифу на електроенергію або збільшити обсяги виробництва електроенергії на наших станціях, аби поповнити резерв за рахунок додатково отриманого прибутку. Проте поки в наших резервуарах усього 20 тисяч тонн. Загроза цілком реальна...

— Проведеного недавно підвищення тарифів на газ для населення достатньо для того, щоб ваше підприємство працювало рентабельно, чи найближчим часом треба буде вчергове передивлятися тарифи на тепло й гарячу воду?

— Річ у тім, що тарифи на тепло були підвищені з різницею в один місяць із тарифами на газ для населення. Фактично ситуація в економіці підприємства в результаті не змінилася: тариф на тепло покриває собівартість на тих-таки 50%.

— Але на початку нашої розмови, коли ми говорили про рішення правління, ви сказали, що пристойно виглядатимете щодо фінансів.

— Так, тому що сума заборгованості, яка була компенсована містом компанії, дозволила погасити борги за попередні періоди, зокрема й газівникам. Таким чином істотно зменшилася й кредиторська та дебіторська заборгованість підприємства. І це, звісно, добре. Але, на жаль, нам і надалі, якщо ситуація не зміниться, доведеться напрацьовувати борги... Економіка підприємства не збалансована, й гострота проблеми не знята. За четвертий квартал ми знову будемо в боргу перед газівниками.

— Я живу в центрі міста, й у нас чи не через день гасне світло. Як ви розумієте, таке існування щонайменше некомфортне. Відключається ліфт, тече холодильник. Схоже, ваші мережі й підстанції вже не витримують навантаження. Чи впевнені ви в надійності енергосистем міського господарства в зимовий період? Що було й буде зроблено для її підвищення?

— Почнемо з упевненості. Її в мене, звісно, немає. Тому що зношення устаткування перевищує 50%. І це стосується як електричних мереж, так і теплових. Останні вже давно використали весь свій ресурс. Тому кількість пошкоджень зростає на 10 відсотків з року в рік. Отже, я не хочу нікого вводити в оману: ситуація з аварійністю не лише не покращиться, а й погіршуватиметься. Аби її переломити, слід оновлювати основні фонди, модернізувати устаткування, й це має робити, точніше, фінансувати місто, оскільки воно є власником.

Що ж до електрики, то тут у мене все ж таки дещо більше оптимізму. У «Київенерго» реалізується відповідна інвестиційна програма. З урахуванням перехідних із минулого року об’єктів її обсяг становить 163 мільйони гривень. Але, на жаль, не можу сказати, що цього вистачає.

У центрі столиці в нас здійснюється обширна програма модернізації та реконструкції мереж. У ній 80 мільйонів гривень відведено саме на реконструкцію мережі 10—0,4 квт у центральній частині міста. І незабаром у результаті ремонтів і заміни устаткування енергопостачання центру столиці істотно покращиться. Але ж ми обслуговуємо не лише центр. Подібні проблеми є й у інших районах. Лише для того, щоб поліпшити роботу основної мережі (я маю на увазі підстанції й кабельні лінії напруги класів 35—110 кіловат), нам треба в найближчі три роки освоїти понад 1,7 мільярда гривень. І це лише дозволить дещо поліпшити технічний стан і стабілізувати потужності мережі щодо постійно зростаючих навантажень. Далеко не всі знають: щороку нам доводиться виводити в ремонт частину підстанцій, а для цього треба мати не те що надлишкові потужності, а хоча б уникнути перевантаження мереж вище 100%, що сьогодні звичайне явище. Отже, незважаючи на начебто пристойні суми інвестицій, я не можу похвалитися, що ми докорінно модернізуємо систему. Ми лише підтримуємо її в більш-менш стабільному стані. Для модернізації розподільної електромережі Києву необхідно від двох до трьох мільярдів гривень і нові інвестиційні програми з реабілітації мережі. На папері вони створені. Але немає зрозумілих механізмів фінансування й залучення інвесторів. І ми в цьому напрямку працюємо. Зокрема, підготовлено проект постанови НКРЕ, що передбачає можливість залучення кредитних ресурсів на модернізацію з подальшим відшкодуванням цих коштів із тарифу. Зараз цей процес триває...

— «Київенерго» поставлене завдання модернізувати електромережі, що йдуть до об’єктів Євро-2012. Впораєтеся?

— Першим кроком стала остання сесія Київради, що відбулася 7 жовтня. На ній нарешті прийнято рішення про виділення чотирьох із понад десяти необхідних земельних ділянок для будівництва енергооб’єктів до Євро-2012. Проекти у нас усі готові, але поки ми не можемо зробити їх «прив’язку». Щойно отримаємо рішення Київради, оголосимо тендери й почнемо працювати. Часу, дійсно, залишилося дуже мало, але ми маємо намір зробити все від нас залежне, щоб Київ і Україна в цілому гідно виглядали на чемпіонаті, щоб від проблем із електропостачанням не страждали ні кияни, ні гості нашої країни.

— Днями ви повернулися з Польщі. Який сусідський досвід перейматимемо й упроваджуватимемо в себе?

— Я ще раз переконався, що нашим колегам із Варшави вдалося набагато швидше пройти той шлях, який і ми проклали для себе. Причому жодних чудес там не було. Була цілеспрямована робота компанії, міської влади й уряду країни, направлена на забезпечення надійного теплопостачання польської столиці. Починалося з нормативних документів і правил роботи на цьому ринку. Саме на такому етапі перебуваємо зараз і ми — створюється регулювальник сфери житлово-комунальних послуг, який встановлюватиме тарифи для всієї країни. Далі наші польські друзі вирішили проблему фінансування через кредит Світового Банку. Це дозволило їм реалізувати програму із заміни та модернізації теплових мереж. Матеріали й устаткування для цього отримували за кредитні кошти, причому фінансування робіт велося також за рахунок міських ресурсів. Це був спільний проект. Він дозволив приблизно на 30% відновити мережі й надалі протягом 50 років експлуатувати їх без істотних втрат, пошкоджень, відключень і літніх випробувань. Польська компанія добилася, щоб до її тарифу включили інвестиційну складову й повернення коштів за кредитом Світового Банку. Причому цей тариф був цілком під силу й клієнтам компанії, зокрема й населенню, оскільки вона домоглася зниження витрат на усунення пошкоджень, обслуговування й ремонти й на пов’язані з цим поточні потреби, скоротила відповідний персонал. Достатньо сказати, що кількість пошкоджень знизилася в чотири рази, а втрати в мережах більш як удвічі. Таких самих результатів хочемо досягти й ми. І ті переговори, які постійно ведемо з першим заступником мера Олександром Поповим та іншими міськими новопризначеними чиновниками, спрямовані саме на це. Радує, що в нас з ними налагодилося повне розуміння того, як зробити в Києві надійне теплопостачання. Польський досвід нам неабияк стане у пригоді. Наприклад, у них налагоджена розумна координація роботи всіх організацій, що займаються ремонтом вуличної мережі. Там виключений різнобій, усі організації працюють за єдиним планом, затвердженим міською владою. Наприклад, ставиться завдання протягом року модернізувати певну кількість вулиць, довести їх стан до вимог європейських стандартів. І всі підприємства, що мають на цих вулицях свої мережі, підключаються до цієї роботи. Коли відновлено мережі, до справи стають шляховики й озеленювачі. Весь цей час діяльність різних задіяних тут структур координує представник міської влади, надає їм усіляку допомогу в отриманні різних дозволів і допусків. А потім на цих вулицях запроваджується п’ятирічний мораторій на будь-які розкопки... І відповідні організації зменшують до нуля всі експлуатаційні витрати. Такий підхід я вважаю просто ідеальним. Є велика надія, що все це реалізується й у нас...

— Ви вже мали якісь контакти зі Світовим Банком у цьому напрямку?

— Так, ми ведемо з ним переговори. І в цьому активну позицію займає й місто, яке підключається до цих контактів. Сподіватимемося, що спільними зусиллями ми таким чином забезпечимо столиці тепло по-європейськи.